Найпоширеніші міфи про зимостійкість

18 січня 2019

Поки вчені ламають списи із приводу того, настала ера глобального потепління чи ні, садівники сперечаються про своє: що таке зимостійкість?

1. ДУЖЕ СИЛЬНИЙ МОРОЗ УБИВАЄ РОСЛИНИ

 Насправді страждання рослинам заподіює не стільки сам мороз, скільки кристали льоду, що утворюються під його впливом у тканинах, які можуть ушкодити живі клітки. Має значення також режим відтавання. Якщо загартована рослина охолоджується в умовах, при яких не відбувається швидкого утвору льоду, а потім дуже повільно відтає, то вона може витримати навіть дуже глибоку заморозку. Майже 50 років тому вченим у лабораторних умовах удалося успішно заморозити пагони чорної порічки до -253°С(!), причому надалі «піддослідні» розвивалися абсолютно нормально й благополучно зацвіли! Успіху не перешкодив той факт, що піддослідні сорти – Лакстона й Лія родюча аж ніяк не були еталонами зимостійкості.

2. ЗИМОСТІЙКІСТЬ – ЦЕ ТЕМПЕРАТУРА В ГРАДУСАХ, ЯКУ ДАНА РОСЛИНА ЗДАТНА ВИТРИМАТИ БЕЗ ВТРАТ

Наприклад, на конкретній ділянці одного разу взимку трапився мороз в -38°С, а яблуні, що росли там, не постраждали – виходить, зимостійкість даних сортів яблуні -38°С.

Зимостійкість – це не просто вміння рослин витримувати низькі температури (до речі, є спеціальний термін – «морозостійкість»). Поняття зимостійкості набагато ширше й означає здатність переносити все різноманіття зимових тягот – тобто не тільки тріскучі морози, але також і відлиги, і різкі перепади температур від тепла до холоднечі, і так далі.

3. РОСЛИНА МОНОЛІТНА ПО МОРОЗОСТІЙКОСТІ – УСІ ЇЇ ЧАСТИНИ АБО ВИТРИМУЮТЬ, АБО НЕ ВИТРИМУЮТЬ ТУ САМУ ТЕМПЕРАТУРУ

У тієї самої рослини різні частини реагують на морози по-різному. У плодових дерев «сама слабка ланка» – коріння: залежно від культури й підщепи воно зазвичай не витримує температуру нижче -9-10°. Плодові бруньки завжди ніжніше, чим ростові, а деревина частіше підмерзає, ніж кора.

4. МОРОЗОСТІЙКІСТЬ КОНКРЕТНОГО ДЕРЕВА АБО ЧАГАРНИКУ ВСЮ ЗИМУ ТА САМА

Восени кожна рослина проходить так зване загартування, під час якого його морозостійкість наростає. Коли дерево або чагарник упадає в глибокий спокій, зимостійкість продовжує рости. Вона досягає піка до моменту закінчення глибокого спокою (у нашій кліматичній зоні для більшості рослин це буває приблизно до кінця грудня). Потім стійкість до морозів неухильно знижується. Вона падає поступово й неухильно незалежно від погоди, а ще різко губиться під час кожної відлиги. Причому, чим відлига триваліша й тепліша, тем сильніше падає морозостійкість. Однак цей процес частково оборотний, і стійкість може знову підсилитися, особливо в тих випадках, коли відлиги переміняються морозами не різко, а поступово. От чому та сама яблуня може витримати люту холоднечу в -35°С на початку грудня, але потім постраждати при -28°С на початку березня. А в середині травня її листи, що розпускаються, можуть почорніти після заморозку в -6 С.

5. ЗИМОСТІЙКІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД САМОЇ РОСЛИНИ

Хоча здатність долати зимові проблеми дійсно закладена в кожного дерева або чагарнику в генах, дуже багато чого залежить від його поточного стану здоров’я й від умов, що склалися в конкретному році. Міцна, доглянута рослина завжди проявляє свою максимальну зимостійкість. Якщо ж вона ослабшає в результаті перенесеної хвороби, занадто багатого урожаю, поганого живлення або інших складностей, її зимостійкість може значно знизитися.

6. НИЖНІ ЧАСТИНИ СТОВБУРІВ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ – САМІ «МЕРЗЛЯкуВаті». ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ ЗИМИ САМЕ В ЦИХ МІСЦЯХ БУВАЮТЬ ДІЛЯНКИ ОМЕРТВІЛОЇ КОРИ

Звичайна причина ушкоджень – не мороз, а березневі перепади температур. Денне сонце нагріває ділянки кори, які локально втрачають загартування й починають функціонувати, як навесні. Але вночі температура падає частини, що й поквапилися, стовбура можуть бути ушкоджені. Із цією особливістю й пов’язана незрозуміла для багатьох рекомендація білити стовбури наприкінці зими, а не навесні.

7. УВЕСЬ ЧАС ВІД ЗАКІНЧЕННЯ ЛИСТОПАДУ ДО ПОЧАТКУ РОЗПУСКАННЯ БРУНЬОК САДОВІ РОСЛИНИ СПЛЯТЬ

У цей час у них нічого не міняється, але якщо перенести їхні гілочки в тепло, вони «прокинуться» і почнуть розпускатися.

Відразу після листопаду рослини входять у стан глибокого спокою. Він їм необхідний, і поки не закінчиться, ніяке тепло не зможе «розбудити» їх від сну. Потім глибокий спокій переходить у спокій змушений. Тобто рослини в ньому вже не мають потреби, це просто спосіб пережити подальші холоди. На цій стадії бруньки можуть почати розпускатися в будь-який момент, як тільки потеплішає. Зовні ж обидва стани виглядають зовсім однаково. Рослина в спокої тільки виглядає «неживою», але при цьому вона непомітно продовжує розвиватися (зокрема, усередині бруньок продовжують оформлятися майбутні суцвіття).

8. ПІД ЧАС ВЕСНЯНОГО ЗАМОРОЗКУ СИЛЬНІШЕ ВСЬОГО ПІДМЕРЗАЮТЬ БУТОНИ. ЗАВ’ЯЗІ – СТІЙКІШі

У продовження зниження морозостійкості, яка починається в середині зими, навесні рослина продовжує втрачати стійкість до холодів. Тому зав’язі завжди ніжніші, чим квітки, а квітки ушкоджуються заморозком сильніше, чим бутони. По цій же причині листочки, що розвернулися, підмерзають сильніше, чим бруньки, що недавно лопнули.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 722 Подобається: 1 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...