Вапнування грунту в саду: навіщо, коли і як це необхідно робити?

2 грудня 2015

Ріст і нормальний розвиток плодово-ягідних і овочевих рослин залежить від складу ґрунту. Особливий вплив здійснює рівень його кислотності. За цим показником ґрунти розділяють на три групи: кислі, нейтральні та лужні. Для багатьох садових культур  найбільшу небезпеку становлять ґрунти з підвищеним рівнем кислотності. У рослин, що розвиваються в таких умовах, можна помітити явне вповільнення росту, обумовлене поганою засвоюваністю живильних речовин, що містяться в кислих ґрунтах. Періодичне вапнування ґрунту дозволяє вирівняти кислотно-лужний баланс, усунувши тим самим причину, що гнітить ріст рослин.

Рівень кислотності ґрунту можна перевірити за допомогою лакмусового папірця або спеціальних тестів.
Рівень кислотності ґрунту можна перевірити за допомогою лакмусового папірця або спеціальних тестів.

Про необхідність розкислення ґрунту можна дізнатися як за зовнішніми ознаками, так і за результатами проведених лабораторних досліджень. Проводити негайно вапнування ґрунту необхідно в тому випадку, якщо земля на ділянці отримала білястий або сіро-білий відтінок. Про підвищену кислотність ґрунту говорить і наявність 10-сантиметрового підзолистого горизонту. Розростання бур'янів також може бути показником надмірного окислювання садової землі. 

За кольорами лакмусових папірців-індикаторів, опущених у розведені водою проби ґрунту, можна дізнатися вид ґрунту. Прилад - PH-метр, що дозволяє садівнику точно та швидко визначити рівень кислотності ґрунту на різних ділянках свого саду або городу. Якщо хочете дізнатися точний ступінь кислотності ґрунту, то здайте його зразки на аналіз в агрохімічну лабораторію. 

ЯКІ РЕЧОВИНИ ВНОСЯТЬ У КИСЛІ ҐРУНТИ?

Найчастіше вапнування кислих ґрунтів проводять за допомогою гашеного вапна. При розрахунку необхідної кількості даної речовини враховують: склад ґрунту на садовій ділянці; рівень кислотності землі; передбачувану глибину закладення. При високій кислотності (pН 5 і нижче) у ґрунт вносять великі дози вапна. На кожний квадратний метр глинистої та суглинної землі додають не менше 0,5 кг вапняку, а піщаної - 0,3 кг. При середньому рівні кислотності ґрунту дози зменшують відповідно до 0,3 кг і 0,2 кг. У піщані ґрунти при слабкому рівні кислотності вапняні матеріали не додають, а в глинисті та суглинні землі достатньо внести по 0,2 кг на квадратний метр. 

Не менш розповсюджений у садівників і спосіб вапнування ґрунтів деревним попелом, що містить до 35 % кальцію. У деревному попелі присутні фосфор, калій та інші мікроелементи, що благотворно впливають на ріст рослин. Норма внесення вапна, зазначена в кілограмах на десять квадратних метрів, при вапнуванні різних видів кислих ґрунтів на садовій ділянці. 

Також вапнування і гіпсування ґрунтів проводиться за допомогою озерного вапна (гажі), крейди, торф'яного попелу, доломітового борошна, свіжомеленого вапна та ін. 

ОПТИМАЛЬНІ СТРОКИ ВНЕСЕННЯ ВАПНА

Рекомендується на етапі закладення саду виконувати первісні заходи щодо вапнування ділянки. Бажано проводити вапнування ділянки в осінній період, вносячи вапнякові добрива разом з органічними перед скопуванням землі. Перекопка ділянки дозволяє не залишати внесені речовини на поверхні ґрунту. Якщо здійснення подібних заходів заплановане на весну, то виконують їх за три тижні до початку посіву овочевих культур. 

Допускається проведення вапнування ґрунту й у зимовий час, при цьому доломітове борошно розсипається безпосередньо поверх снігу. Товщина сніжного покриву не повинна перевищувати 30 см. 

Не варто вносити вапно разом із гноєм, тому що при їхній взаємодії утворюються нерозчинні сполуки. 

Під такі овочеві культури, як буряк і капуста, вносити вапняний матеріал необхідно безпосередньо в рік посіву. Шляхом чергування культур інші овочі висаджують на вапновані ділянки саду тільки на наступний рік. Вапнування ділянки, використовуваної постійно для вирощування картоплі, проводять тільки восени. 

ОСНОВНЕ І ПОВТОРНЕ ВАПНУВАННЯ

Під час проведення основного (меліоративного) вапнування в ґрунт, котрий має підвищену кислотність, вносять повні дози матеріалів, що підвищують значення pН до заданого значення. Метою повторного (підтримуючого) вапнування є збереження на ділянці в ґрунті оптимального рівня реакції середовища. При цьому внесення малих доз вапняних добрив компенсує втрати вапна із землі, що відбулися за сезон. Вапняне борошно дозволяє довести рівень кислотності ґрунту до бажаного показника з урахуванням потреб вирощуваних на цьому місці культур.

У результаті вапнування ділянки вдається: активізувати життєдіяльність ряду корисних мікроорганізмів (бульбочкових бактерій та ін.); збагатити ґрунт елементами живлення, доступними для садових рослин; поліпшити фізичні властивості ґрунту (водопроникність, структуру та ін.); підвищити ефективність мінеральних і органічних  добрив на 30-40%; знизити у вирощуваній продукції кількість токсичних елементів (особливо актуально для садових ділянок, розташованих поблизу промислових зон).

Отже, внесені вапняні добрива впливають благотворно на ріст, розвиток і врожайність вирощуваних на ділянці сільськогосподарських культур. Підвищується віддача від витрат, понесених садівником на придбання мінеральних і органічних добрив. На нейтральних ґрунтах сповільнюється процес накопичення в овочах і ягодах шкідливих речовин. Правильно проведене вапнування дасть можливість ґрунту на вашій ділянці краще засвоювати всякі внесені в нього добрива і забезпечить гарну родючість на кілька років уперед.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 1826 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...