Оздоровлюємо грунт

24 вересня 2014

Ґрунт - фундамент благополуччя всього живого. Саме ґрунт приймає на себе викиди та відходи, виконуючи найважливішу роль буфера й очисника. Він накопичує важкі метали, пестициди, вуглеводні та інші речовини, що забруднюють, очищаючи від них повітря й захищаючи ґрунтові води. А ось рослинам часом доводиться туго. Вони змушені споживати все те, що їм дає ґрунт, а це не завжди корисно - ні їм, ні нам, якщо ці рослини їстівні.

Повністю убезпечити ґрунт поруч із великою магістраллю не вдасться: частково буде проникати забруднена «верховодка», а сухий пил - змиватися й здувати вітром з листя дерев. На довершення всього, у систему догляду за пришляховим садом обов'язково включають часте промивання ґрунту, а значить, ґрунт може заболочуватися.

Простих методів очищення ґрунтів від важких металів та інших шкідливих речовин не існує. Тому головне в боротьбі із забрудненням ґрунту - різні агрохімічні прийоми.

ҐРУНТИ Й ЗАБРУДНЕННЯ

Найбільше ґрунт страждає поблизу жвавих автомагістралей. Поруч із залізницею забруднення менш виражене, зате зберігається на більшій відстані.

Забруднення міддю, хромом, цинком, нікелем, свинцем зменшує загальну кількість ґрунтових бактерій, корисних комах (зокрема жужелиць), дощових хробаків. У результаті ґрунт стає неродючим, рослини хворіють на грибкові захворювання, втрачають листя, засихають і легко вражаються шкідниками.

Якщо в ґрунті є надлишок яких-небудь елементів, рослини обов'язково накопичать їх: якщо ґрунт з азотом, рослини накопичать нітрати, якщо надлишок важких металів - накопичать метали.

Небезпечними є рухливі сполуки важких металів – саме вони і засвоюються рослинами, а через них - людиною та тваринами. Поки важкі метали міцно пов'язані зі складовими частинами ґрунту, вони важкодоступні для рослин.

У кислому ґрунті сполуки важких металів перетворюються на рухливі, тому що метали краще розчиняються в кислотах. Тому в рослинах, вирощених на кислому ґрунті, міститься значно більше важких металів, чим у вирощених на нейтральному або вапняному.

На легких піщаних малородючих ґрунтах з кислою реакцією рослини легко накопичують важкі метали. 

Крім того, у піщаних ґрунтах, що добре промиваються, важкі метали легко просочуються в ґрунтові води та швидко розносяться ними.

Ґрунти, багаті глинами, мають здатність накопичувати важкі елементи. А ось самоочищення таких ґрунтів відбувається дуже повільно.

Найменше шкідливих речовин рослини накопичують на важких вологоємних ґрунтах з високим вмістом гумусу, збагачених вапном. До таких ґрунтів належать найбільш родючі чорноземи, заплавні землі.

ЯК ПОЛІПШИТИ ҐРУНТ

Для одержання правильного ґрунту необхідно:

- вапнувати кислі ґрунти;

- вносити органіку та грамотно використовувати мінеральні добрива;

- правильно обробляти землю;

- промивати ґрунт;

- саджати корисні рослини.

ВАПНУВАННЯ

Вапнування зменшує кислотність ґрунтів і розчинність важких металів, а значить, захищає рослини.

Як дізнатися, чи треба вапнувати ґрунт?

• Прості методи визначення кислотності ґрунту

Помістіть трохи ґрунту в ємкість з оцтом. Якщо на поверхні з'явиться піна (ви можете також почути типовий звук, з яким утворюється піна), то ґрунт лужний.

Покладіть у скляний посуд 3-4 листки чорної смородини або вишні й залийте їх склянкою окропу. Коли вода охолоне, киньте в неї грудочку землі. Якщо вода почервоніє - ґрунт виразно кислий, посиніє - слабокислий, а якщо вода стане зеленою - нейтральний.

Білий, схожий на попіл прошарок, що залягає на невеликій глибині від поверхні, - характерна ознака кислого ґрунту.

• Визначення кислотності ґрунту за допомогою індикаторного паперу

Візьміть пробірку на 30-50 мл, дистильовану воду та індикаторний папір. Помістіть у пробірку зразок ґрунту так, щоб висота стовпчика ґрунту була близько 3 см. У пробірку залийте дистильовану воду. Співвідношення ґрунт/вода має складати приблизно 1:3.

Вміст пробірки збовтуйте 3 хвилини і залишіть на 10-15 хвилин. 

За цей час ґрунт осяде на дно, і розчин стане прозорим. 

Воду злийте й вмочіть у неї смужку індикаторного паперу.

Покладіть смужку на білу підкладку та швидко порівняйте її забарвлення з еталонною шкалою рн.

Якщо рн 6,0 - ґрунт не має потреби у вапнуванні.

Після вапнування ґрунту знову перевірте його кислотність.

ЯК ВАПНУВАТИ

Для вапнування використовують у розмеленому вигляді вапняк, гашене вапно (пушонку), крейду, вапняний туф, озерне вапно, доломітове борошно, мергель, кісткове борошно, торф'яний попіл, доменні шлаки, сланцевий попіл, белітове борошно.

Гашене вапно-пушонка є лугом, тому ним легко перевапнувати ґрунт і обпалити рослини. Його можна вносити тільки восени.

Кращий матеріал для вапнування - доломітове борошно, що містить кальцій і магній. Внесення цих елементів у ґрунт поліпшує його структуру і сприяє розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів. Вносити доломітове борошно можна в будь-який час року.

Попіл знижує кислу реакцію ґрунту, хоча й малоефективний; він є насамперед джерелом калію та мікроелементів. Попіл зашпаровують у ґрунт на глибину не менше чим 8-10 см під весняну перекопку або розпушування. 

Краще попіл застосовувати не в чистому вигляді, а разом з торфом або перегноєм (1 частину попелу перемішують з 2-4 частинами вологого торфу або перегною).

Не можна сполучати внесення вапна й аміачних форм азотних (наприклад, сульфату амонію), а також фосфорних добрив. 

У першому випадку збіль-шуються втрати азоту, у другому - знижується доступність фосфору для рослин.

Якщо кислотність ґрунту підвищилася у вже існуючих посадках, то ґрунт під ними також необхідно провапнувати.

Поставтеся до вапнування вдумливо, адже перевапнувати ґрунт теж шкідливо - рослини будуть гірше засвоювати деякі елементи живлення, наприклад калій і більшість мікроелементів.

ВНЕСЕННЯ ОРГАНІКИ

Гумусний ґрунт набагато краще захищає рослини, чим бідний, неродючий. 

Завдання власників пришляхових ділянок - постійно нарощувати гумусний шар ґрунту свого саду.

Гумус - це «хліб» для рослин. У ньому зосереджені 98% запасів ґрунтового азоту, 60% фосфору, 80% калію та інші мінеральні елементи живлення рослин у збалансованому стані.

Гумус утворюється при перегниванні органіки - рослинних залишків, гною, компосту, пташиного посліду під впливом мікроорганізмів у ґрунті.

Органічні добрива, внесені в ґрунт, зменшують токсичність кадмію, хрому та інших важких металів. 

Пам'ятайте, що хімічні мінеральні добрива прискорюють розкладання гумусу, а значить, зменшують його вміст у ґрунті.

ОБРОБКА ЗЕМЛІ

Ґрунт рихліть поверхнево для збагачення його киснем. 

Краще глибоко не копати, щоб не переносити бруд туди, звідки його сутужніше видалити.

Після розпушування корисно замульчувати ґрунт різноманітними органічними матеріалами, наприклад тирсою, стружкою, торфом, корою, лушпайкою та компостом. Раз на кілька років неперегнилу мульчу знімайте, викидайте та насипайте свіжу.

У випадках дуже сильного забруднення необхідно видалити й замінити поверхневий шар ґрунту (20-30 см), як це робиться в теплицях.

Для знешкодження важких металів у ґрунт додають природні та штучні сорбенти (цеоліти, вермикуліт та ін.). Вони запобігають влученню токсичних речовин із ґрунту в рослини.

ПРОМИВАННЯ ҐРУНТУ

Корисно промивати ґрунт пришляхового саду значною кількістю води. Це сприяє вимиванню шкідливих речовин. Але цей спосіб ефективний, тільки коли на ділянці є гарний дренаж, інакше шкідливі речовини ґрунтовими водами рознесуться по всій ділянці.

Обрану ділянку потрібно вирівняти та з усіх боків оточити насипом висотою 15-20 см, потім залити чистою водою.

Кількість промивної води має бути такою, щоб забруднювачі були вилучені з кореневмісного шару ґрунту. Для більшості овочевих культур він складає 30-60 см, для плодових - 100-120 см.

Найкраще виконувати промивання навесні, коли в ґрунті вже є великий запас вологи.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3676 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...