Вирощуємо дайкон

3 грудня 2014

Багато людей думають, що дайкон є назвою редьки - це не так, хоча в народі і прозвали його «японською редькою». Він схожий за спорідненністю, але є окремою культурою, що має власні цінні морфологічні та біологічні ознаки.

Батьківщиною дайкона є Японія. Там він одна з головних овочевих культур. У країні висхідного сонця дайкон займає більше 10% площі, відведеної під усі овочі. У меню кожного японця цей коренеплід входить щодня. Його споживають у Японії не менше 2,5 мільйонів тонн на рік.

ЧИМ ЖЕ ЦІННИЙ ДАЙКОН?

На відміну від редьки, він має смакові достоїнства: не гірчить як редька, має більш ніжний смак, соковитіший. Урожайність дайкона досить висока до 10 кг з одного квадратного метра. Зберігається він від 3 до 5 місяців без особливої втрати якості. Коренеплоди дайкона можна вживати в їжу у вареному, свіжому, солоному вигляді. Молоде листя коренеплоду також використовується в їжу.

Є й схожі якості між редькою, редисом і дайконом. У них міститься велика кількість солей калію, які сприяють виводу з організму зайвої рідини. Також є багато клітковини, кальцію, вітаміну C, пектинових речовин і ферментів. Це корисно для травлення. Дайкон володіє й цілющими властивостями, у ньому містяться фітонциди, глікозиди, білкові речовини, такі як лізоцим, які стримують ріст бактерій.

«Японська редька» здатна очищати нирки і печінку. Навіть розчиняти камені в нирках. З овочевих рослин, крім дайкона, цими властивостями володіють тільки хрін і редька. Але на відміну від них він не містить великої кількості гірчичних олій. Ці олії збудливо діють на серцеву діяльність, що не рекомендується людям похилого віку.

ЯК ВИРОСТИТИ?

Дайкон невибаглива рослина, його можна вирощувати на будь-яких ґрунтах. Але на таких ґрунтах не одержати знатного врожаю. Гарний урожай можна зібрати, якщо вирощувати коренеплід на родючих ґрунтах. У землю необхідно додати органічні добрива, такі як перегній і компост. Якщо вирощування відбувається на ґрунті з кислою реакцією, то у нього варто внести вапно, щоб він став нейтральним.

Принцип вирощування дайкона такий же, як у редьки. Насіння треба висівати у 2 ряди на грядках шириною від 1 до 1,5 метри. Відстань між рядами має бути 50-70 сантиметрів, між рослинами в рядку - 25 сантиметрів. Насіння занурюють у ямку, зроблену в землі пальцем або маркером на глибину 5 сантиметрів. В одну ямку необхідно поміщати 2-3 насіннячка.

Перші сходи будуть видні по закінченні першого тижня. Якщо з однієї ямки з'явиться більше одного справжнього листка, то в ній треба залишити найбільш розвинену рослину, а інші потрібно видалити або пересадити в інші ямки, де не було сходів. Далі особливих турбот за собою ця культура не вимагає. Усе зводиться до прополки, поливів і розпушування. Рихлити потрібно три рази. Перше розпушування проводите глибоке, а інші поверхневі. У добре заправлених ґрунтах підживлення можна і не робити. А якщо робити, то в період появи справжніх листків, після того як прорідили.

Збирати врожай можна через півтора, два місяці залежно від сорту дайкона. Збір врожаю виконується в суху погоду. Якщо вирощували на легких ґрунтах, то висмикувати коренеплоди треба за бадилля. На важкому ґрунті краще підкопати лопатою, щоб не ушкодити довгі коренеплоди дайкона. Оптимальне місце зберігання «японської редьки» — це холодильник або підвал. Температура зберігання від 0 °C до +5 °C. Коренеплід треба помістити в поліетиленовий пакет або ящик з піском.

Щоб під час вирощування ця культура швидко не зацвітала і не викидала стрілку, її треба висівати наприкінці червня початку липня. Ця пора оптимальна для формування коренеплодів. Варто враховувати і температуру. Тому що навесні температура злегка знижена, то рослини будуть часто викидати стрілку. Але є й виключення. Наприклад, сорт Токінасі нейтрально реагує на тривалість дня та температуру. На початку червня можна посіяти й такі сорти як Блю Скай і Дайсі, але вони будуть дрібніші, ніж при більш пізньому посіві. Наприкінці травня можна посіяти сорт Харуцуге і Дайякусин. Наприкінці липня можна буде збирати врожай.

ТРОХИ ПРО СОРТИ

Для кожного ґрунту підходять певні сорти. Для важкого ґрунту - Шогоїн і Сироагарі. Для легкого ґрунту - сорти, які глибоко занурюються коренеплодами в землю - Ніненго і Нерріма. У суглинках добре себе зарекомендували Токінасі і Міясіге. У нашій зоні більшої врожайності можна домогтися, якщо використовувати сорти дайкона: Цукусі Хару, Дйкусін, Грін Недо Міясіге. З них можна зібрати близько 10 кг з квадратного метра. Трохи гірше - Херуїсі, Блу Скай, Харуцуге, Дайсі. У них урожайність складає близько 8 кг з квадратного метра. Токінасі 6 кг з квадратного метра. Маса одного коренеплоду може досягати 4-5 кг. Це не як у Японії. Там вага одного коренеплоду іноді перевищує 35 кг.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 1764 Подобається: 1 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...