Дачні екзоти. Вирощуємо цибулю-часник

Рокамболь, або цибуля причасникова (єгипетська цибуля, іспанський часник, цибульо-часник) родом із Середньої Азії, де він зустрічається навіть у дикій природі; за деякими даними, він природно зростає також в Іспанії і Єгипті. Сьогодні його культивують у Європі, на Північному Кавказі, у Китаї, Кореї і Японії. Особливо популярний рокамболь у середземноморських країнах - Іспанії, Туреччині, Греції, Єгипті та Марокко. Почали вирощувати цей овоч і українські аматори незвичайних рослин.

ДОСТОЇНСТВА РОКАМБОЛЮ

Це чудова овочева культура. Вирощувати його вигідно та цікаво. Він невибагливий, хоча й прийшов з теплих земель. Добре зберігається, дуже врожайний: навіть невелика грядка дозволить повністю забезпечити родину цінною вітамінною продукцією на всю зиму. 

Рокамболь має гармонічний смак, стійкий аромат часнику й цибулі одночасно. Завдяки цим якостям він повноцінно заміняє й цибулю, і часник у багатьох стравах, надає їм особливий пікантний смак. Крім того, рокамболь корисний людям, що страждають захворюваннями шлунка, використовується в народній медицині як лікувальний засіб.

Отже, рокамболь - багаторічна трав’яниста рослина з ознаками цибулі та часнику. Його стебло утворює міцну стрілку висотою до 1,5 м з гарним кулястим суцвіттям, кожне з яких складається з безлічі бузкових квіток, схожих на маленькі дзвіночки. Квітки стерильні, насіння не утворюють. У рокамболю цибулини діляться на зубки, але тільки на другому році зростання. 

Харчову цінність мають листя й цибулини. Листя цієї рослини багаті вітамінами, вуглеводами, ефірними оліями, білками, фітонцидами, каротином, у них міститься в порівнянні з іншими видами цибуль дуже багато аскорбінової кислоти. За виглядом рокамболь схожий на цибулю-порей, тільки перший - могутніший. 

Цибулина, що ділиться на зубки, виростає при гарному догляді і родючому ґрунті більше 10 см у діаметрі та може важити до 250 г. На відміну від звичайного часнику, у рокамболю на дінці основної цибулини утворюються 10-15 цибулинок-дитинок, вагою 2-4 г.

ВИРОЩУВАННЯ

Вирощування рокамболю здійснюють як зубками, так і однозубками-дитинками. У перший рік великі цибулини, що виросли з дитинок або зубків, схожі на цибулину звичайної ріпчастої цибулі, на зубки вони не діляться. При посадці їх наступного року вони утворять дорослу цибулину, розділену на 5-7 зубків, що за виглядом нагадує звичайний часник. 

Саджати рокамболь краще на сонячному місці в добре окультурений і вдобрений ґрунт. Сприятливі попередники - бобові, капуста, огірки, кабачки, вирощувані із застосуванням гною та компосту. Саджають яровий рокамболь зазвичай у вологий ґрунт рано навесні. Перед посадкою грядки необхідно прорихлити на глибину приблизно 20 см. Потрібно також внести в ґрунт перегній або перепрілий компост у кількості приблизно піввідра та по 2-3 склянки пічного попелу на кожний квадратний метр. 

Матеріал для посадки готують за день до посадкових робіт. Якщо попадеться багатозубкова цибулина, то її потрібно від зайвої лушпайки очистити й розділити на зубки. На ніч приготовлене насіння замочується в слабкому розчині марганцівки. 

Відстань між рядами - близько 25-30 см, а в ряді - 15-20 см. Глибина закладення насіння - 9-10 см. Зубки великі можна саджати трохи рідше та глибше, ніж дрібні.

Для більшої врожайності треба замульчувати грядку перегноєм, компостом, торфом загальним шаром 1-3 см. Мульчуючий шар буде сприяти найкращому прогріванню ґрунту ранньою весною, не допустить утворення на поверхні ґрунту кірки, краще збереже вологу. Після того, як з’являться перші сходи, землю необхідно прорихлити. У цей час рокамболю потрібна достатня кількість вологи. Після поливу або дощу, коли трохи висохне верхній шар землі, її завжди рихлять. 

Якщо рослини починають виглядати слабкими, а листя - здобувати блідо-зелене офарблення, потрібне підживлення. Відразу з появою найперших сходів потрібно підживити рослини азотними добривами, а при формуванні цибулин - фосфорно-калійними. 

Збирати цибулю потрібно при засиханні листя, що знаходиться знизу, і коли верхнє листя почне жовтіти й опускатися. З викопуванням затримуватися небажано, тому що покривні лусочки можуть почати руйнуватися, а цибулини при цьому розпадатися на дрібні зубки. Крім того, від цибулини легко відокремлюються переспілі дитинки, які потім важко знайти в землі. Також виникає велика небезпека зараження дінця цибулин різними гнилями.

Озимий рокамболь саджають на початку жовтня. Зубки при цьому можна не замочувати. Висаджують їх на глибину до десяти сантиметрів, залишаючи між зубками відстань до двадцяти сантиметрів. Для регіону з холодним кліматом грядку з цибулею на зиму додатково вкривають шаром мульчі, щоб уникнути ризику вимерзання. Після появи та формування сходів міжряддя акуратно рихлять. При необхідності можна дуже обережно прорихлити ґрунт і навколо стебла. Не слід скупитися на полив, особливо у спекотну погоду. Помічено: чим спекотнішим видалося літо, тим більш гострою буде цибуля. Необхідна їй і своєчасна прополка. Збирання озимого рокамболю можна виконувати вже в середині літа, тому що він дуже швидко дозріває. Якщо ж його перетримати в землі, то головки можуть розділитися на окремі зубки, що ускладнить збирання врожаю. Підготовляють рокамболь до зберігання і зберігають так само, як і звичайний часник. Не відрізняється він і способами вживання, а також смаковими якостями, з тією лише різницею, що він менш гострий.

Коментарі: 0 шт.

Переглядів: 10541

Подобається: 6 | Не подобається: 1

Також у розділі «Сад-город» Де зимують шкідники саду Вирощування часнику Чим обприскати сад восени? Листопад. Сезонні роботи в саду Утеплення плодових дерев на зиму Вирощування колоновидних яблунь Корчувати чи ні? Укриття виноградної лози: досвід виноградаря Сезонні роботи на городі Мотоблок чи лопата: що вибрати