Базилік - ароматний і багатоликий
Ця цікава пряна ароматна рослина дуже популярна в кухні народів Південної Європи, Кавказу, Південно-Східної Азії й Африки. Рід базиліку (Ocimum basilicum) належить до сімейства губоцвітних і нараховує близько 150 видів, розповсюджених у тропічних і субтропічних країнах в усьому світі.
Листя різних видів базиліку за запахом нагадують корицю, гвоздику, камфору, лимон, м'яту, може мати багато інших сполучень запахів. Листя додають у салати, соління, перші та другі страви, з них роблять смачні ароматні приправи.
Більшість видів базиліку - теплолюбні рослини, що походять зі спекотних тропічних областей, і тільки деякі, як, наприклад, базилік кіліманджарський, під-німаються високо в гори та є не особливо вимогливими до тепла і поливу.
Хоча видів базиліку досить багато, однак, звичайно їх підрозділяють на дві основні групи: базилік, що вживається в кулінарії в країнах Середземного моря, як втім і на всьому півдні Європи, зазвичай називають солодким базиліком, а види, уживані в Азії носять назву тайського, лимонного та священного базиліку. Ведучий своє походження з Ірану та Індії, базилік культивується людством уже більше 5000 років. Зараз його можна зустріти практично на всіх континентах.
Крім кулінарії, базилік знайшов своє застосування в народній медицині, косметиці, парфумерії та у якості ароматизаторів при виготовленні лікерів. Високий вміст ефірних олій не тільки надає цій рослині неповторний смак і аромат, але й, завдяки своїм яскраво вираженим антибактеріальним властивостям, дозволяє використовувати його при виготовленні сучасних медичних препаратів.
ВИДИ БАЗИЛІКУ
У 50-х роках ХХ століття в Коннектикуті (США) був виведений культивар базиліку, що має листя та стебла темно-пурпурного кольору, за що й одержав назву пурпурний, зокрема, культивари “Purple Ruffles” і “Red Rubin”. Згодом пурпурні сорти базиліку одержали широке поширення в кулінарії, їх вживають повсюдно і зазвичай називають просто пурпурним або червоним базиліком.
Листя культивара “Red Rubin” має махагоново-пурпурне забарвлення, що зберігається незмінним протягом усього життєвого циклу рослини. Великі яскраво малинові квіти дуже гарні, однак їх рекомендується безжалісно прищипувати для того, щоб дати можливість отримати максимальну кількість їстівного запашного листя. “Відходи” від прищипування - бутони рослини, смак яких трохи відрізняється від смаку листя, також можна використовувати на кухні, наприклад, додавати в омлети.
Ще один цікавий культивар - “Magic Mountain” - був отриманий ізраїльськими ботаніками. Він відрізняється великою витривалістю, може витримувати більш високі температури, чим звичайні види, у той же час добре переносить надлишок вологи. Культивар набагато менше підданий згубному впливу холодів. Цей базилік, котрий має акуратну округлу форму, знайшов застосування ще і як декоративна рослина: його суцвіття, що нагадують своєю формою та розміром квіти шавлії, мають глибокий пурпурний колір, а зелені, з пурпурним відтінком листя ще більше підкреслюють глибину забарвлення квіток.
Крупнолистий генуезький або італійський базилік - найбільш широко розповсюджений вид. Його вживають у свіжому та сушеному вигляді, використовують при готуванні класичного італійського соусу песто, екстракт насіння додають як стабілізатор запаху в олії, що швидко видихаються. Він легко пророщується в кімнатних умовах, у горщику, а потім розсада висаджується в сад або на город. При розтиранні або нарізці італійський базилік виливає чудовий аромат, надаючи особливу принадність будь-якій страві. Іноді його додають замість м'яти в лимонад або чай.
А ось один з найпопулярніших і простих рецептів знаменитого соусу песто: взяти дві чашки дрібно здрібненого базиліку, півчашки маслинової олії, півчашки тертого сиру пармезан, дві великі часточки здрібненого часнику й чверть чашки розмелених кедрових або волоських горіхів. За бажанням можна додати здрібнені сушені помідори, по чайній ложці кропу та меленого перцю, трохи мускатного горіха, кориці й зірочку анісу. Всі інгредієнти добре перемішати й дати настоятися протягом тижня. Зберігати в холодильнику.
Дрібнолистий базилік часто називають кулястим грецьким або чагарниковим солодким базиліком. Він росте пухнастим кущиком, але дуже добре піддається формуванню, завдяки чому ваш інтер'єр можуть прикрасити забавні рослини у вигляді кулі.
Якщо бутони не прищипувати, на рослині утвориться безліч білих суцвіть, а потім визріє насіння. Багато людей вирощують грецький базилік не стільки для використання його в кулінарії, скільки заради його ароматних квітів, що радують своїм виглядом і запахом майже цілий рік.
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ
Агротехніка базиліку нескладна та схожа на агротехніку баклажанів. У південних регіонах насіння можна сіяти безпосередньо в ґрунт, але в більш північних районах переважним є розсадне вирощування. Для розміщення рослин необхідні добре освітлені ділянки з пухким, родючим ґрунтом, що має нейтральну реакцію.
Насіння висівають у ґрунт, коли ґрунт прогріється до +20°С. Для вирощування базиліку можна зробити як окрему грядку, так і саджати його як культуру-ущільнювач на грядці з кущовою квасолею, баклажанами та іншими рослинами, подібними за силою зростання та агротехнікою з базиліком. Сходи зазвичай з'являються тижні через 2-3, залежно від температури й виду базиліку. Перший час їх необхідно гарно поливати, не допускаючи пересушування, згодом рослини стають більш засухостійкими.
Підживлення виконуються тільки мінеральними добривами у вигляді розчинів, на початку вегетації - сечовиною, згодом - амофосом (приблизно 20 грамів на відро води). Оптимальна кількість підживлень за сезон - 4-5. Шкідники та хвороби зазвичай не вражають ці рослини, навіть паля не торкає базилік, можливо, через його характерний сильний запах. Зелень для вживання можна починати зрізати з початку цвітіння і до листопада, у міру необхідності.
Насіння збирають у міру дозрівання, коли висихають стебла з коробочками, що містять насіння. Запізнюватися зі збиранням не варто, оскільки при перезріванні насіння висипається. У жовтні рослини повністю зрізаються й висушуються в тіні при кімнатній температурі для наступного використання. Висушені рослини необхідно зберігати в скляних банках, що щільно закриваються, щоб їхній аромат зберігався як можна довше. Як уже згадувалося, ці рослини можна з успіхом вирощувати в кімнаті на добре освітленому підвіконні. Базилік, такий різний та корисний, явно заслуговує більш широкого поширення на присадибних ділянках і в якості ароматної декоративної кімнатної рослини.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8522 |
© Газета Домовик 2012-2023