Трава зі смаком лимона

21 серпня 2013

Лимонна трава - це вічнозелена, багаторічна рослина, батьківщина якої Південно-Східна Азія, Індія, М’янма, Таїланд, Шрі-Ланка й Австралія. Листя, насіння та квіти лимонної трави використовують як у кулінарії, так і в медицині. Ця запашна рослина також зустрічається в складі косметичних продуктів, фарб і парфумів.  Олія лимонної трави використовується як пестицид і консервант, котра допомагає зберегти древні манускрипти на пальмових листах. Дослідження показали, що для олії лимонної трави характерна протигрибкова дія.

Лимонна трава обожнює вологий ґрунт і багато сонця. Офарблення вузького листя варіюється від синьо-зеленого до золотавого, квіти - білого, кремового або зеленого кольору. У висоту рослини можуть досягати двох метрів, ростуть вони, як бур'ян - у густих чагарниках. Стебло, що використовують у кулінарії, ясно-зеленого кольору. Цю пряність використовують як у свіжому, так і в сушеному вигляді (у вигляді порошку). Смак у лимонної трави дуже ніжний. Найчастіше її використовують у стравах тайської, в'єтнамської, камбоджійської, індонезійської та індійської кухні. Лимонна трава частий гість у складі чаїв, супів і карі. Цитрусовий аромат спеції добре доповнює м'ясо домашнього птаха, риби, смаковий букет морепродуктів.

У мові мараті, на якій говорять у Західній і Центральній Індії, лимонна трава відома за назвою «gavati chaha» («gavat» - трава; «chaha» - чай). Її додають до чаю та традиційного трав'яного супу «kadha», котрий готують для лікування кашлю та застуди.

Цілющі особливості лимонної трави за достоїнством оцінило і давнє вчення аюверди. Цій пряності приписують антисептичний, стимулюючий, охолоджувальний, тонізуючий, сечогінний, потогінний та загоювальний вплив. Лимонна трава поліпшує імунну систему, кровопостачання, лімфатичну систему й обмін речовин. Зміцнює сполучні тканини, зменшує головні болі та болі в спині, допомагає у випадку ниркових інфекцій і пухлин, стимулює діяльність щитовидної залози. Згідно аюверді, лимонна трава відмінний антидепресант.

Купивши ж насіння, можна дуже легко виростити рослину, яка володіє надзвичайним ароматом і смаком, дуже корисними властивостями і при цьому не занадто примхливим характером, незважаючи на своє індійське походження.

Але не вірте гарним картинкам, де серед каменів або інших рослин гордовито піднімаються пишні кущі цимбопогона. Таке можливо тільки в теплому кліматі. У наших же кліматичних умовах цю рослину вирощують або як кімнатну, або в контейнерах. Лимонна трава належить до вічнозелених культур, але теплолюбних - при зниженні температури повітря до 10 градусів тепла починає активно відмирати листя. Та й розміри цього злаку в наших умовах не перевищують 80 см, у кімнаті і зовсім 50 см, тоді як у тропіках цитронела досягає 180 см і майже 2 м у діаметрі.

При вирощуванні в горщиках або контейнерах переважним є гарне сонячне освітлення або легка півтінь від крон дерев. На літо рослини можна висаджувати у відкритий ґрунт, а вже наприкінці серпня повертати в горщики і розташовувати на верандах або терасах, оберігаючи від холодних ночей. Потрібно відзначити, що лимонна трава зовсім не агресивна, навіть у відкритому ґрунті вона утворить щільний пучок, дуже повільно розростаючись ушир. Це, до речі, дозволяє вирощувати цитронелу навіть у теплиці без шкоди для інших рослин.

Для вирощування лимонної трави потрібні яскраве сонце, тепло й волога. Ґрунт повинен бути легким, з великим вмістом піску. У складі обов'язково потрібні перегній і перліт, щоб утримувалася волога. У горщиках же потрібний гарний дренаж, тому що на холодному підвіконні при застої води починає підгнивати коріння. Але влітку рослині потрібно забезпечувати регулярний полив.

Як уже писали вище, цитронела не виносить не тільки морозів, але й різкого похолодання. Тому маткові рослини на зиму саджають у горщики і ставлять на південне підвіконня. Навесні ж поступово починають привчати до відкритого сонця перш ніж перенести рослини в сад.

Розмножується лимонна трава трьома способами: насінням, живцями або маленькими цибулинками. Придбане насіння на 12 годин загортають у вологу тканину, поміщають у поліетиленовий пакет і кладуть у тепло. Потім підсушують між аркушами паперового рушника і сіють у пухкий ґрунт на розсаду. Бажано кожне насіннячко посадити в індивідуальний стаканчик на глибину 0,5-1 см. Стаканчик помістити в поліетиленовий пакет і поставити на тепле сонячне підвіконня. Оптимальний строк для посіву на розсаду - друга половина березня. Але й більш пізній посів дасть вам повноцінні рослини, які будуть вирощуватися як кімнатна культура. 

Для вирощування лимонної трави в кулінарні або в лікувальних цілях частину розсади краще посадити в парник або під плівку - так вони швидше дадуть повноцінні стебла.

Коли наприкінці літа заносимо горщики з лимонною травою або викопуємо її з відкритого ґрунту й саджаємо в горщики, то можливими є два варіанти зимівлі. В одному випадку рослини прекрасно себе почувають і продовжують розвиватися, зберігаючи зелень листя і стебел. Їх варто регулярно поливати, а з лютого і підживлювати. Важливо, щоб було гарне освітлення. Інші екземпляри починають жовтіти, втрачати листя. Здається, що рослина зовсім загинула. Але це не так. Продовжуйте підтримувати вологість ґрунту, зрідка поливаючи рослини. У більшості випадків такі екземпляри на початку весни оживають і дають нове зелене листя та стебла.

На підвіконнях вікон, які влітку часто відкривають, теж бажано поставити горщики з цитронелою, аромат якої створить непереборну перешкоду для комарів. До речі, якщо вже вирощуєте лимонне сорго, то зробіть собі натуральний репелент. Майже 4 години аромат цитронели здатен відлякувати від вас комарів, якщо просто протерти шкіру соком рослини. А можна зробити і спиртову настоянку: подрібнити стебла блендером і змішати зі спиртом у пропорції 1:1. Зберігати в темному прохолодному місці.

Яскраво виражений аромат лимонної скоринки з ноткою мигдалю зосереджений у нижній частині стебла цієї рослини. Саме її і використовують у кулінарії. Перед уживанням зрізують стебло, очищають від верхніх покривів, білу частину ріжуть шматочками, а в гарячі страви кладуть цілим лише надрізавши уздовж, щоб підсилити аромат і смак.

ЯК ГОТУВАТИ

У кулінарії використовується як товстий кінчик стебла (цибулеподібний) лимонної трави, так і листя. Якщо в процесі готування страви додати ціле стебло лимонної трави, то перед подачею на стіл його зазвичай зі страви виймають. В окремих рецептах спецію додають у вигляді порошку.

Лимонна трава - популярний інгредієнт у складі карі, азіатських стравах, приготовлених на сковороді, у супах, маринадах і стравах з морепродуктів. Простий маринад можна приготувати, протушкувавши лимонну траву і потім перемішавши її з соєвим соусом та іншими спеціями. Заливши лимонну траву киплячою водою, вийде смачний, освіжаючий чай. Частіше ця пряність доповнює пікантні страви, однак зустрічається й у солодких, наприклад, у сорбеті, морозиві та у пікантних фруктових десертах. Між іншим, лимонна трава дуже декоративна, тому її сміливо можна використовувати для прикраси страв.

Зберігати свіжу лимонну траву можна в холодильнику близько одного тижня. Листя можна сушити або заморозити. Для засушеного листя перед вживанням необхідна регідрація.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 4659 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Декоративні рослини »


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...