Як вибрати місце для колодязя?

4 квітня 2018

Для риття колодязів слід вибирати місця низькі, наприклад низину з лісочком і чагарником. Воду можна добути не тільки в низинах, але й близько них. Вода буде й у місцях з невеликими горбками й осокою, де раніше стояло болото, а потім висохло. У річкових долинах умови для добування підземних вод особливо сприятливі.

Поворот лози в руках лозоходця.
Поворот лози в руках лозоходця.

Не зайвим буде запам'ятати народні прикмети, що вказують на близькість водоносного шару. Вони пов'язані з вологолюбною рослинністю, що забарвлена яскравою і соковитою зеленню. Замічено, що такі рослини, як перстач гусячий, болиголов, наперстянка, осінній пізньоцвіт, мати-і-мачуха, кінський щавель, очерет, осока найкраще ростуть там, де ґрунтові води розташовуються близько до поверхні землі. Їх цілком можна назвати рослинами-індикаторами.

Народом же помічено, що яблуні й вишні погано ростуть у місцях, де ґрунтові води близько підходять до поверхні землі. У той же час дуб, вільха, верба, кропива й папороть, навпаки, чудово себе “почувають” у цих місцях. Якщо вільха, клен, плакуча верба, береза — усі схилилися в один бік, це ознака того, що поблизу знаходиться водяна жила. У місцях високого стояння вод можуть траплятися одиночні дуби. Вони ростуть як би на перетинанні водяних жил.

Стовпи комарів і мошки після заходу сонця показують, що тут, під землею, має бути вода. Туман, що стелиться після заходу сонця,- теж прикмета близького стояння ґрунтових вод у цьому місці. Джерела, мокрі місця, а взимку прогалини й таловини в сніжному покриві підказують про вихід до поверхні землі водоносного обрію.

Старим засобом при відшуканні підземних вод можна назвати ще грудку знежиреної вовни. її кладуть на ніч на землю й накривають горщиком або сковорідкою. У тому місці, де є вода, вона просочиться вологою. Сковорідка теж “запотіє”.

При розвідці місць для риття колодязя здавна користуються вишукувальною лозою. У наставляннях з рудної справи, виданих в 1760 р., про застосування вишукувальної лози сказано так: “обрізають або відламують розвилинки лоз від ліщини такої товщини, якою бувають річні відростки. Потім, взявши за обидва краї цих розвилинок, повертають третій кінець догори так, щоб долоня до обличчя, а верхня частина долоні до землі звернені були. Де лоза в руках посунеться, і верхнім кінцем схилиться, у такому місці водяні джерела і близькі води є”.

У наш час усе частіше замість лози використовують спеціальні дротові рамки П-подібної або Г- подібної форми. Вони набагато чутливіші свіжозрізаної лози з верби або ліщини. Дію лози й рамок-індикаторів у руках натренованої людини тепер називають біолокаційним ефектом.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 175 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Ваш дім»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...