Стрітення - не тільки православне свято

14 лютого 2018

За народними традиціями з незапам'ятних часів Стрітення святкується 15 лютого, як день зустрічі зими з весною. 

З язичницьких часів до нас прийшов звичай «закликати весну» за допомогою булочок-«жайворонків».
З язичницьких часів до нас прийшов звичай «закликати весну» за допомогою булочок-«жайворонків».

Це свято має глибоке язичницьке коріння. Старослов'янською мовою слово «стрітення» означає «зустріч». У цей час починали слабшати морози, і в повітрі відчувалося наближення весни. 

На Стрітення наші прадавні предки поклонялися Сонцю: жерці Сонця проводили обряди зустрічі й вітання світила, призивали тепло. А коли Сонце опинялося в зеніті, спалювали ляльку, зроблену із соломи - так звану Ерзовку. Лялька ця персоніфікувала собою Дух Вогню й бога Любові. Її прикрашали дарунками і підношеннями - квітами, гарними стрічками, святковими одягами, люди зверталися до неї із проханнями про благополуччя й процвітання. Вважалося, що своїм горінням Ерзовка знищує холод, приносить тепле літо й гарний урожай. А поки ляльку носили на тичині, закохані зверталися до неї за допомогою в любові та з проханнями про щастя в домі. Люди в цей день просили богів послати багатий урожай і гарну погоду.

У прадавніх слов'ян 15 лютого також називали Громовицею - вважалося, що це єдиний зимовий день, коли може трапитися грім. За традиціями у цей день розпалювали біля доріг величезні багаття. Згодом цей ритуал перетворився на звичай виготовлення на Стрітення громової свічі або "громовиці".

Освячені на Стрітення свічі запалювали й ставили під образами під час грози, щоб уберегти людей від грому й вогню. Також громовицю запалювали, якщо виникали труднощі при пологах, коли в селі траплялася пожежа або катаклізм, при нападах епілепсії у людини або для того, щоб забезпечити тому, хто при смерті, безболісний перехід у світ інший.

Громова свіча зберігалася за іконами. Яка б не траплялася в родині подія - радісна або сумна - запрошувався священик, який служив молебень і запалював її. Втім, свіча не згоряла до кінця. Напроти, її періодично відновлювали - нарощували й користувалися чарівним вогнем лише в найважливіших випадках.

Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води. За повір'ями - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока", відьми, перевертня. Нею кропили воїнів перед боєм і чумаків перед походом, пасічники окропляли нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище.

Наші предки примічали: якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо в цей день буде сонце, очікуй суворих морозів. Снігопад передвіщає дощову весну, ясний захід – припинення сильних морозів. Ясна й тиха погода обіцяє гарний урожай.

По погоді цього дня судили також про врожай трав, для цього кидали поперек дороги ціпок і спостерігали: якщо сніг замете його, то й корм для худоби «підмете», тобто буде поганий урожай трав. У день Стрітення селяни домашніх курей намагалися вівсом загодувати, щоб несучки добре неслися не тільки влітку, але й восени. За народним повір'ям, у цей день яєць не варили й не били, молоко з двору не виносили, щоб уникнути неродючості у тварин і птахів.

У цей день ворожили, виставляючи тарілку із зерном на ніч надвір: якщо вранці буде роса – до врожаю, немає роси - погана ознака.

Заборони на Стрітення Господнє схожі з іншими на великі християнські свята. Так, у цей день не можна пропускати врочистого богослужіння в церкві, а якщо не виходить відстояти його цілком, слід зайти і хоча б поставити свічу й помолитися. Не можна виконувати важку фізичну роботу, крім тієї, що робиться безоплатно для блага інших людей. Також не слід відправлятися в далеку дорогу — вона може закінчитися зненацька й погано. До того ж погода в цей день часто нестійка, тому подорожувати ризиковано.

Одна із цікавих прикмет на Стрітення Господнє – заборона класти в цей день гроші на кухонний стіл. Удача може відвернутися від вас, а гроші будуть витікати крізь пальці.

А церковним святом Стрітення стало тільки після приходу на Русь християнства. У церковному календарі цей день зовсім не пов'язаний із сезонними змінами погоди. Приводом для такої назви свята послужив не день зустрічі зими з весною, а зовсім інша зустріч, яка відбулася більше 2000 років тому в земному житті Ісуса Христа, коли у 40-й день по народженню Богонемовля було принесене в Ієрусалимський храм. Там його, згідно з Євангелієм, зустрів 360-літній старець Симеон, якому було передвіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя, який з'явився на світ. Взявши на руки Ісуса, Симеон Богоприємець заявив, що ця дитина стане Спасителем роду людського. Таким чином, Стрітення, або Приношення в храм, вважається знаковою зустріччю Старого й Нового Завіту і знайомством людства з новим Месією.

Також у Храмі до Марії і її сина підійшла 84-літня вдова, яку всі називали Ганна-Пророчиця. Глянувши на маля, бабуся так само визнала в ньому сина Божого і майбутнього Спасителя.

Стрітення символізує зустріч Старого й Нового Завітів. У народному побуті Стрітення здавна сприймається як зустріч зими з весною.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 518 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Ваш дім»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...