Апорокактус - епіфіт з Мексики: догляд у домашніх умовах

26 квітня 2017

Апорокактус (Aporocactus) має мексиканське походження, належить до рослин-епіфітів. Рослина зустрічається не тільки на гілках дерев і чагарників, але й прекрасно росте серед скелястих каменів, на крутих кам'янистих схилах.

Апорокактус Мартіуса.
Апорокактус Мартіуса.

Стебло апорокактуса м'ясисте, близько трьох сантиметрів у діаметрі і майже метр у висоту, дуже розгалужене і в зрілому віці звисає у вигляді батогів. Поверхня стебла ребриста, густо покрита невеликими колючками. Забарвлення стебла – яскравого зеленого відтінку, квіток – малинового або рожевого. Плодом апорокактуса є ягода округлої форми червоного кольору, поверхня якої покрита м'якими щетинками.

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ Й ОСВІТЛЕННЯ

Освітлення для апорокактуса необхідне яскраве, але від прямого влучення сонячних променів кактус потрібно оберігати. Вікна в приміщенні, які виходять на східний або західний бік, будуть сприятливим місцем для вирощування апорокактуса. На південних вікнах рослину рекомендується притіняти від сонця у найспекотливіші денні години.

У зимові місяці від повноцінного освітлення залежить формування бутонів і майбутній період цвітіння апорокактуса. Тому під час короткого світлового дня потрібно обов'язково використовувати додаткове підсвічування кактуса.

ТЕМПЕРАТУРА

Температурний режим для апорокактуса навесні й улітку має бути в межах 20-25 градусів тепла. Кактус у цей теплий період може перебувати на відкритому повітрі, удалині від прямих променів сонця. У холодні осінні та зимові місяці рослині потрібен період спокою з розташуванням при температурі від 8 до 10 градусів тепла.

ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

Вологість повітря для апорокактуса великого значення не має. Літнє обприскування з розпилювача допускається, а в зимовий час цього робити не потрібно.

ПОЛИВ

Полив апорокактуса в теплий період – регулярний, ґрунт має бути завжди трохи вологим. В осіннє-зимовий період поливати кактус рекомендується після повного підсихання земляної грудки.

ҐРУНТ

Земля для вирощування апорокактуса має складатися з дернової, листяної, торф'яної землі та піску в рівних кількостях. Так само підходить готовий покупний субстрат для кактусів.

ПІДЖИВЛЕННЯ І ДОБРИВА

З березня й до середини літа апорокактус підживлюють добривами для кактусів один раз на місяць. Після цвітіння підживлення вносити не рекомендується.

ПЕРЕСАДЖЕННЯ

Пересадження молодих апорокактусів проводять щороку, а дорослих – один раз на 2-3 роки. Через погано розвинену кореневу частину кактуса квіткова ємкість підбирається невеликої глибини, але широка в діаметрі. На дні обов'язково має бути гарний шар дренажу. Ґрунт має бути пухким, добре пропускати воду (наприклад, субстрат для кактусів).

РОЗМНОЖЕННЯ АПОРОКАКТУСА

Апорокактус розмножується живцями та іноді насінням.

Кращий спосіб розмноження – живцевий. Довге стебло потрібно розрізати на кілька частин по 7-8 сантиметрів довжиною і протягом семи днів їх просушити. Після цього кожну частину заглиблюють на пару сантиметрів у піщано-торф'яну суміш і тримають квітковий контейнер, накритий склом, у теплому приміщенні з температурою близько 22 градусів. Після вкорінення живці пересаджують в окремі невеликі горщики.

ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ

Основні шкідники апорокактуса – павутинний кліщ, щитівка й нематода. Грибкова хвороба може початися через надлишок вологи в ґрунті.

ПОПУЛЯРНІ ВИДИ АПОРОКАКТУСА

• Апорокактус концатті (Aporocactus contatti) – має довге повзуче стебло яскравого зеленого відтінку, що досягає 2,5 сантиметрів у діаметрі, поверхня якого складається з парної кількості добре виражених ребер (у кількості від 6 до 10 штук). Кактус увесь покритий колючками жовтого відтінку, квітує темно-червоними квітами.

• Апорокактус Мартіуса (Aporocactus martianus) – кактус відрізняється великими темно-рожевими квітами, які в діаметрі досягають 10 сантиметрів, і довгими стеблами, поверхня яких складається з 8 слабко виражених ребер. Поверхня стебел покрита маленькими колючками сірого відтінку.

• Апорокактус плетевидний (Aporocactus flagelliformis) – відрізняється великою кількістю звисаючих пагонів, що мають товщину близько 1,5 сантиметри в діаметрі й сягають у довжину близько 1 метра, стебло покрите численними колючими щетинками жовто-коричневого відтінку. Квіти – яскравого рожевого відтінку, плоди — у вигляді круглої ягоди червоного кольору з дрібними щетинками по всій поверхні.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 570 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Кімнатні рослини»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...