Кринум - невибагливий гігант
Кімнатний кринум належить до роду Кринум (Crinum) сімейства Амарилісові (Amaryllidaceae), у рід входить близько ста видів. У природі він зустрічається у Флориді й у районах тропічної та субтропічної Африки й Азії.
Більшість видів кринума являють собою потужні рослини з великими світлими круглими цибулинами діаметром до 20-25 см, які покриті бурими лусочками. Зазвичай ясно-салатове листя, шириною до десяти сантиметрів, дуже довге, до вісімдесяти сантиметрів і більше, по краю хвилясте, чим і відрізняється від листя родинного амариліса. За однією з версій за форму листя, що нагадує кучеряве волосся (волосся - латинське "crinis"), рослину назвали "Кринум". Листя виходить з цибулини у вигляді замкнутих піхв і утворює помилкове товсте стебло світлого кольору. Лише в деяких видів стебло червонувате.
Квітковий пагін кринума досягає висоти одного метра й розташовується збоку цибулини. На ньому утворюються великі квіти з приємним ароматом, які зібрані в суцвіття "проста парасолька". Квітки дуже схожі на квітки гіпеаструма й амариліса, чимсь нагадують лілію. Кринум Мура (Crinum moorei) - родова назва, можливо, дана від грецького "лілія" - "Krinon". Кількість бутонів в одному суцвітті може доходити до двадцяти. Розпускаються квітки одна за іншою, кожна не в'яне протягом 5-6 днів, а все цвітіння триває 3-5 тижнів. Зазвичай у великих цибулин утворюється щорічно від однієї до трьох квіткових стрілок.
Перші культурні кринуми з'явилися в 1863 році. З тих пір створено чимало різноманітних форм, сортів і гібридів рослини, придатних для садів, оранжерей і кімнат. Є серед них і кринуми зі смугастими квітами або листям. А деякі види кринума успішно вирощують в акваріумах і водоймах.
Для вирощування в кімнатах найкраще підходять наступні види кринума: гігантський (Crinum giganteum), азіатський (Crinum asiaticum) і Мура (Crinum moorei), що найпоширеніший у кімнатній культурі. Забарвлення квіток кринума азіатського частіше біле, а в кринума гігантського й Мура квіти червоні, білі або рожеві.
РОЗТАШУВАННЯ І ПОЛИВ
Найкращим місцем для цієї рослини є південні, південно-східні і південно-західні вікна з достатньою кількістю світла. Тому що рослина кринум дуже велика (може виростати до півтора метри у висоту й діаметрі), а в зимовий час її листя частково відмирає, то її використають у дизайні інтер'єру великих і прохолодних приміщень і кімнат, вирощують у зимових садах і оранжереях.
У літню пору кринум бажано виносити на терасу або балкон, де його необхідно притінити від полуденних сонячних променів.
Оскільки під час росту кринум має потребу у великій кількості води й живильних речовин, улітку його треба щодня й рясно поливати, регулярно підживлювати. Для підживлення можна використати комплексне мінеральне добриво або спеціальне добриво для цибулевих квітів. У зимовий час рослину поливають досить помірно, не допускаючи повного пересихання земляної грудки.
Цвітіння азіатського кринума відбувається в літню пору, а африканські види квітують восени. Після цвітіння полив скорочують. Із грудня по лютий квіти мають потребу у відпочинку. У цей час полив припиняють і рослини ставлять у сухе прохолодне місце з температурою повітря +8...+10°С. Як тільки ріст відновляється, контейнери переносять на добре освітлене місце або вікно й починають поливати, спочатку потроху, потім рясно. Бажано, щоб при поливі вода не потрапляла на цибулину.
ПЕРЕСАДЖЕННЯ
Молоді рослини кринума пересаджують щорічно, оскільки вони ростуть дуже швидко й утворюють велику масу м'ясистих і довгих коренів. Земляну суміш для кринума складають із живильної садової землі, річкового піску й глини, або з дернової й листяної землі та піску, узятих у рівних частинах. Дорослі кринуми погано реагують на пересадження, тому його рекомендується проводити раз на 3-4 роки, особливо акуратно поводячись із корінням. При посадці цибулину наполовину або на 1/3 занурюють у землю, верхня частина цибулини має розташовуватися над поверхнею ґрунту.
Кринуми - довгожителі, тривалість їхнього життя складає 25-30 років. Дорослим цибулинам потрібні просторі контейнери, об'ємом до 10 літрів. На дно ємкостей кладуть дренаж висотою близько 6 см.
Працювати із кринумом потрібно обережно, тому що всі його частини отрутні, містять алкалоїд кринін. У той же час наявність у його складі баконіну, лікорину й деяких інших активних речовин дозволяє використовувати кринум у сучасній медицині при лікуванні онкологічних захворювань. У країнах Азії листя кринума заварюють при лихоманці, деяких шкірних і шлункових захворюваннях.
РОЗМНОЖЕННЯ
Розмножують кринум дочірніми цибулинами та насінням. Цвітіння кринума відбувається щорічно, і щороку цибулина дає дитинку, котру відокремлюють і дорощують в окремих контейнерах. Молода цибулина починає квітувати на 2-3-й рік.
Насінне розмноження прийнятне тільки для природних видів. Гібриди в цьому випадку не передають своїх властивостей потомству. Для того щоб у кринума утворилося насіння, потрібне штучне запилення квіток. Насіння цієї рослини м'ясисте і містить 90% води. Воно може проростати прямо на поверхні землі. Корені сіянця швидко проникають у ґрунт. Молоді рослини в перший рік життя ростуть без періоду спокою. За цей час їх пересаджують 2-3 рази, оскільки у них досить велика цибулина й інтенсивно росте численне коріння.
ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ
Іноді рослина страждає від шкідників: павутинного кліща, щитівок, борошнистого червця. У цьому випадку квітку обприскують розчином господарського мила кілька разів на тиждень, при стійкій поразці - кілька разів на день, до зцілення.
Ранки й порізи ушкоджених цибулин присипають товченим вугіллям або припікають зеленкою.
У квіткових магазинах можна придбати спеціальні препарати для рішення виникаючих при вирощуванні проблем.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3063 |
© Газета Домовик 2012-2023