Більбергія - «Сльози королеви»

18 лютого 2015

Більбергія - рослина сімейства бромелієвих. До цього сімейства належать врієзія - найпрекрасніша з бромелієвих, гусманія, криптантус - лідер за розцвіченням листя, неорегелія, ехмея, а також знаменитий ананас.

Більбергії вважаються найневибагливішими з бромелієвих. У рослин жорстке, по краю шиповате довге листя, зібране в розетку. Суцвіття рожевого або червоного кольору. Це кімнатні рослини для світлого і теплого місця. Зустрічається кілька видів більбергій: більбергія чудова, більбергія зеленоцвітна, більбергія пірамідальна, більбергія Сандерса.

САМА-САМА

Більбергії - рослини-епіфіти (рослини, що ростуть на стовбурах і гілках дерев, які використовують їх як опору, але не паразитують на них). Поглинають вологу з повітря за допомогою повітряних придаткових коренів. Епіфіти отримують живлення з дощової вологи і скупчень гумусу в тріщинах, тому більбергії можна вирощувати на корчах.

Найбільш популярний вид - більбергія поникла. За пониклі суцвіття її іноді називають «сльози королеви». У більбергії вузьке довге шкірясте листя, ясно-зелене, схоже на траву. Вигнута квітконіжка з рожевим пониклим суцвіттям - найкрасивіша частина рослини - червоні або коралові приквітники з непомітними квітками і тичинками.

Більбергія прекрасно себе почуває в теплому і світлому приміщенні. Узимку її краще поставити на південне вікно, улітку можна винести на балкон. Вона спокійно перенесе відсутність уваги з вашого боку, головне - не потрібно забувати про своєчасний полив: субстрат постійно має бути вологим. До речі, про субстрат. Він повинен бути пористим, добре дренованим. Рекомендується засипати дренажем не менш 1/3 висоти горщика. Земляну суміш складають з листяної землі, перегною, торфу та піску у співвідношенні 2:1:1:0,5. У суміш можна додати сфагнум, кору хвойних дерев.

Узимку рослини поливають рідко і злегка обприскують, не допускаючи перезволоження земляної грудки. Улітку полив збільшують і сполучають з підживленнями. Для поливу краще використовувати м'яку (без вапна) воду кімнатної температури.

Першого цвітіння можна чекати приблизно через три роки.

ЧАРІВНЕ ПОТОМСТВО

Через якийсь час після цвітіння розетка відмирає, і від повзучого стебла або кореневища відростає нова рослина, що починає квітувати в наступному сезоні. Через 1-2 місяці після цвітіння старі розетки рекомендується зрізати. Цвітінню сприяють щоденні обприскування м'якою водою, формування рослини у формі кущика, літнє розташування рослини на свіжому повітрі у півтіні.

Розмножують більбергію бічними пагонами або поділом. Якщо відокремити пагін занадто рано, то він буде рости повільно, а може й загинути. Якщо відокремити пізно, то можна більше не отримати інших пагонів. Тому варто пам'ятати, що бічні пагони відокремлюють від материнської рослини тільки тоді, коли вони досягнуть висоти не менше 1/3 від прародительки й утворять добре розвинену власну кореневу систему. Саджати молоді рослини потрібно щільно, оскільки корені у них розвинені слабко та легко вимиваються при поливі.

Рослини можуть вражатися щитівкою й борошнистим червцем. При перезволоженні субстрату спостерігається коренева гниль.

НА ЗАМІТКУ

Більбергія дуже стійка рослина, але притінок і суха земляна грудка негативно впливають на її цвітіння.

Рослина не виносить прямих сонячних променів.

Пересаджують рослини через 2-3 роки. У цей же час кущ, що розрісся, ділять.

Як і більшість бромелієвих, більбергії поливають безпосередньо в розетку, однак тільки в тому випадку, якщо температура повітря вище +20°С.

Гарні й інші види більбергії: чудова, зеленоцвітна, пірамідальна, більбергія Сандерса, у якої яскраво-червоні широкі приквітники та сині трубчасті квітки. Оригінальне у неї і забарвлення листя - строкате, з рожевими, білими та зеленими плямами.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 1820 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Кімнатні рослини»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...