Не тільки для Попелюшок

Для готування настою 1/3 цебра золи заливають гарячою водою й настоюють 2 доби, потім проціджують. Обприскують рослини зольним настоєм через кожні 8-10 днів 2-3 рази. Сходи картоплі після дощу опудрюють золою (тільки до цвітіння). Це відлякує колорадського жука. Так же само можна обробити рослини порічки – спочатку злегка обприскати їх водою, а потім обсипати золою. З появою в посадках суниці мурах посипають сухою золою міжряддя. Допомагає вона захистити сад і від слимаків. Зола добре поєднується з хімічними препаратами й рослинними настоями.

Зола належить до натуральних неорганічних добрив. У ній утримується калій, фосфор, кальцій, мікроелементи, немає тільки азоту. У деревній золі – від 40 до 75% кальцію, до 13% калію, до 7% фосфору. «Грубні відходи» слід зберігати в сухому виді, інакше з них вимивається калій. Зола не тільки збагачує ґрунт елементами живлення, але й поліпшує її фізичні властивості, до того ж знижує кислотність.

Золу зашпаровують у ґрунт на глибину не менш 8-10 см. Залишена на поверхні, вона сприяє утворенню ґрунтової кірки, шкідливої для рослин і мікрофлори. Доза внесення деревної золи для розкислення ґрунту 100-150 г/м2. Не можна застосовувати золу на недавно вапнованих ґрунтах, це ще більше підвищить її рН, що небажано для більшості рослин. Після внесення, дія золи триває від 2 до 4 років. Протягом літа можна чергувати підгодівлі органічними добривами із зольними. Для цього на цебро води беруть до 1,5 склянки золи, гарненько розмішують і швидко вливають у борозенки, поки не осів нерозчинний осад, що містить фосфор. Борозенки відразу ж зашпаровують ґрунтом. 

Застосовують золу і як гарне калійне добриво. Вміст калію залежить від матеріалу, що спалюється. У золі гречки й соняшника вміст калію досягає приблизно 35%, пшеничної й житньої соломи –15%, в’яза й берези – 10%, ялини й сосни – 5%, торф’яна й кам’яновугільна зола містить 1-2% калію. У попередньо политі лунки вносять суху золу, зверху присипають ґрунтом і тільки після цього сіють насіння. Залежно від вмісту калію доза золи – 20-200 г/м2. На замітку: в 1 столовій ложці – 6 г золи, у гранованій склянці – 100 г, у пів літровій банці – 250 г.

Настій золи – прекрасна некоренева підгодівля. Відсутність азоту дозволяє застосовувати «грубні відходи» увесь сезон. У квітні – червні в зольний розчин додають сечовину (30 г/10 л), у липні-серпні – монофосфат калію (30 г/10 л).