Підготовка теплиць до весни

2 березня 2016

Весна. Її наближення у багатьох садівників викликає асоціації зі стомлюючими, але приємними турботами, наприклад, підготовка теплиці до весни. По суті, це новий садово-городній сезон, котрий необхідно зустріти у всеозброєнні.

Окурювання сіркою необхідно проводити в протигазі й гумових рукавичках. Через 3-5 днів після дезінфекції теплицю можна буде відкрити і провітрити.
Окурювання сіркою необхідно проводити в протигазі й гумових рукавичках. Через 3-5 днів після дезінфекції теплицю можна буде відкрити і провітрити.

У березні для садівників починається гаряча пора - це час інтенсивної підготовки парників і теплиць до масового посіву ранніх овочевих культур. Багато хто у квітні при достатньому прогріві тепличних гряд, уже висаджує у ґрунт розсаду томатів, перців, насіння огірків, кавунів, динь, баклажанів, сіє різну зелень і т.п.

У чому ж складається підготовка теплиць до весняного сезону? Багато в чому вона визначається тим обсягом робіт, що ви провели восени, після збирання врожаю. Якщо ви в передзимовий період, через певні обставини:

- не очистили теплицю (парник) від рослинних залишків;

- не провели дезінфекцію самої теплиці та ґрунту;

- не почистили від бруду і присохлих листочків покриття теплиці, як із внутрішнього, так і з зовнішнього боку;

- не заклали в земельні гряди добрива,

ви маєте поетапно провести всі ці заходи (і не тільки їх) навесні, уже в ході безпосередньої підготовки теплиці до посадки рослин.

КАРКАС І ПОКРИТТЯ ТЕПЛИЦІ

Етап 1 - повна ревізія всієї конструкції теплиці, від каркаса до покриття. 

Якщо каркас має дерев'яну основу, то перевіряється міцність усіх напрямних, опор, решетування. Підгнилі та елементи, що розхиталися, підлягають заміні. Якщо каркас металевий, то огляд проводиться на предмет глибоких слідів корозії. І у випадку виявлення таких, елементи також замінюються. 

Бувають випадки, коли під час зимівлі каркаси прогинаються через непомірне снігове навантаження або навіть теплиця "складається". Це відбувається через недостатню жорсткість каркаса теплиці та незадовільну підготовку її до зими. У такому випадку каркас доведеться частково розбирати, гнутим елементам повертати вихідний стан, а також доповнювати каркас елементами, що підсилюють його жорсткість.

Крім того, обов'язково проводиться ревізія покриття теплиці. Скляні фрагменти, що розбилися під час зими, міняються обов'язково. Це безпека господаря та вирощуваних рослин. Торішня плівка досліджується на предмет розривів та інших ушкоджень. Усі вони усуваються або заклеюванням широким прозорим скотчем, або перекриваються по-новому. Полікарбонатне покриття теж ретельно оглядається. Виявляються прогини, канали, що порвалися, й затемнені ділянки, які також підлягають заміні.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ ТЕПЛИЦІ

Етап 2 - очищення теплиці від торішніх рослинних залишків.

Приміром, томати найчастіше піддаються поразці фітофторою. Саме її збудники зберігаються та передаються через бадилля іншим культурам. Викинуті залишки рослин з теплиці не варто навіть відправляти в компостну купу - їх краще відразу спалити або видалити за межі ділянки. Відправивши заражені залишки рослин у компост, ви даєте чудову можливість збудникам хвороб там розвиватися й благоденствувати, а потім самі знову їх принесете в теплицю.

Досвідчені садівники, тим часом, роблять інакше. Зібрані в теплиці залишки стебел томатів ріжуться садовими ножицями на невеликі шматочки 10-15 см і розкладаються товстим шаром під ягідні кущі в саду. Зверху можна трохи додати перегною або компосту і прикрити соломою. Ягідним кущам "томатні хвороби" нестрашні, а взимку така "шуба" зігріє й навесні нагодує.

Бажано в теплиці зняти верхній шар ґрунту товщиною 5-7 см. Саме в цих п'яти сантиметрах відзначається найбільше скупчення бактерій і грибків, які можуть викликати різні захворювання рослин. Щоб урожай наступного року не був заражений хворобами, ґрунт знімаємо, а на місце знятого ґрунту укладаємо перегній, гній або мінеральні добрива.

Трудомісткий процес зміни ґрунту можна замінити його знезаражуванням хімічними розчинами, наприклад, проливши ґрунт розчином мідного купоросу або бордоською рідиною відразу після неглибокої перекопки. Особливо допомагають ці засоби в боротьбі з плямистостями, фітофторозом, несправжньою борошнистою росою, паршою, сірою гниллю та іржею.

Використовувати зняту землю можна у відкритому ґрунті: на клумбах або на грядках, де не буде споріднених культур.

Етап 3 - дезінфекція теплиці навесні. 

Один з головних ворогів, що поселяються в теплиці, - фітофтора. Фітофтора може погубити весь ваш урожай. Розмноження гриба буває безстатеве (конідіями) і статеве (ооспорами). Ооспори гриба, що сховалися в землі, благополучно переносять навіть сильні зимові морози, протягом декількох років зберігаючи свою життєздатність. Тому настільки важливо регулярно проводити дезінфекцію.

Для газової дезінфекції теплиці навесні зазвичай застосовують сірчані шашки. Вони, крім сірки, містять горючий матеріал і в процесі горіння виділяють гази, які проникають усюди, навіть у недоступні для миття або обприскування щілини. При взаємодії з вологою окисли утворюють сірчану та сірчисту кислоти на всіх поверхнях, гублячи всіляку дрібну й шкідливу живність: кліщів, комах і слимаків, що влаштувалися на зимівлю, а заодно знищуються бактеріальні інфекції, грибки, цвіль і мікроби.

Сполуки сірки дуже агресивні стосовно сталевих конструкцій теплиці, тому сталевий каркас, щоб уникнути корозії, має бути обов'язково багатошарово пофарбований. Алюмінієвий профіль, дерев'яні деталі відчутно не страждають. Скло та пластик із сірчаною кислотою не взаємодіють, тому небезпеки для них немає.

Значно більш доступною є волога дезінфекція - рясне обприскування теплиці зсередини та всього ґрунту настояним протягом 3-4 годин розчином хлорного вапна (400 г вапна на 10 літрів води). Рідину для обприскування обережно зливають, а осад використовують для обмазування мачульною щіткою дерев'яних частин теплиці. Якщо в теплиці був павутинний кліщ, то кількість хлорного вапна збільшують до 1 кг на 10 літрів води.

Одночасно з хімічною обробкою теплиці потрібно механічно знищити мохи та лишайники на колодах в основі теплиці, а також обробити для знищення їхніх спор усі дерев'яні поверхні 5% розчином залізного купоросу.

І, нарешті, останнім часом усе частіше для обробки ґрунту парників і теплиць використовуються біопрепарати - більш безпечні, ніж хлор і сірка. Звичайно, вони не такі сильні, але цілком гарні як профілактичні засоби. Крім того, вони ефективно впливають не тільки на збудників хвороб, але й на саму родючість ґрунту:

- фіксують азот;

- зв'язують важкі метали;

- продукують природні гормони росту;

- розкладають залишки пестицидів;

- підсилюють дію хімічних препаратів на 20-30%.

При цьому біопрепарати не вимагають провітрювання теплиці та перерви в кілька днів перед тим, як продовжити роботи в ній.

Провівши таку ретельну дезінфекцію теплиці (парника), можна розраховувати не тільки на полегшення своєї праці у весняний сезон, але й попередити спалахи хвороб і звести до мінімуму ризик втрати значної частини врожаю.

ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ В ТЕПЛИЦІ

Щорічно рослини виносять із ґрунту велику частку живильних речовин, а тому запаси цих елементів мають поповнюватися. Здоровий і вдобрений ґрунт дозволяє живим мікроорганізмам, що перебувають у шарі гумусу, постійно виробляти необхідні рослинам речовини. Виходить, що ми повинні увесь час збагачувати ґрунт живильними елементами, поступово формуючи родючий гумусний шар, щоб ґрунтові мікроорганізми самі почали постачати рослини потрібними компонентами. Отут незамінними є органічні добрива, які містять практично всі необхідні рослинам живильні речовини: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, бор, молібден та інші.

Здавна найголовнішими в селянському господарстві завжди були гній і солома: "Клади гній у пору - збереш зерна гору". У якості органіки в різний час також застосовували річковий і озерний іл, торф, кору, м'ясне та рибне борошно, очерет і водорості. Вибір великий, усе визначається фінансовими можливостями. Немає необхідності рекомендувати строгі рецепти готування ґрунтових сумішей для теплиць і парників - у кожній зоні до них різний підхід, обумовлений тими ресурсами, якими володіють садівники та накопиченим у даній місцевості досвідом.

Городники знають, що від 50 до 90% урожаю залежить від стану ґрунту на грядці. Земля завжди має бути пухкою, повітряною, легкою, з корисною мікрофлорою. Чим більше органіки додано у ґрунт, тим легше за нею доглядати, половину роботи за вас зроблять хробаки-орачі. Земля ніколи не повинна бути голою - це найважливіший принцип ОЖЗ (органічного живого землеробства). І в цьому контексті корисно згадати про сидерати.

Сидерати (зелене добриво) - рослини, що швидко формують зелену масу, вирощувані з метою їхнього наступного заорювання в ґрунт, як джерела органічної речовини й азоту для рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Сидерати цілком можуть виключити використання на ділянці як добриво гною (3 кг зелені маси можуть замінити 1-1,5 кг гною). Список найбільш часто використовуваних рослин-сидератів досить великий:

- у першу чергу бобові (люпин, квасоля, соя, сочевиця, горох посівний та польовий, люцерна, буркун, вика ярова й озима, серадела, конюшина, еспарцет, боби кормові, сочевичник та ін.);

- хрестоцвітні (рапс, суріпка, редька олійна, гірчиця);

- злакові (пшениця, жито, овес, ячмінь);

- соняшник, фацелія.

Сіяти сидерати в теплицях можна як навесні (кінець березня - квітень) до посадки основної культури, так і восени - після збирання врожаю. Навесні - густо, щоб стояли стіною, восени рідше. При ранніх весняних посадках підбирають скоростиглі холодостійкі рослини - гірчицю, кормовий горох, овес, фацелію, вику.

Оброблені сидерати, як правило, заорюють за 1-2 тижні до посадки основної культури. Рослини підрізають сапкою або пласкорізом і зашпаровують на грядці на глибину 2- 3 см. Корені, що залишилися після скошування, відмирають і служать кормом для хробаків і бактерій, що поліпшують ґрунт.

Ефективність зеленого добрива сильно залежить від віку рослин. Молоді та свіжі рослини дуже багаті азотом, швидко розкладаються в ґрунті. Тому після їхнього закладення основну культуру можна саджати вже через 1,5-2 тижні. Однак не можна зашпаровувати занадто велику кількість сирої рослинної маси, тому що при цьому вона буде не розкладатися та киснути. Розкладання рослин більш зрілого віку відбувається повільніше, але такі рослини більше збагачують ґрунт органічною речовиною.

ПРОГРІВ ҐРУНТУ ДО ПОСАДОК

У більшості випадків заключним "акордом" у підготовці теплиці до весняних посадок (сидератів або основних культур) є прогрів ґрунту після зими.

Ґрунт у теплиці взимку зазвичай сильно пересихає, стає пилоподібним. Сухий ґрунт - гарний теплоізолятор. Це добре, тому що земля під ним промерзає неглибоко (а іноді й зовсім не промерзає). Але це й погано, тому що з початком весни він буде дуже довго прогріватися. Тому досить важливо ранньою весною швидко привести ґрунт "у почуття", тобто, прогріти весь його обсяг до температури 10-15 °С. Саме така температура ґрунту потрібна рослинам для вегетації.

Ґрунт отримує тепло від сонця, при цьому повітря в теплиці прогрівається практично миттєво, за лічені хвилини. А от сам ґрунт залишається холодним ще довго, кілька тижнів. Власне, сама швидкість розігріву ґрунту, та й сама необхідність прийняття якихось заходів тут цілком залежить від конструктивних особливостей теплиці та устрою грядок.

Покриття теплиці стільниковим полікарбонатом, устрій у ній піднятих (на 40-50 см) грядок, до того ж теплоізольованих від рівня підлоги, практично виключає спеціальні заходи щодо розігріву ґрунту. Полікарбонат на порядок краще тримає тепло, у порівнянні зі склом, не говорячи вже про плівку.

Підняті гряди одночасно прогріваються з трьох боків, особливо ті, які розташовані у центрі теплиці.

В інших випадках можна дати наступні рекомендації. По-перше, сам ґрунт слід спушити, щоб зробити його більш проникним для повітря. Потім у грядках варто зробити траншейки на глибину багнета лопати. Це значно збільшить площу контакту теплого повітря з холодним ґрунтом. Після цього рекомендуємо зволожити ґрунт Ем-розчином або пролити теплою водою. Це запустить життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів, а гребені між траншейками швидко прогріються і, розрівнявши їх, ми одержимо достатній шар уже теплого та живого ґрунту.

Не слід закидати в теплицю сніг! Багато хто так і робить, нібито для просочення землі водою. Водою то вона насититься, але сезон через це почнеться на пару тижнів пізніше (сніг ізолює ґрунт від теплого повітря теплиці).

Можна прикрити ґрунт до посіву темною плівкою для кращого прогріву, але не мульчуйте ґрунт, поки в теплиці не встановиться постійна позитивна температура. Багато городників саму посадку основних культур роблять не знімаючи темну плівку із грядки. Для цього в плівці робиться хрестоподібний розріз, краї його відвертаються і, після посадки в отвір, що утворився, рослини, знову опускаються. Але це вже зовсім інша історія.

Провівши нескладні роботи, викладені вище, ви будете повністю готові відкрити весняний сезон у найранніший строк, можливий для вашого регіону. 

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 1285 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...