Буряк цукровий: особливості вирощування

11 березня 2015

Урожай цієї високопродуктивної (одна сотка може дати до 500 кг коренеплодів), технічної та кормової культури прямо залежить від умов зростання. 

Цукровий буряк вимагає тепла, вологості та багато сонця. Культивують буряк у Європі, у Північній Америці, популярністю ця рослина користується в країнах Африки, на Близькому Сході та у Середній Азії.

Цукровий буряк є різновидом звичайного коренеплідного буряка, що належить до сімейства амарантових. Звичайний буряк використовували в їжу з незапам'ятних часів (1-2 тисячоліття до н.е.). Освоєння сортів цукрового буряка з підвищеним вмістом цукру почалося тільки в кінці 18 століття. І тільки на початку 19 століття із цукрового буряка стали виробляти цукор.

КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ

Не тільки народна, але й традиційна медицина визнали цукровий буряк надзвичайно корисним. У цій рослині міститься багато вітамінів: РР, С та всі вітаміни групи В. З мінеральних речовин у буряку варто назвати йод, залізо, магній, мідь, фосфор, кальцій. У ньому містяться біофлавоноїди, пектини і така речовина, як бетаїн. Люди, що вживають цукровий буряк у їжу, підвищують свій імунітет, поліпшують травлення й обмін речовин. Цукровий буряк «упорядковує» роботу серцево-судинної системи, тому що позитивно впливає на вироблення гемоглобіну, а також зміцнює стінки судин. Цей продукт настійно рекомендований при атеросклерозі, анемії, гіпертонії та лейкемії. Особливо корисний цукровий буряк для всіх жінок, що відповідально ставляться до свого здоров'я та збереження своєї молодості. Цей продукт також добре запобігає психічним розладам, виводить з організму токсини.

ВИРОЩУВАННЯ

Кращими попередниками цієї високоврожайної рослини є картопля, томати, бобові, кукурудза. Цукровий буряк добре сусідить із квасолею, цибулею, капустою, салатом, кольрабі. З цієї причини його можна ущільнено саджати разом з перерахованими вище культурами, чергуючи їхні ряди. При цьому врожай зростає, а кількість шкідників значно зменшується. Не рекомендується розміщати цукровий буряк після моркви, ріпи, брукви, пастернаку, селери, тому що шкідники і хвороби у цих рослин загальні.

Для вирощування цукрового буряка підходять торфовища та піски, а оптимальний ґрунт – дерено-підзолистий, дерновий або супіщаний. Грядки мають добре прогріватися сонцем. Час посадки розраховують, виходячи з температури прогрівання землі (6-8°С). Борозенки готують на відстані 40 см одну від іншої. Їхня глибина (2-5 см) залежить від типу ґрунту. Для важких (глинистих) вона менша, для легких (піщаних і супіщаних) - більша. Перед посадкою в рядки рекомендується внести комплексне добриво, що буде сприяти більш дружним сходам і поліпшенню їхнього подальшого розвитку.

Буряк має ту особливість, що з одного насіння проростає кілька рослин, що при їхньому проростанні вимагає обов'язкового проріджування. Щоб насіння проросло швидше, його рекомендується на добу замочити в живильному розчині. Після ополіскування насіння вкривають вологою тканиною і витримують протягом не більше 3-х діб, регулярно змочуючи тканину і підтримуючи підходящий температурний режим. Після появи сходів (на 8-10 день) проводиться перше розпушування, проріджування, залишаючи найрозвиненіші, сильні рослини. Надалі, з метою одержання гарного врожаю, проводиться не менше 5 поздовжніх і поперечних міжрядних розпушувань, збільшуючи глибину (до 10-12 см) у міру росту коренеплодів.

Вважається, що потреба у воді у цукрового буряка незначна. Так, після проростання буряка в наступні 50-60 днів достатньо тільки кілька разів рясно полити рослини, щоб забезпечити їхній розвиток. А от починаючи з липня, варто виконувати регулярний полив через кожні 7-10 днів, тому що в цей час іде посилений ріст листя і коренеплодів. Після 1 вересня цукровому буряку, як правило, достатньо дощів, але якщо осінь суха, то недолік вологи варто компенсувати поливами.

Якщо було внесене добриво в грядки під час посадки буряка, то рослини підживлюються в період інтенсивного зростання листя азотними добривами (наприклад, аміачною селітрою з розрахунку 15 г на 1 м2). У період формування коренеплодів необхідно забезпечити рослинам фосфатне і калійне підживлення (10 г на 1 м2).

Для боротьби зі шкідниками рекомендується використовувати народні засоби: деревний попіл, тютюновий пил, порошок гірчиці, водяні розчини, настояні протягом декількох діб на здрібненому листі чистотілу або кульбаби.

Прибрати цукровий буряк потрібно до заморозків. Коренеплоди витягають із землі дуже акуратно, щоб вони не псувалися при зберіганні. Після просушування буряк зберігають у сухому і провітрюваному приміщенні, розміщаючи його в ящиках, пересипавши піском.

ДОМАШНЄ ВИКОРИСТАННЯ

Склалося цілком правильне уявлення про цукровий буряк як про технічний продукт, що використовується в цукровій промисловості. Відходи від виробництва цукру служать сировиною для одержання лимонної кислоти, спирту, гліцерину та інших продуктів. Але цукровий буряк наші предки з успіхом використовували не тільки для корму худобі, але й у їжу.

У наш час цукровий буряк використовують у домашній кулінарії. Здрібненим цукровим буряком підсолоджують багато страв, наприклад, варення, молочні каші, випічку, компоти. Народні вмільці готують з нього самогон і сиропи.

Ознакою закінчення росту коренеплодів вважається пожовтіння у цукрового буряка нижнього листя. З цього моменту можна приступати до переробки коренеплодів. Найпоширенішим способом переробки можна вважати готування сиропу. Справа в тому, що багато хто вважає рафінований цукор не зовсім екологічно чистим продуктом і воліє замість нього використовувати буряковий сироп як найбільш корисний. Для його готування вимиті й очищені коренеплоди варто натерти на великій тертці або нарізати дрібними шматочками і покласти в емальовану каструлю. Бажано, щоб буряк не торкався дна, тоді сироп вийде без гіркоти. На 10 кг здрібненого буряка достатньо додати 1,5-2 л окропу. Варити буряк у каструлі потрібно протягом 1 години на помірному вогні, безупинно помішуючи. Дехто рекомендує варити буряк у скороварці, вважаючи, що якість отриманих продуктів при цьому буде краща. Вміст каструлі охолоджують і за допомогою преса або полотняного мішка віджимають разом з рідиною, у якій буряк розпарювався. 

Віджата мезга знову заливається гарячою водою у співвідношенні приблизно 2:1, розмішується й ставиться в духовку або в пічку хвилин на 40. Потім знову віджимають сік. Весь отриманий сік фільтрують через кілька шарів марлі і ставлять на слабкий вогонь для випарювання, увесь час помішуючи. 

Вважається, що більш висока якість і кращий смак сиропу буде в тому випадку, якщо випарювання виконувати на водяній бані. За час варіння обсяг соку має зменшитися рази в чотири, стаючи схожим на рідке варення. Готовий сироп розливають у скляні банки, які щільно закривають. Щоб він не зацукрувався, на кожний кілограм сиропу додають 1 г лимонної кислоти. Для тривалого зберігання (більше 2 місяців) сироп ставлять у прохолодне місце, або пастеризують при 90°С.

Вижимки, які залишилися після готування сиропу, можна скормити тваринам або птахам, що є найпростішим.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 2207 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...