Фрітілярія - кращий друг тюльпана
Фрітілярії (у народі - рябчики) належать до сімейства лілейних. Назва рослини походить від латинського слова «фрітіліс», що в перекладі означає «шахівниця». Це пов’язано з тим, що деякі види фрітілярії-рябчика мають на пелюстках плями, розташовані на них по типу шахової дошки. На сьогодні налічується більш 100 видів цієї дивовижної рослини.
Рябчики - це багаторічні цибулинні рослини зі стеблом, що вкрите листям, висотою від 10 см до 1 м.
Стебло несе кільчасті або чергові листи, з пазух яких звисають дзвоникоподібні квітки (білі, жовтогарячі, жовті, червонуваті, фіолетові), які зібрані в парасолеподібні або кетягоподібні суцвіття.
Листя фрітілярій виконують додаткову функцію - вони збирають воду, що потрапила в них й направляють її до коріння. Ця особливість пояснюється тим, що рослини походять із регіонів з невеликою кількістю опадів.
Вегетаційний період фрітілярії нетривалий. Рослина цвіте лише один місяць у році, а більшу частину часу проводить, подібно тюльпану, у вигляді цибулини під землею.
Листя рослини дуже швидко втрачає декоративність, тому фрітілярію висаджують у квітниках і міксбортерах серед півоній, лілій, флоксів і інших піздньоквітучих багатолітників, які своїми листами маскують його в цей період. Не рекомендується зрізати стебло фрітілярії, інакше його цибулина перестане рости й залишиться дрібною.
ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ПОСАДКИ
Вибираючи місце для посадки фрітілярій-рябчиків, слід пам’ятати, що воно повинно бути добре освітленим (пам’ятайте про альпійське походження рябчика), теплим, дренуючим (потала вода не повинна застоюватися), з легким, пухким і живильним ґрунтом. Ґрунт, по можливості, повинен бути добре вдобреним перегноєм, торфом або перепрілим компостом.
Рослини можуть змиритися з невеликим притіненням, але воно вкрай не бажане. Крім того, рябчики не люблять сусідства з великими рослинами й коріннями дерев.
ПОСАДКА РЯБЧИКІВ
Кращий час для посадки й пересадження фрітілярій-рябчиків - перші 10-15 днів вересня. Якщо ви помітили, що в цибулин, що перебувають на зберіганні, почали відростати коріння, то пора їх висаджувати.
Перед посадкою цибулини ретельно оглядають на предмет хвороб і гнилей. Здорові цибулини відбирають і, аж до самої посадки, зберігають в ошурках або в торфі, не допускаючи тривалого перебування на відкритому повітрі.
Глибина посадки цибулин рябчиків-фрітілярій залежить від їхнього розміру: великі цибулини заглиблюють на 20-25 см., а дрібні - на 10-15 см. У цілому, вірно таке правило: глибина посадки повинна в 2-3 рази перевищувати розмір цибулини. Добре заглиблена цибулина подібна анкерові, який підтримує рослину у вертикально положенні весь сезон вегетації.
Відстань між сусідніми рослинами в ряді й між рядами повинна бути не менш 15-20 см. Рябчики імператорські й інші сорти з крупними квітами висаджують на відстані - 40-45 см.
Під час посадки із цибулинами слід поводитися дбайливо, намагаючись не ушкодити їх. Після посадки ґрунт навколо рекомендується мульчувати.
НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕСАДЖЕННЯ РЯБЧИКІВ
Для рябчиків рекомендується щорічне пересадження - так вони менше хворіють і краще цвітуть. Пересадження підтримує рослини в тонусі. Молоді цибулини викопують і зберігають до посадки у вологому піску, інакше вони можуть загинути. Дорослі цибулини викопують через 2-3 роки після повного відмирання надземної частини.
ДОГЛЯД ЗА РЯБЧИКАМИ-ФРіТіЛЯРіЯМИ
Основний догляд за рябчиками - полив, підгодівлі й видалення бур’янистої рослинності. У суху, жарку погоду рослинам потрібен полив теплою водою. Кількість води залежить від ступеня сухості ґрунту.
Підгодовувати рябчик рекомендується за допомогою мінеральних добрив. При підгодівлі не слід допускати попадання розчину на листи й квітки рослин - вони чутливі й можуть «згоріти».
При зрізуванні квітів фрітілярії для букета, частину стебла й листів треба обов’язково залишити, інакше цибулина перестане рости й загине.
РОЗМНОЖЕННЯ ФРІТІЛЯРІЇ
Розмножують фрітілярії насінням й цибулинами-дитинками. Насіння необхідно висівати відразу після збору, тому що при зберіганні вони дуже швидко втрачають свою схожість.
Свіже насіння фрітілярії дає дружні сходи навесні наступного року. Сходи регулярно поливають і захищають від прямих сонячних променів. Сіянці живуть 5-6 тижнів, потім відмирають, при цьому в ґрунті залишаються дрібні цибулинки завбільшки з горошину. Молоді цибулинки викопують і поміщають у живильну суміш. Через 2 роки молоді цибулини фрітілярії-рябчика придатні для посадки на постійне місце.
Рослини, вирощені з насіння, зацвітають через 4-7 років, з моменту посадки.
ЗБЕРІГАННЯ ЦИБУЛИН ФРіТіЛЯРії
У природніх умовах рябчик-фрітілярія виростає в жаркому кліматі - у таких умовах цибулина рослини, перебуваючи під землею, добре прогрівається. У нашому кліматі умови для цвітіння створюють штучно, прогріваючи цибулину, інакше вона не зацвіте. Для цього, після відмирання листів цибулину викопують, просушують і укладають на зберігання в тепле місце з температурою повітря близько +30 °C.
Цибулини фрітілярії добре зберігаються навіть без сухої покривної луски, але все-таки краще їх зберігати в ошурках, піску або торфі. Через 50-60 днів, цибулини перекладають у прохолодне місце, з температурою близько +20°С.
Під час зберігання стежать за станом цибулин. Якщо з’явилися ознаки всихання (цибулини втрачають пружність), їх висаджують у ґрунт, у першій декаді вересня.
ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ
Рослини практично не хворіють і не уражаються шкідниками. Якщо ж ваша фрітілярія занедужала, то причина захворювання, найчастіше, неправильний догляд - загнивання від перезволоження, надлишок мінеральних добрив через неправильну підгодівлю і т.д.
При загниванні, уражену ділянку цибулини вирізують гострим ножем і обробляють антисептиком.
Профілактика захворювань фрітілярії полягає в щорічній зміні місця й обробці цибулин фунгіцидами при пересадженні рослин.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2660 |
© Газета Домовик 2012-2023