Дерматомікози: що робити?
Мікози шкіри - термін з професійної лексики лікарів. Більше зрозумілим є просте визначення “грибок”. Вони, ці “грибки”, мають завидну розмаїтість, що пояснює настільки численні клінічні прояви при поразці грибковою інфекцією. Як же розпізнати й “обеззброїти” потенційного ворога нашої шкіри - збудника кандидоза? Розібратися в цьому нам допоможе доцент кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л.Шупика Єлизавета Миколаївна Міхнєва.
- Отже, Єлизавето Миколаївно, про кандидози чули, мабуть, всі, але в чому проявляється захворювання і як з ним боротися, варто дізнатися докладніше, чи не так?
- Загальна назва “кандидоз” має на увазі можливість грибкової поразки не тільки шкіри, але й слизових оболонок, а також внутрішніх органів. Однак збудником захворювання залишається все той же відносно необразливий дріжджовий гриб з роду Candida - найбільш часто C. albicans і C. tropicalis (усього - до 168 видів збудників). Відносна необразливість даної грибкової інфекції полягає в тому, що всі представники грибів Candida належать до умовно-патогенних, тому що входять до складу нормальної флори товстої кишки, рота, піхви.
Вважається, що перша зустріч з грибами Candida відбувається ще в ранньому віці дитини, але можливим є і варіант внутрішньоутробного інфікування або під час народження. Проте, основною умовою розвитку кандидоза є, насамперед, низький рівень загальної та місцевої імунорезистентності організму людини. Простіше кажучи, мова йде про рівень самозахисту організму від зовнішніх ворогів, тобто опірності. Порушення обміну речовин (наприклад, вуглеводного), гормональні дисбаланси, ятрогенні втручання (наприклад, курси кортикостероїдної та цитостатичної терапії) виступають у ролі сприяючих системних факторів. Це обумовлює зниження бар'єрних функцій шкіри та слизових оболонок у сполученні з порушеннями загальних імунних реакцій в організмі.
- Як же протистояти кандидозам?
- Основою профілактики мікозу шкіри, викликаного кандидозною інфекцією, є підвищення імунних властивостей організму. А це не тільки установки на здоровий спосіб життя, але й своєчасна корекція різних обмінних порушень, попередження впливу шкідливих екзогенних (тобто зовнішніх) факторів. Мова йде про те, щоб раціонально вибирати одяг, дотримуватися оптимального гігієнічного режиму, уникати мікротравм і зовнішнього інфікування спорами грибків.
- Як проявляє себе кандидоз?
- Прояви кандидоза є багатоликими, і залежить це, безумовно, від місця прояву «агресії» грибкової інфекції - слизові, шкіра або внутрішні органи.
Найчастіше хворіють діти та люди похилого віку. При кандидозі шкіри, як правило, на ураженій ділянці формується мокнуча ерозія з наявністю сіро-білястого нальоту. Осередки запалення мають чіткі краї. При цьому інтенсивність явищ запалення залежить від безпосередньої локалізації процесу. Наприклад, особливо вираженими та хворобливими є тріщини на фоні соковитої ерозії, що можна спостерігати при кандидозі шкіри кутів рота (кандидозна заїда) і навколонігтьових валиків (дріжджова паронихія). Найбільш частими вважаються кандидамікози міжпальцевих складок стіп і кистей. Нерідко спостерігаються і сполучення кандидоза міжпальцевих складок і навколонігтьових валиків з кандидозом долонь. Останній може проявлятися у двох основних формах: гіперкератотичний (відбувається дифузійне стовщення рогового шару з різким посиленням рельєфу шкірних борозен) і везикуло-пустульозний (спостерігається шелушіння в сполученні з набряклістю, осередковою гіперемією та мацерацією). При кандидозі великих складок шкіри відзначаєть також формування плям темно-червоного кольору, з чіткою границею та тенденцією до відшарування рогового шару по облямівці вогнища поразки.
Крім цього виділяють такі форми, як кандидоз волосистої частини голови, сосків, кандидозний баланопостит, хронічний шкірно-слизуватий кандидоз і кандидоалергія шкіри. Відмінністю останньої форми захворювання є те, що вогнища алергії є вторинними, і при цьому дерматит, що супроводжується вираженою сверблячкою, не має зв'язку з якою-небудь поразкою шкіри.
- Таким чином, розмаїтість клінічних форм кандидоза шкіри переконливо доводить, що діагностикою захворювання повинен займатися тільки фахівець-дерматолог?
- Ще однією вагомою причиною цього є те, що діагноз повною мірою може бути підтвердженим лише результатами мікробіологічного дослідження (зіскоб з ураженої ділянки шкіри), а не тільки оцінкою даних огляду.
Загалом, незважаючи на уявлювану простоту у визначенні того або іншого мікозу шкіри, навіть у випадку одного кандидоза - ми неминуче зіштовхуємося з розмаїтістю симптоматики захворювань. Тому єдино вірним рішенням може бути лише одне - не відкладати візит до лікаря. Ще одна причина такої терміновості полягає в тому, що грибкові інфекції, поволі “підточуючи” захисні резерви нашого імунітету (особливо у випадку стертих форм захворювання), роблять беззахисним наш організм.
- Як провадиться лікування кандидозів?
- Лікування кандидоза шкіри, повинно провадитися не тільки згідно природі захворювання, але й з урахуванням ряду факторів, зокрема ступеня виразності симптоматики, безпосередньої форми захворювання і, що немаловажно, віку пацієнта. Тому не тільки діагностику, але й лікування мікозів шкіри варто надати кваліфікованому лікареві-дерматологові.
Найбільш загальні принципи лікування кандидамікоза складаються, насамперед, в усуненні сприяючих факторів, - ендокринних дисбалансів, захворювань травної системи з наступним дисбактеріозом.
Необхідною є також корекція терапії фонових захворювань, дієтотерапії з обмеженням вуглеводів і збагаченням раціону вітамінами, білками, мінералами. Відомо, що при мікозах шкіри без залучення в процес нігтьових пластинок успішність лікування багато в чому залежить від оптимального вибору зовнішнього протигрибкового препарату. Такий підхід повною мірою реалізує основний принцип терапії як такої - етиологічний.
У наш час вибір антимікотичних засобів для зовнішнього застосування досить широкий. Індивідуальні рекомендації та тривалість лікування визначає лікар.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8832 |
© Газета Домовик 2012-2023