Сінна лихоманка
Весняний і літній сезони - період полінозів - сезонних алергійних ринітів, що викликає пилок квітучих рослин. Поліноз - захворювання більш відоме як «сінна лихоманка». Оскільки, за даними ВООЗ, у світі страждають цією недугою близько 10 відсотків землян, легко уявити, скільки наших земляків страждають у цей період року. Тому про «сінну лихоманку» і шляхи її подолання ми попросили розповісти фахівця - отоларинголога, кандидата медичних наук Володимира Юрійовича Гаєвського.
- Отже, яким чином проявляє себе «сінна лихоманка»?
- Набряком слизової оболонки і збільшенням виділень із носа, підвищеною сльозоточивістю, сверблячкою в області носа, піднебіння, очей, чханням, нерідко - високою температурою. Часто виникає припухлість вік і з'являються темні круги під очима.
- Чим це загрожує постраждалим?
- Насамперед, дискомфортом. Незважаючи на те, що симптоми, які розвиваються, не є загрозливими, вони створюють помітні проблеми: різко знижуються працездатність і якість життя. До того ж полінози є провісниками можливого розвитку більш важких захворювань, які завершуються інвалідністю (наприклад, бронхіальної астми).
- Які вікові групи є найбільш вразливими для алергійних ринітів?
- Серед захворілих переважають люди молодого віку - 15-25 років. А для захворювання характерне щорічне сезонне, тобто в однаковий час, загострення внаслідок гіперчутливості до пилку дерев, злакових трав, цвілевих грибів.
- Які ще фактори зовнішнього впливу здатні викликати недугу?
- У нашому випадку алергенами може виступати не тільки пилок квітучих рослин, але й продукти з алергенними властивостями - мед, насіння, рослинна олія, горіхи, кавуни й дині. викликати поліноз можуть також медичні засоби, що містять лікарські трави.
- А як розвивається це захворювання?
- Основним механізмом його розвитку є алергійна реакція негайного типу. Внаслідок контакту організму людини з алергеном розвивається реакція гіперчутливості з переважно опосередкованим вивільненням гістамінів та інших медіаторів.
- Якщо можна, поясніть, будь ласка, простіше...
- Гістаміни являють собою хімічні сполуки, які виробляє організм для боротьби з алергеном. Саме в місцях контакту з алергеном і виникають припухлості, запалення, набряки.
- Які засоби боротьби з алергійним ринітом є актуальними сьогодні?
- Лікування сезонного алергійного риніту передбачає, насамперед, усунення контакту з алергенами, а також медикаментозну терапію і специфічну імунотерапію.
- Почніть із запобіжних заходів.
- Профілактику слід починати за 2-3 тижні до початку цвітіння. З лікарських найбільш надійними засобами є препарати кромогліциєвої кислоти. Згідно з рекомендаціями Міжнародного консенсусу з лікування алергійного риніту 2000 року, хворим під час цвітіння «проблемних» рослин слід більше перебувати вдома, щільно закривати вікна та двері, використовувати захисні фільтри й систему клімат-контролю в машинах, на вулиці носити захисні окуляри, уникати сезонного відвідування регіонів, де в повітрі може міститися велика кількість пилку.
- А як діяти, якщо загострення вже почалося?
- Необхідно звернутися до фахівця, який призначить необхідне медикаментозне лікування. Як правило, лікар-алерголог при загостренні сезонного алергійного риніту призначає один або кілька препаратів з топічною і системною дією. Вибір лікарських схем нерідко здійснюється емпірично. Найпоширеніша з них - комбінація системних антигістамінних і топічних протиалергійних препаратів з різних груп.
Дотепер досить широко використовуються системні антигістамінні засоби першого покоління, які приймають протягом декади по 1 таблетці 2-3 рази на день. Більш сучасний кетотифен призначається пацієнтам на більш тривалий строк - до 3-х місяців. Його приймають по 1 мг два рази на добу. Але, «золотим стандартом» серед фахівців вважаються антигістамінні препарати другого й третього покоління, які призначаються по 1 таблетці протягом 10-28 днів.
У той же час локально (мова йде про аерозолі та краплі у ніс) використовуються судинозвужувальні засоби або деконгестанти, протиалергійний нестероїдний препарат левокабастин, а також антихолінергічний засіб іпратропіум бромід. Усі вони призначаються по 1-2 краплі 2-3 рази на день.
А от через відстрочений терапевтичний ефект, з піком лише на 12-й день приймання, препарати кромогліциєвої кислоти використовуються переважно для профілактики загострень. Але у випадку частих рецидивів захворювання та недостатньої ефективності антигістамінних засобів вони можуть застосовуватися також і з лікувальною метою. Звичайно їх призначають по 1-2 дози 2-4 рази на день тривалими (до 6 місяців) курсами. Тільки при недостатній ефективності вищенаведених схем терапії застосовують гормональні препарати - топічні глюкокортикостероїди, дозування яких підбирається індивідуально.
- Ви згадували специфічну імунотерапію. Невже, нарешті, винайдена вакцина від алергійного риніту?
- Ну, напевно, мова йде не зовсім про вакцину, адже імунотерапія має у своєму арсеналі різні методи. Хоча алергеноспецифічна імунотерапія (АСІТ) є своєрідним щепленням, якщо бажаєте. При відсутності протипоказань вона проводиться в умовах спеціалізованого алергійного відділення або кабінету. А сам метод полягає в уведенні в організм пацієнта доз, що збільшуються, водно-сольового екстракту того алергену, до якого у хворого виявлена підвищена чутливість. Алерген може бути застосований місцево (інгаляційна, пероральна, інтраназальна імунотерапія) або підшкірно.
- Наскільки ефективним є цей метод?
- Вчасно й грамотно проведена алергеноспецифічна імунотерапія крім пригнічення клінічної симптоматики дозволяє зменшити потребу хворих у фармакологічних засобах і знизити ймовірність трансформації сезонного алергійного риніту в бронхіальну астму. АСІТ впливає не на конкретний симптом, а на характер реагування організму на алерген, змінюючи патогенез. І тому впливає на всі патогенетичні ланки алергійного процесу. Лікувальна ефективність цієї процедури тим вище, чим раніше вона проведена. Ефективність АСІТ може досягати 80-90%, а клінічний ефект у декого зберігається протягом 5 років.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2763 |
© Газета Домовик 2012-2023