Цукровий діабет 2 типу: що, де, коли і як треба робити
На відміну від людей з цукровим діабетом 1 типу, у людей з цукровим діабетом 2 типу інсулін продовжує вироблятися, однак, його недостатньо або організм не здатний його розпізнати і належним чином використати.
Тому глюкоза (цукор) не може потрапити в клітини організму. Коли ж глюкоза накопичується в крові замість того, щоб надходити в клітини, вони не можуть нормально функціонувати. Отже, маємо діабет 2 типу. Як проявляється захворювання? Що робити, щоб виправити положення? Якою повинна бути профілактика діабету 2 типу?
Розповісти про це ми попросили кандидата медичних наук, провідного наукового співробітника відділу клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренко АМН України Надію Андріївну Скробонську.
- При вперше виявленому діабеті 2 типу без різко виражених проявів декомпенсації та важких супутніх захворювань лікування можна починати тільки з пробної дієти.
- Тобто починати варто з дієти, а не пігулок і уколів? Я правильно зрозумів?
- Звісно ж. Саме це я й мала на увазі. Отже, раціон такої дієти (2300-2500 ккал) повинен бути багатий білками, жирами при значному зменшенні вуглеводів.
Можна рекомендувати конкретний набір продуктів. Наприклад, таких основних продуктів: м'яса або риби 250-300 грамів, сиру м'якого 300 грамів, молочних продуктів 0,5 літри, сиру твердого 20-40 грамів, масла вершкового 30-40 грамів, олії рослинної 10-15 грамів, одного яйця, овочів (крім картоплі) 700 грамів (з них моркви та буряка до 300 грамів), фруктів або ягід 300 грамів і хліба чорного 100-150 г (який необхідно з'їсти у чотири прийоми). Картоплю, крупи та білий хліб варто виключити зовсім. І це не обговорюється.
- Як довго необхідно дотримуватися такої дієти?
- Зазначену дієту призначають на тиждень. Досягнувши компенсації діабету, поступово розширюють вживання вуглеводів, додаючи щотижня 25 грамів хліба, або 15 грамів круп, або 50 грамів картоплі, і доводять їхню кількість до необхідної (300-350 грамів вуглеводів на добу). Якщо на фоні розширення дієти у хворого зберігається нормальний рівень цукру в крові та підтримується стабільна маса тіла, можна обмежитися лише дієтотерапією. Якщо ж при розширенні дієти розвивається та прогресує декомпенсація діабету, хворий втрачає масу тіла, працездатність, негайно потрібно звертатися до лікаря, а він, зрозуміло, призначить засоби, що знижують цукор, у вигляді таблеток. А у випадку їхньої неефективності - інсулін.
- Що може бути визначальним для нормалізації стану та твердження про відступ діабету 2 типу?
- Ще раз нагадаю, що одним з головних елементів компенсації ЦД є підтримка нормальної маси тіла. В ідеалі хворий діабетом у стані стійкої компенсації не повинен мати зайвої ваги. Головним способом нормалізації маси тіла при її перевищенні, незалежно від типу терапії, що знижує цукор, є субкалорійна дієта. Лікування таких хворих доцільно починати з дієти, що має знижену енергетичну цінність, з розрахунку 20-25 ккал/кг (енерговитрати в стані спокою) помножені на «ідеальну» масу тіла хворого (у кілограмах), що забезпечує негативний енергетичний баланс. «Ідеальна» маса тіла - маса, яку хворий певного зросту, віку та статі повинен мати в нормі. Добова сума калорій таких хворих повинна становити - 1200-2000 ккал з низьким вмістом вуглеводів (150-200 грамів) і жирів (50-60 грамів), але з достатнім вмістом білків. Зазначений раціон дає можливість втрачати 0,5-1 кг маси тіла за тиждень і може бути тривалою підтримуючою терапією.
- Пероральні препарати, що знижують цукор: коли варто підключати їх?
- Ці препарати застосовуються у лікуванні хворих ЦД достатньо широко, беручи до уваги те, що на 2 тип захворювання доводиться 85-90 відсотків всіх хворих діабетом. У майбутньому потреба у цих препаратах буде зростати, оскільки щороку кількість таких хворих збільшу-ється на 5-10 відсотків.
- А які саме препарати, що знижують цукор, застосовують у своїй практиці наші фахівці?
- У наш час існує кілька груп препаратів, які знижують глікемію, впливаючи на її рівень різними шляхами: знижуючи абсорбцію глюкози в кишечнику, стимулюючи утворення та секрецію інсуліну, підвищуючи чутливість до нього, та інші механізми. Серед цих лікарських засобів найбільш вивчені та давно застосовуються 2 групи: сульфаніламіди (похідні сульфанілсечовини) і бігуаніди.
Перевагу варто віддавати препаратам, які застосовуються один раз на добу. Адже препарати для однократного прийому підвищують ефективність проведеної терапії.
- Чи існують протипоказання до прийому таких препаратів?
- Звичайно. Їх не можна застосовувати хворим ЦД 1 типу, при цукровому діабеті 2 типу у хворих з прогресуючим дефіцитом маси тіла, якщо хворий має супутні захворювання крові та іншу патологію, що супроводжується анемією (лейкопенією, тромбоцитопенією, поразкою печінки або нирок з порушенням їхніх функцій). До того ж ці препарати не рекомендовані при гострих інфекціях, великих гнійних процесах, за умови хірургічних втручань і при вагітності та годівлі грудьми. Відносними протипоказаннями до сульфаніламідів є невеликі оперативні втручання, серцево-судинні катастрофи (інфаркт міокарда, інсульт), діабетичні ангіопатії (ретинопатія, діабетична ангіопатія судин нижніх кінцівок). Питання про можливості призначення або продовження прийняття сульфаніламідів у зазначених випадках повинно вирішуватися індивідуально для кожного хворого. Якщо ЦД у хворого з інфарктом міокарда непохитно компенсований, то лікування сульфаніламідними препаратами можна продовжувати.
- Наскільки ефективними є рослинні засоби, що знижують цукор?
- Цілий ряд рослин (понад 100 видів, які зростають у нашій країні) мають ефект зниження рівня цукру. Він визначений комплексом факторів - вмістом інсуліноподібних речовин, багатим набором вітамінів, нормалізуючою дією на вегетативну та серцево-судинну системи, функцію печінки, впливом на процес поглинання глюкози в кишечнику і т.п. Лікарські рослини, що знижуюють рівень цукру, корисні, вони практично нешкідливі, істотно доповнюють лікувальну терапію.
У хворих з легкими формами ЦД лікарські трави паралельно з дієтою дають можливість обходитися без препаратів, а при інших формах - зменшити їхнє дозування та стабілізувати перебіг хвороби.
- Чи корисними є заняття фізкультурою для хворих діабетом?
- Цукровий діабет належить до хронічних захворювань, у зв'язку з цим хворий повинен навчитися жити з ним, працювати та дотримуватися відповідних вимог для стабільної компенсації діабету. Серед цих вимог істотне значення мають фізичні навантаження. Дозовані фізичні навантаження - лікувальна фізкультура, ранкова гімнастика, ходьба, біг, їзда на велосипеді, плавання - сприятливо впливають не тільки на загальне самопочуття хворих діабетом. Позитивний ефект від цих заходів також полягає у швидкому поліпшенні гомеостазу глюкози та довгостроковому ефекті підвищення тканинної чутливості до інсуліну.
Основними показаннями для призначення фізичних навантажень і тренувальних режимів є компенсований діабет без виражених поразок серцево-судинної системи. Фізичне навантаження, надмірне за своєю інтенсивністю у хворих з декомпенсацією може обумовити негативні наслідки.
- Контроль за хворими цукровим діабетом: яким він повинен бути?
- Хворий діабетом повинен бути під потрійним контролем. Основний контроль - диспансерний, що здійснюється ендокринологом, який контролює проведення обов'язкових обстежень хворого, дає направлення на консультації вузьких фахівців, забезпечує госпіталізацію, коректує терапію. Інші повсякденні питання вирішує дільничний лікар, що повинен вести хворого в контакті з ендокринологом. Третій, дуже важливий компонент догляду, - самоконтроль. Його метою є залучення хворого і його родини до активного співробітництва у лікуванні захворювання, створення розуміння між лікарем і хворим, вироблення усвідомлених пацієнтом взаємин партнерства з лікарем у боротьбі з хворобою. Хворий повинен бути добре обізнаним з принципами дієтичного лікування. Якість контролю ЦД знаходиться у безпосередній залежності від можливості, адекватності та частоти визначення рівня глюкози в крові.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 10521 |
© Газета Домовик 2012-2023