Синдром хронічної утоми: що з ним робити?
За спостереженнями фахівців, синдром хронічної утоми - одна з найпоширеніших патологій нашого часу, головною ознакою якої є невмотивована виражена загальна слабкість, яка має місце тривалий час і перешкоджає активному повсякденному життю людини.
Статистика, яка знає все, відзначає: синдром не обмежується якими-небудь географічними або соціально-демографічними групами. За даними різних авторів, частота його може складати 1037 випадків на 100 тисяч населення. Отже, проблема існує, і потрібно щось робити для її рішення. Щоб дізнатися докладніше про цю хворобу й намітити шляхи її подолання якщо буде потреба, ми звернулися за роз'ясненнями до фахівця - кандидата медичних наук, доцента Ганни Миколаївни Король.
- Уперше різноманітні симптоми були об'єднані в єдиний синдром за назвою «неврастенія» в 1860 році.
- Які причини формування СХУ?
- Іноді ми беремо на себе стільки обов'язків, що утома й перевтома стають частими гістьми в нашому тілі. Як відомо, перевтома - це явище, пов'язане з важкими психічними і фізичними навантаженнями на організм. Звичайно цей стан проходить досить швидко і легко, без яких-небудь наслідків (особливо перевтома 1-ї стадії). Але при відсутності адекватного лікування, усі симптоми перевтоми посилюються. У результаті формується синдром хронічної утоми.
Синдром хронічної утоми найпоширеніший у розвинених країнах і в мегаполісах. Основний прояв полягає в тому, що людина не здатна зняти утому навіть після тривалого і повноцінного відпочинку. Відбувається розлад вегетативної нервової системи, а саме відділів відповідальних за процеси гальмування.
- Що ж провокує такий стан?
- Такий стан можуть провокувати різні фактори. У першу чергу це неправильна комбінація інтелектуальної та фізичної праці. Це особливо стосується людей, що проживають у великих містах. Як правило, саме вони пов'язані більше з розумовим навантаженням. Фізична напруга майже відсутня, що й формує незбалансованість цих двох факторів.
Що стосується фізичних причин синдрому хронічної утоми, то вони виникають у відповідь на надлишкове утворення молочної кислоти в м'язах. Також перевтома м'язів порушує надходження кисню в усі тканини організму.
Іншими факторами є хронічні захворювання і несприятлива екологічна обстановка. Часто такий стан називають хронічною утомою, синдромом постійної або підвищеної утоми. Якщо захворювання зв'язують із вірусними хворобами, то застосовують термін синдром поствірусної астенії або імунної дисфункції.
Доведений прямий зв'язок синдрому хронічної утоми з пригніченням імунної системи. Тобто стан розвивається не після перенесеної хвороби, а просто при недоліку корисних речовин в організмі, у першу чергу вітамінів і мікроелементів. Таке часто трапляється восени й навесні.
- Які ознаки синдрому хронічної утоми?
- При наявності постійної утоми організму слід звернутися до лікаря. Чим раніше виявити порушення, тим буде легше уникнути важких наслідків. Основними симптомами разом з перевтомою є: безпричинний біль у м'язах, порушення сну, як безсоння, так і занадто тривалий сон протягом доби, погіршення пам'яті, уваги, концентрації на важливих питаннях, сильні головні болі не ясної етіології. Характерними для СХУ виступають часом і запалення лімфовузлів на шиї і, можливо, розпухання суглобів і наявність ниючого болю в них.
- Яка ефективна профілактика синдрому хронічної утоми?
- Запобігти стан постійної утоми досить просто, необхідно лише дотримуватися ряду правил або навіть не правил, а корисних звичок.
Важливим профілактичним заходом є дотримання режиму дня. Краще встати трохи раніше, щоб не поспішаючи почати свій день і не вимотатися за перші ранкові години. Корисна й адекватна фізична активність, що сприяє зниженню розумової напруги. Тому хоча б 30 хвилин на день варто приділяти фізичній культурі.
Сон є майже найважливішою складовою у профілактиці синдрому хронічної утоми. Але кожній людині необхідна своя кількість часу сну на відпочинок. Хтось висинається за 6-8 годин, а комусь треба й більше. Головне почувати себе бадьорим встаючи з постелі.
Дуже бажано виключити шкідливі звички. Паління, кава, алкоголь і гіподинамія сприяють ослабленню всіх функцій організму. Замість цього бажано знайти собі певне заняття, яке було б до душі.
Необхідно звернути увагу й на харчування. Варто більше споживати рослинної їжі, багатої корисними речовинами. Не треба забувати про кисломолочну продукцію і морепродукти. Відмінним засобом профілактики хронічної утоми є прогулянки на свіжому повітрі, екскурсії, відвідування театру та кіно. Яскраві враження, дозволяють відволіктися від існуючих проблем, одержати заряд бадьорості й позитивних емоцій.
Під час відпустки рекомендується не сидіти вдома біля телевізора, а організувати поїздку до моря, у гори або по інших мальовничих місцях. Навіть можна просто виїхати з наметами на кілька днів до найближчої річки або озера. Єднання з природою - це кращий антидепресант при будь-якому стані.
- Чи вимагає синдром хронічної утоми спеціальної терапії?
- Синдром хронічної утоми далеко не невинне захворювання. Лікувати його довго й дорого, тому краще перервати його ще в стадії звичайної утоми або перевтоми. Незважаючи на стрімкий розвиток сучасної медицини, лікування синдрому хронічної утоми йде без особливих успіхів.
Однак медики згодні в тому, що лікування обов'язково має бути комплексним і містити в собі: чіткий щадний режим відпочинку і фізичних навантажень, вітамінізацію організму препаратами вітамінів групи В (В1, В6, В12) і вітаміну С, активні методи нормалізації емоційно-психічного стану, такі як аутогенне тренування або групова психотерапія.
Часто при даному синдромі до піших прогулянок додається курс лікувальної фізкультури, гідротерапії або масажу.
Масаж вважається одним з найефективніших способів боротьби із захворюванням, тому хворим часто призначається щоденний масаж усього тіла або частковий масаж коміркової зони, плюс обов'язковий паравертебральний масаж, який містить у собі елементи мануальної терапії. Такий вплив на організм має ефект, що одночасно активізує і релаксує.
До діючих методів лікування синдрому хронічної утоми належать також киснетерапія і контрастний душ. Часто при цьому захворюванні рекомендується такий нетрадиційний спосіб лікування, як голковколювання, яке сприяє відновленню правильного функціонування внутрішніх органів, зменшує можливі болючі синдроми і наповнює тіло життєвою енергією.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3529 |
© Газета Домовик 2012-2023