Топінамбур - суперфуд

19 липня 2021

Ієрусалимський артишок, він же земляна груша, він же індійський соняшник, він же канадський трюфель, він же топінамбур – усе це назви одного коренеплоду, який переживає зараз нову хвилю популярності.

ЖИВУЧИЙ КОРЕНЕПЛІД

Цей цілющий продукт під офіційною назвою «соняшник бульбоносний» завезли в Європу з Північної Америки в XVII столітті. У Росії виробництво топінамбура праг налагодити цар Олексій Михайлович, але Петро віддав перевагу картоплі. В 1930-ті роки академік Вавилов робив спроби просування топінамбура як головного продукту майбутнього. А в 1990-ті роки земляна груша росла в усіх на дачі сама по собі, як бур’ян, тому що зовсім не примхлива й живе в будь-яких умовах - вогкості, темряві, холоді, поганому ґрунті. Наземна частина - яскраво-жовте суцвіття, схоже на соняшник, а їстівна частина – коренеплід рожевого відтінку, зовні схожий на імбир. За смаком - щось середнє між китайською грушею й сирою картоплею, хоча гурмани вгадують у ньому нотки горіха, селери, мускусу, соняшника й артишоку.

КОШТОВНИЙ КОРІНЕЦЬ

Про грушу вже встигли забути, поки не гримнув тренд на суперфуди. Ще в XVII столітті топінамбур уважали кращим кардіостимулятором, а в XX столітті з’ясувалося, що коренеплід містить полісахарид інулін – фетиш сучасних дієтологів. Інулін належить до групи розчинних харчових волокон, що володіють пребіотичним ефектом. Він сприяє виведенню радіонуклідів, важких металів, виявляє цукрознижуючу, жовчогінну, анти атеросклеротичну протизапальну й імуномоделюючу дію. Як і інші пребіотики, інулін не переварюється ферментами в тонкій кишці, а в товстій кишці розщеплюється, будучи субстратом для росту корисних лакто- та біфідобактерій. Тому топінамбур цінують за його позитивний вплив на мікрофлору кишечнику, травлення, обмін речовин і корекцію ваги, він також сприяє кращому засвоєнню кальцію й магнію. З топінамбура роблять сироп – виходить природний замінник цукру, оскільки інулін має природний солодкий смак. При цьому в 100 г інуліну міститься 180 ккал, 90 г вуглеводів і 85 г харчових волокон.

Топінамбур містить залізо, кремній, цинк, магній, калій, марганець, фосфор, кальцій, вітаміни A, E, C, B1, B2, а також чимало рослинного білка й унікальний вуглеводний комплекс.

ПРОШУ ДО СТОЛУ!

Коренеплоди топінамбура зараз широко застосовуються в кулінарії. Овоч можна їсти сирим - нарізати тонкими скибочками або натерти на тертці й змішати із зеленим салатом. У такому виді він смакуватиме в будь-яких салатах разом або замість редиски, моркви й селери, додавши хрускіт і соковитість.

Можна його варити й обсмажувати, додаючи в супи й другі страви замість картоплі. Можна його запікати в мундирі – він стане вершковим і пюреподібним. Пюре з топінамбура за смаком багатше, чим із селери й картоплі, і відмінно підійде до птаха, печінки й ін. До речі, не варто зрізати шкірку з бульби – у ній зосереджене все саме корисне.

Топінамбур активно застосовується в кулінарії як сироп, який можна їсти з чаєм, додавати в літні коктейлі, смузі й лимонади. Також його додають у цукерки, печиво, торти, крекери, молочні десерти, пластівці, джеми, желе. За смаком сироп нагадує молодий квітковий мед, але без яскраво вираженого аромату.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 623 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Народна медицина»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс