Замість пігулок: ефективні жарознижуючі лікарські рослини
Традиційне використання рослин з жарознижуючими властивостями є розповсюдженою в усьому світі особливістю багатьох культурних систем.
Усі синтетичні з’єднання, що використовуються в якості жарознижуючих засобів, є токсичними для клітин печінки, а також серцевих м’язів. Тому використання природних жарознижуючих у цей час особливо актуально. У природі існує багато рослин, які використовуються в якості жарознижуючих засобів.
До групи потогінних і жарознижуючих рослин належать: липа, малина, журавлина, калина (ягоди), верба (кора), причепа, деревій, рум’янок й ін.
КОРА ВЕРБИ – ПРИРОДНЕ ДЖЕРЕЛО САЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ
1 ст. л. кори верби білої залити 0,5 л окропу, довести до кипіння й варити на невеликому вогні протягом 5 хвилин, потім процідити й приймати по 1/2 склянки 2-3 рази в день при підвищеній температурі тіла.
Годиться будь-який вид верби - козяча, біла, червона. Засіб завжди під рукою, адже верба росте скрізь. Хоча для максимального витягу з кори саліцилової кислоти потрібно збирати її навесні, але в екстрених випадках можна й узимку, злегка збільшивши кількість сировини у відварові. Використовувати краще верхівкові пагони.
Кора верби - 1 ст. л., шавлія, трава - 0,5 ст. л.
МАЛИНА ЗВИЧАЙНА
Стебла малини (чим товстіше стебло, тим краще) – самий потужний потогінний і жарознижуючий засіб – відварюється 20-30 хвилин до темно-малинового кольору й випивається в кілька прийомів (ефективні також квітки й висушені плоди).
2-3 ст. л. сухих плодів і листів залити 0,5 л окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Приймати по 1-2 склянки через кожні 2-3 години.
ЖУРАВЛИНА
Ягоди й сік журавлини є гарним жарознижуючим засобом. Одну склянку ягід журавлини потовкти ложкою, залити двома склянками киплячої води й дати настоятися 20-30 хвилин. Приймати в теплому виді 2-3 рази в день, для смаку можна додати мед.
ЛИПА
У народній медицині липу застосовують у вигляді настою як потогінний засіб при застуді, грипі, і для полоскань порожнини рота - як бактерицидний засіб, а також при болях у голові, горлі, кровотечах, білях, безплідності, неврозах, туберкульозі легенів, екземі й фурункульозі.
Настій квітів липи: 2-3 ст. л. квіток липи залити 1 л окропу, настояти протягом години й процідити.
Разова доза - 1 склянка на прийом. Приймати при температурі й застуді, як потогінний засіб.
Другий рецепт настою квітів липи: квітки липи заварити зі шкіркою одного яблука, додати мед і випити швидко від трьох до п’яти чашок одна за іншою гарячим.
Ще рецепт: липа, квітки - 1 ст. л. Доза наведена для однієї заварки.
Залити всю суміш 300 мл окропу й поварити на тихому вогні 3-5 хвилин, остудивши, випити все, додавши трошки меду. Після прийняття відвару прополощіть рот водою, щоб від саліцилової кислоти не постраждала зубна емаль.
ЖАРОЗНИЖУЮЧИЙ НАПІЙ З КВІТОК ГІБІСКУСУ
1 ст. л. квіток гібіскуса на 0,5 л води. Квітки гібіскуса залийте холодною кип’яченою водою, залишіть настоюватися протягом 8 годин. Після того як напій буде готовий до вживання, приймайте в будь-яких кількостях замість чаю.
При високій температурі розчинити в склянці теплої води 1 ст. л. соку лимона й напувати хворого. Якщо температура не спадає, протирати його водою, підкисленою лимоном.
Жарознижуючі й потогінні властивості мають також: м’ята перцева, квітки волошки синьої, квітки арніки, трава ромашки й золототисячнику, материнка, фіалка триколірна, чебрець, розторопша, листя суниці й ожини.
Квітки бузини, листи й бруньки смородини – заварювати й пити як чай.
М’ЯТА ПРИ СИЛЬНОМУ ЖАРІ
При сильному жарі використовували звичайну м’яту. Частину її загортали в мокру тканину, і, злегка подавивши її, клали на чоло, а частину змішували з медом у вигляді кульок і смоктали їх, поки не пройде температура.
ПОЛИНЬ ЗОНТИЧНИЙ
У якості лікарської рослини використовується вся рослина. Протягом дня потрібно прийняти 4-5 ложок сухої трави у вигляді порошку або у вигляді відвару на воді. 1 столову ложку полиню на 200 мл солодкого окропу, настоювати 10 хвилин і пити в гарячому виді.
ТЕРН ДИКИЙ
Кора терну - стародавній жарознижуючий засіб. Чайна ложка дрібно накришеної кори заливається склянкою окропу й кип’ятиться на малому вогні 15-20 хвилин. Відвар процідити, додати мед і випити протягом години.
Крім жарознижуючих властивостей відвар кори дикої сливи має сильну сечогінну властивість і невеликий послаблюючий ефект.
ОМАН ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ
При високій температурі під час грипу добре допоможе оман, причому традиційно використовують його корінь, а взагалі прекрасно працює вся рослина: стебло й квітки. Але оскільки чи навряд хто збирає листя оману, а корінь іноді буває в аптеках, приведемо рецепти з коренем.
Подрібнити корінь оману й залити його солодкою холодною водою, додавши на склянку настою чайну ложку яблучного оцту. На 200 мл води 0,5 чайної ложки дробленого кореня.
Настоювати треба всю ніч. Приймати по 1/2 склянки до їжі. Смак дуже терпкий.
Оман є прекрасним відхаркувальним засобом, лікує важкі захворювання печінки й жовчного міхура. Протипоказаннями можуть служити лише виразкова хвороба в стадії загострення (з надлишковою кислотністю).
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2398 |
© Газета Домовик 2012-2023