Соуси світу: креативний підхід до заправлення літніх салатів
Літо, пора приємного сонечка, яке допомагає більшості овочів і фруктів дозрівати й радувати нас дивним смаком. Як зробити салат з овочів смачніше й не звичніше? Додайте в нього соус. Зрозуміло, звичне й банальне заправлення з оливкової олії й бальзамічного оцту - ідеальний варіант до салатів, але погодьтеся, цей соус уже якось набрид. Майонез і кетчуп зі свіжими овочами не занадто в’яжуться, а настільки популярний нині «Бешамель» вимагає надмірної уваги до своєї персони, щоб бути щоденним. Тому, пропонуємо спробувати три соуси, які скорили світ простотою приготування й здатністю освіжати смак навіть самого звичного салату.
ПРО ВСЕ ПО ЧЕРЗІ…
Саме поняття «соус» утворилося від латинського “salsus”, що значить солоний. Далі це слово, як і поняття, остаточне прописалося у французькій мові й культурі.
Відомий французький кулінар Брийя-Саварен говорив: «Можна навчитися варити й жарити, але ось готувати соуси навчитися не можна - із цим талантом потрібно народитися, він дарований людині Богом». Із цим висловленням можна посперечатися, якщо врахувати, що в нашому розпорядженні є такі унікальні, прості в приготуванні соуси: загадковий «Вінегрет», усіма улюблений «Песто» і суперечливий англійський «Греві».
ПЕСТО
В Італії цей соус дуже популярний і його можна купити в будь-якому магазині. На жаль, у нашій країні знайти цей гостренький, але в той же час досить ніжний соус у продажу складно. Швидше за все його можна покуштувати в якому-небудь італійському ресторані. Ще один варіант - соус «Песто» можна приготувати й власноруч.
Для цього буде потрібно: 4 великих жмені листів базиліка, 1/2 ст. оливкової олії, 1/3 ст. кедрових горішків, 2 зубчика часнику, 1/2 ст. тертого сиру пармезан, щіпка крупної солі й свіжезмеленого перцю.
Класичним варіантом «песто» прийнято вважати лігурійський, рецепт якого наведений вище. Варто відзначити й той факт, що «песто», на відміну від багатьох інших, не вимагає строгої відповідності рецептам, оскільки ваш смак, у цьому випадку - визначальна ланка! Ви можете зменшити кількість часнику або олії, замінити пармезан іншим твердим сиром, при цьому «песто» залишиться самим собою.
Жителі Італії звикли до песто як до такого, тому його додають практично в усі «несолодкі страви»: від пасти до салатів і піци. Сучасні технології дають про себе знати й описуваний соус усе частіше готують за допомогою блендера, але в ідеалі інгредієнти потрібно товкти в мармуровій ступці, саме процес здрібнювання - товчіння й дав назву соусу «песто» (у перекладі з італійського товчений). Варто відзначити, що для італійської кухні в принципі характерні соуси, здрібнені до стану кашки. Чого не скажеш про французьку кухню.
ВІНЕГРЕТ
На відміну від італійців, любителів подрібнювати, деякі французькі гурмани воліють розглядати шматочки овочів у соусі, вивчати його склад і розжовувати кожну деталь.
Виходячи із цього, самим популярним соусом і заправленням до салатів є соус «вінегрет». Всупереч звичному нам поняттю вінегрету, французький соус являє собою дрібно нарізану кубиками городині з олією. Пропорції «олія - городина» зберігаються на користь других! Рецепт може бути різним, залежно від ваших побажань, наприклад, на 100 г оливкової олії потрібно взяти по 10 г лимонного й апельсинового соку, по 10 г овочів: цукіні, цибулі-шалот, баклажанів, томатів, перцю, корнішонів, усе змішати.
Усі інгредієнти, крім олії, за допомогою віночка змішуються в першу чергу, а потім потроху додається олія.
Соус, приготовлений по даному рецепту прекрасно підійде для маринування риби або банального заправлення до овочевих салатів. Варто відзначити, що він досить довго зберігається в холодильнику, у скляних ємностях.
Замість лимонного й апельсинового соку можна взяти бальзамічний або винний оцет. Сіль і перець додають по смакові. Крім цього в соус часто кладуть мед або цукор, гірчицю.
ГРЕВІ
Самий парадоксальний і некорисний соус, який так затребуваний в англійській національній кухні.
«Греві» - це густий соус, приготовлений на основі бульйону взятого при запіканні м’яса, по суті це і є м’ясний бульйон. З одного боку - це прямий нащадок жиру або зрозумілої нам традиції вмочати картоплю в щось дуже холестеринно-небезпечне, що виходить у результаті жарення «свіжини».
Англійці спокійно ставляться до медичних небезпек національного «Греві», вони заправляють ним салати, супи, м’ясні й рибні страви, використовують як соус для бутербродів і картоплі фрі. У бульйон або попросту рідину, що утворилася під час млоїння м’яса, додають усе, що душа побажає: зелень, часник, сир і багато чого іншого.
Останнім часом англійці усе більше ратують за більш здоровий спосіб життя й правильне харчування, із цією метою був придуманий дієтичний «Греві» (що само по собі парадокс) на основі курячого бульйону.
Бульйон м’ясний - 300 г, цибуля - 1/2 шт., морква - 1/2 шт., вино червоне - 75 г, борошно - 2 ст. л., рослинна олія - 30 г, сіль, чорний перець - за смаком.
Очистіть всю городину і дрібно поріжте або подрібніть за допомогою блендера.
На гарячу сковороду з рослинною олією викладіть овочі із чорним перцем. Смажте городину до коричневого кольору увесь час перемішуючи.
Зробіть менше вогонь і додайте борошно, добре перемішайте, щоб не було грудочок. Продовжуйте смажити доти, поки борошно не стане коричневим.
Приберіть з вогню й додайте 100 г бульйону, добре розмішавши до однорідної маси. Поставте на вогонь і поступово додаючи бульйон, доведіть до кипіння. Перебийте всю суміш у в блендері до однорідної консистенції. Сіль додавайте в самому кінці, при необхідності.
Не дивлячись на величезну популярність і світову поширеність, не зловживайте настільки «не серцевим» соусом, пам’ятайте, холестерин десь поруч!
Для приготування ідеального соусу необхідна відповідна побутова техніка: блендер, кухонний комбайн і соковичавниця. Кращі заправлення й соуси не можуть обійтися без високоякісної оливкової олії.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 1982 |
Схожі статті |
Також у розділі «Кулінарія» |
© Газета Домовик 2012-2023