Масляна: веселі проводи зими
Масляна - це незвичайне свято, яке поєднує в собі язичеські та християнські традиції, це свято, що знаменує собою початок аскетичного періоду посту та перебуває на рубежі між зимою і весною.
У церковному календарі Масляний тиждень, - цього року з 24 лютого по 2 березня, - це сім днів готування до Великого посту, найдовшого і найсуворішого в році. Протягом семи днів щодня печуться млинці й подаються з різними начинками.
Але є й невелике обмеження: під час Масляної дозволені молочні продукти, але м'яса вже не їдять.
ЯЗИЧЕСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ
У часи язичества Масляна була святом проводів зими та зустрічі весни, за часом вона збіглася з тижнем, що передує Великому посту. Наші предки обряджали в жіночий одяг Масницю - опудало з соломи з масляним млинцем або сковородою в руках (від млинця, круглого і масляного й утворилася назва й свята, і персонажа), та з цим опудалом весело роз'їжджали на трійках по гостях. Наприкінці свята опудало спалювали на багатті. Ритуальні похорони Масляної завжди супроводжувалися процесіями ряжених, танцями, веселощами.
Наші предки вважали, що чим більше напечеш млинців, тим швидше світило почне обігрівати землю. Обряди, які відбувалися під час Масляної, мали наблизити настання тепла, забезпечити багатий урожай і статок у домівках.
А ще наші язичеські предки вірили в те, що разом з настанням весни на землю з небес опускаються душі померлих, які повинні у всьому допомагати живучим в цей час. Тому найперший спечений млинець завжди слідувало класти на "духове" віконце або віддавати жебракам, для того, щоб душі предків не ображалися.
СЕДМИЦЯ «ЗГОДИ ТА ПРИМИРЕННЯ»
Масляна в церковному календарі йменується сирною седмицею. Назва "сирна" нагадує, що м'ясо вже заборонене, а молочні продукти, яйця та риба дозволені. Сирна седмиця є суцільною, тобто без посту в середу та п'ятницю.
Незважаючи на язичеську символіку млинця як символу сонця, цю страву церква ніколи не забороняла. Православні їдять млинці усі дні сирної седмиці. Покликати на млинці - кращий привід у році для того, щоб налагодити стосунки, помиритися й простити своїх кривдників. Також під час Масляної прийнято ходити в гості, пригощати бідних і жертвувати жебракам.
МАСЛЯНИЙ ТИЖДЕНЬ
У кожного дня Масляного тижня є своя назва:
Понеділок. "Зустріч"
У цей день свекри відправлялися до сватів у гості, і за чаркою встановлювався регламент свята: коли і де проводити час, кого кликати в гості, коли кататися по вулицях.
Жінки йшли в корчму і починали свято Масляної. Якщо ж до їхньої компанії хотіли прилучитися чоловіки, то їм на шию потрібно надягнути колодку, зняти яку можна було, лише поставивши магарич.
Вівторок. "Загравання"
На "загравання" з ранку дівчата та хлопці ходили в гості - покататися на гірках, поїсти млинців. Взагалі масляні забави та потіхи спрямовувалися, по суті справи, до сватання, щоб після Великого посту грати весілля.
Середа. "Ласунка"
У кожній родині накривали столи зі смачною їжею, пекли млинці, у селах варили пиво. Вважалося, що на Масляну, а особливо на "ласунку", потрібно їсти стільки, скільки душі завгодно. До млинців слідувало подавати всілякі сири, молоко, сметану й масло. Наїдалися взапас, на весь майбутній піст!
Четвер. "Розгульний четверток"
Ось тут і починалися основні веселощі: каталися по вулицях, співали частівки, улаштовували кулачні бої та різні обряди. Наприклад, кріпили до величезних саней стовп, прив'язували на нього колесо, а на колесо саджали мужика - баляндрисника й витівника з вином і калачами, а слідом за цим "поїздом" з піснями тягнувся народ.
П'ятниця. "Тещини вечірки"
У цей день наступала черга зятів запрошувати до себе в гості тещ і пригощати їх. Від тещі було потрібно надіслати все необхідне для випікання млинців, у тому числі сковороду й ополоник, а тесть посилав мішок гречаної крупи й коров'яче масло.
Субота. "Зовицини посиденьки"
У суботу невістка запрошувала рідних чоловіка до себе в гості на зовицини посиденьки.
Прощена неділя. "Цілувальник. Проводи"
У цей день проводжали Масляну. Солом'яне опудало ушановували, запрошували повернутися наступного року, а потім відвозили за околицю й спалювали на багатті.
ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ
У цей день прийнято просити прощення за все погане й прощати тих, хто просить прощення у вас. Не простити не можна. Якщо образа велика, люди говорять "Бог простить", а якщо серце совісне, додають "ти мене прости". В останній день Масляної потрібно було пити спиртне й веселитися, веселитися до упаду. У прощену неділю люди ходили на кладовище, залишали на могилах млинці.
Ну а з понеділка - цього року 3 березня - почнеться Великий Піст, що забороняє увесь той достаток, від якого зараз мають ломитися столи.
Так святкуйте Широку Масляну та наїдайтеся, за завітом наших предків, до відвалу!
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 7856 |
© Газета Домовик 2012-2023