Стільниця із плитки своїми руками
Якщо питання про матеріал для стільниці у передпокій або вітальню, не в кого не викликає особливих переживань - така стільниця може бути виготовлена практично з будь-якого матеріалу, то відносно стільниці на кухні або у ванній кімнаті це питання є вкрай важливим.
І кухня, і ванна кімната, на відміну від інших приміщень будинку, відрізняються досить агресивним середовищем. Підвищена вологість, пара, регулярні забруднення й грибок, впливають на меблі, псуючи естетичну картину інтер’єру, а також створюють із неї джерело поширення мікробів. Якщо мова йде про кухню, то матеріал стільниці повинен мати ще й вогнетривкі властивості.
Щоб не переробляти ремонт кілька разів за короткий проміжок часу, необхідно вибрати такий матеріал для стільниць, який зможе гарантувати найбільший термін служби виробу. Про найбільш популярні матеріали стільниць, що використовуються при виготовленні, пластик й акрил, такого сказати не можна. Підходящий по всіх вимогах натуральний камінь (мармур, граніт) - занадто дороге задоволення. А от керамічна плитка тут буде доречна. Вона вогнетривка й вологостійка, що дозволяє використовувати її як на кухні, так і у ванній кімнаті. Вона має високу міцність і є екологічно чистим продуктом. Стільниця з керамічної плитки буде служити вам десятиліттями. І що немаловажне — з керамічною плиткою досить просто працювати.
Якщо мова йде про стільницю для кухні, то тут майстри радять використовувати керамогранітну плитку. При правильному укладанні керамограніт демонструє дуже високу міцність, не гірше чим у натурального каменя. Це особливо важливо для облицювання робочого простору на кухні, де важкий посуд може ушкодити поверхню стільниці. Із плиткою з керамограніту вам уже нема чого буде боятися. Така стільниця прослужить вам не одне десятиліття. І за весь цей час він навіть не втратить свого первісного вигляду. Ще одна його немаловажна перевага — рекордно низьке водопоглинення (близько 0,05%). Стільниця з керамограніту екологічна, стійка до жирів, кислот та іншим забрудненням. А ще вона дуже легко чиститься.
Єдиний нюанс — потрібно обдумано підійти до вибору фактури керамогранітної плитки. Приміром, на рельєфній поверхні плитки може легко накопичуватися бруд, для вимивання якого доведеться задіяти щітку. Однак така плитка виглядає по домашньому, і дуже сподобається любителям затишних інтер’єрів у стилі Прованс. Полірована або напівполірована плитка дуже легко миється й виглядає більш сучасно. Вона підійде поціновувачам інтер’єрів у стилі хай-тек і модерн.
Якщо ж вам потрібна стільниця із плитки у ванну кімнату, то тут ви можете покластися цілком на свій естетичний смак — зовсім не обов’язково зупинятися на керамогранітові. Вам цілком згодиться й кахель.
1. ПІДГОТОВЧА РОБОТА
При наявності кухонного гарнітура необхідно внести незначні виправлення в його конструкцію. Стільниця з кахлів або керамограніту — річ досить важка. Тому. для зміцнення основи необхідно додати до тумби кілька ніжок. Розподіляти їх потрібно по краях — по центру вони не знадобляться. Якщо стільниця буде базуватися на декількох тумбах, їх необхідно надійно скріпити один з одним, так щоб вони являли собою подобу єдиного виробу. У такий спосіб ви гарантуєте максимально рівний горизонт поверхні.
2. ПІДГОТОВКА ІНСТРУМЕНТА Й СУПУТНІХ МАТЕРІАЛІВ
Необхідно купити фанеру (марка ФСФ або ФБ) зі стандартним розміром листа - 1500х1500х20 мм. Залежно від розмірів стільниці вам знадобиться один або два такі листи. У свою чергу, один лист фанери розділяється на два й виходять два шари основи під стільницю — по 1500х600х40 мм. Із придбанням фанери необхідно також запастися вологозахисним просоченням для дерева.
Інструменти, необхідні для роботи з фанерою: ножівка, лобзик, шуруповерт і молоток.
Розділяти фанеру потрібно так, щоб вона нависала над тумбою з напуском в 1 см по фронтальній стороні, і по 2 см по краях.
Далі матеріал ретельно обробляється вологозахисним засобом. З особливою пристрастю потрібно обробити торці й виріз для мийки,щоб уникнути гниття дерева.
3. МОНТАЖ ФАНЕРИ
Приступаємо до монтажу першого шару фанери. За допомогою нержавіючих саморізів фанера кріпиться до тумби. Шляпки саморізів не повинні стирчати з матеріалу. Потім на поверхню наноситься вологостійкий ПВА або інший клей для дерева. Далі укладається другий шар фанери й скріплюється з першим саморізами. Їх достатньо використовувати по краях із кроком в 15-20 см. У центрі матеріал добре схопиться завдяки клею. Саморізи потрібно вкручувати до повного втоплення шляпки. Їх теж потрібно обробити вологозахисним просоченням.
4. ЦЕМЕНТНИЙ РОЗЧИН
Для роботи краще придбати готові суміші. Їхній вибір досить великий, а ціни цілком прийнятні.
За допомогою кельми наносимо й рівномірно розподіляємо цементний розчин по всій поверхні фанери. Для того щоб розрівняти розчин як найкраще, слід установити маячки. Рухи повинні бути строго рівними (вправо-уліво), без діагональних або кругових. Після засихання розчину забираємо маячки й отвори заливаємо розчином. При необхідності розрівнюємо поверхню до ідеально рівної.
5. КЛАДЕМО ПЛИТКУ
Це найбільш відповідальний момент у процесі створення стільниці з керамічної плитки. Якщо ви не упевнені у своїх силах, краще доручити цю роботу професіоналам.
Найпростіше укладати плитку шов у шов. Першою справою проводимо лінію по робочій поверхні для одержання перпендикулярних ліній з відповідною до розмірів плитки шириною.
Далі підготовляємо клейовий розчин згідно з інструкцією від виробника. І приступаємо до укладання плитки — починаємо із самого помітного кута. Розмазуємо клей зубчастим шпателем по всій цементній стяжці й накладаємо плитку одну за іншою, тісно притискаючи друг до друга. Після укладання плитки по всій площі стільниці, можна приступитися до обробки торців стільниці. Характер цієї роботи індивідуальний, і залежить від того якої форми у вас торець стільниці - з навісом або без.
6. ЗАТИРКА ШВІВ
Навіть при самому тісному скріпленні плиток одну з іншої вам не вдасться уникнути зазорів. Тому, вам буде необхідна затирка, краще — на епоксидній основі. Така затирка має підвищену стійкість до перепаду температур, жирам, і забрудненням.
Для заповнення швів затиркою використовуються невеликі гумові шпателі, якими неможливо подряпати або ушкодити кахельне покриття. Заповнювати шви потрібно ретельно, не залишаючи порожнеч. Залишки затирки змиваються вологою губкою.
Завдяки правильному вибору кахля, акуратній роботі з облаштованості стільниці, і її облицюванню керамічною плиткою, ви зможете створити унікальний і довговічний робочий простір.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2591 |
© Газета Домовик 2012-2023