Правила встановлення раковини над пральною машиною
У ванній кімнаті сучасних квартир завжди відчувається брак місця. З метою економії простору, раковину встановлюють над пральною машиною.
Іноді це єдиний варіант помістити громіздкий агрегат – а саме, пральну машину, - на невеликій території. Виробники, ідучи назустріч побажанням, розробляють такий дизайн умивальника, який зручно розташовується в потрібному місці над агрегатом, і вся конструкція має компактний вигляд. Поряд з економією простору, ванна кімната здобуває своєрідність оформлення.
ВИБІР РАКОВИНИ
Мийки, які планується встановити над машинами, мають назву «латаття». Конфігурація їх різноманітна. Вони можуть мати овальну, прямокутну або квадратну форму. Кути в них бувають прямі або округлені. Мийки можуть мати великий спектр відтінків, щоб задовольнити будь-який смак.
Раковини на машину виготовляються з металу, кераміки, акрилу або скла. Зараз з’явилися вмивальники з полімерів. Цей матеріал називається полімербетоном. Структурно – це штучний камінь. Такі мийки стійкі до впливу хімічних препаратів. Поверхні можна додати імітацію будь-якого каменю з різним відтінком.
Важливим критерієм вибору раковини є її габарити. Мийка повинна перевищувати параметри агрегату. Особливо це необхідно, коли панель керування розташовується зверху.
Вибір висоти машини впливає на відстань від підлоги до верхньої площини мийки.
ЗЛИВ ДЛЯ «ЛАТАТТЯ»
Раковини відрізняються розташуванням зливу, який максимально наближений до стіни. Звичайно це вузька щілина, що перебуває в заглибленні на стику дна з бічною стороною.
Така геометрія зливу зручна тим, що сифон установлюється позаду, у просторі між стінкою й пральною машиною. Недолік вузької щілини в тому, що вона легко забивається. У цьому випадку із сифона йде неприємний запах.
Часто мийки постачені системою зливу-переливу. Це запобігає влученню води на машину у випадку заповнення раковини.
МОНТАЖ
Установка раковини мало чим відрізняється від монтажу простих мийок. При установці машини між задньою її частиною й стіною повинна бути відстань. Розмір раковини береться від стіни до переднього зрізу таким, щоб покрити цей зазор і повністю накрити агрегат. У задньому просторі розміщаються водопровідні й каналізаційні труби.
Розташовувати прилад можна й впритул до стіни, тоді всі комунікації заздалегідь потрібно вмонтувати в стіну. Вбудовані труби звільнять простір.
Монтаж раковини складається з етапів:
На стіні робиться розмітка для кріплення кронштейнів.
Кріпляться кронштейни за допомогою дюбелів і анкерів. Їх не вкручують до кінця, залишаючи зазор до 5 мм, щоб була можливість відрегулювати горизонтальність раковини.
Проходить зборка вмивальника, на який потрібно поставити змішувач. До нього підводять шланги для холодної й гарячої води.
Якщо конструкцією передбачений злив-перелив, то проводиться його установка. Знизу вбудовується сифон, від якого відходить водовідвідна труба.
Раковина, що вбудовується, встановлюється на кронштейни й виставляється за рівнем. Усі дюбелі й анкера остаточно закручуються. Розмічається отвір для підтримуючого гачка. Тимчасово мийка знімається.
У стіні просвердлити отвір у розміченому місці під гачок. Укручується гачок, і раковина знову ставиться на кронштейни, які попередньо покриваються шаром герметика.
Зливальна система підключається до каналізаційної труби, а шланги - до подачі холодної й гарячої води.
Акуратно під мийку встановлюють пральну машину. Установка рівня йде за допомогою регулювання на ніжках.
Зливальна труба агрегату підключається до сифона або вставляється в спеціальний патрубок.
Підключається машина до водопостачання й електричної мережі.
Слід звернути особливу увагу на герметичність з’єднань. Скрізь необхідно встановити прокладки, а особливо відповідальні місця ущільнити герметиком.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2449 |
© Газета Домовик 2012-2023