Горіховий Спас: усе про свято
Третій Спас – Горіховий, або Хлібний – замикає двотижневий Успенський піст і є останнім зі Спасів, після Медового (14 серпня) і Яблучного (19 серпня). Горіховим він названий тому, що народні природознавці вважають, начебто до цього дня остаточно дозрівають горіхи. У цей день також прийнято випікати з нового врожаю хліб, який після освячення стає головною стравою цього свята. Відзначається Третій Спас 29 серпня (за новим стилем).
Третій Спас називається також Спас на полотні (Перший – «на воді», Другий – «на горі»). Серед його народних назв – Малий Спас, Полотняний Спас, Калинник, Бороздень. Називають його також Нерукотворним.
ПЕРЕКАЗ ПРО НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ
Згідно із прадавнім приданням, яке засноване на знайденому в IV столітті документі, володар міста Едесси в Месопотамії, Авгарь, хворів на проказу. Бажаючи зцілитися від невиліковної хвороби, він послав до Ісуса Христа живописця Ананію з листом, де просив Спасителя про зцілення. Побачивши лик Спасителя, художник побажав зобразити Його риси на полотні, але це йому ніяк не вдавалося.
І тоді Господь попросив подати йому рушник, умився й обтер обличчя. На рушнику віддрукувався його лик. Завдяки цьому Нерукотворному образу, привезеному живописцем, князь Едесси зцілився від своєї недуги ы зайнявся поширенням Християнства.
Образ Ісуса Христа, прикріплений над головних воріт міста, викрали мусульмани, і тільки через дев'ять сторіч візантійський імператор Михайло III зміг його викупити.
29 серпня 944 року Едесський образ за наказом Костянтина Багрянородного перенесли в Константинополь і встановили на честь цього свято.
В 1204 році Нерукотворний образ викрали з Константинополя під час одного їх хрестових походів. Згідно з легендою, його везли на кораблі, який затонув, і відтоді стародавня реліквія вважається загубленою.
Також вважається, що перші візантійські ікони писали саме із цього Нерукотворного образа.
Цей день є також днем шанування мученика Диоміда лікаря, якому моляться у випадках різних недуг і хвороб.
ЗВИЧАЇ ТА ПРИКМЕТИ НА ГОРІХОВИЙ СПАС
На Третій Спас у церкві святять горіхи, і з цього дня дозволяється їсти горіхи нового врожаю. А з Успіням Богородиці, відмічуваним напередодні, пов'язували закінчення хлібних жнив. Згідно з народними повір'ями, урожай горіхів передвіщає врожай жита наступного року.
У цей день печуть пироги з борошна нового врожаю, а також сіють озиме жито.
Після спільної домашньої молитви господарки із хлібом і сіллю проводжали чоловіків на поля, укладаючи на віз три снопи, а зверху – жито для посіву в мішках. На поле їх зустрічали гречаною кашею, а після посіву озимого хліба пиріг і каша їлися всією родиною.
Ще одна народна назва Третього Спаса – Полотняний (Спас на полотні) – була дана тому, що в це свято проходили ярмарки, де велися торги полотниною і полотнами. Уважалося, що в цей день потрібно купити хоч щось, інакше проведеш увесь рік в убогості.
Головна страва свята, звичайно, освячений хліб нового врожаю, а також горіхи. «Третій Спас хліба припас». Народ відзначав цей день як день віддяки Господу за хліб насущний.
Господарки робили хліб і піроги з грибами з нового борошна, готували страви з горіхами і пригощали ними всіх рідних і гостей. Успенський піст до цього дня вже закінчувався, а виходить, можна було ставити на стіл м'ясні й рибні страви. Однак на чолі стола, звичайно, були хліб, горіхи, мед і яблука. Вважалося, що, якщо людина покуштує від кожної страви, здійсниться будь-яке її бажання, а в життя потечуть гроші.
У цей день господарки робили також спеціальну настоянку, що допомагала позбутися будь-якої застуди. Для неї бралися перетинки волоських горіхів і заливалися горілкою або самогоном.
На Горіховий Спас відбувається останній відліт журавлів і ластівок. Якщо журавлі полетіли, значить, на Покрову буде мороз. А от грозовий серпень є провісником довгої теплої осені. У містах із цього дня починаються «великоденські» гулянки. У деяких землях у цей день, як і на Другий Спас, святять нові колодязі, цілющі джерела чистять до осені й п'ють підземну водицю.
Цікавою прикметою є те, що на Горіховий Спас кожна відьма готовить чарівну паличку. У народі говорили, начебто чарівні палички робилися саме з ліщини, яка в цей день наповнюється особливою силою. А от прості люди робили в цей день із горіха лазневі віники. Вважалося, що такий віник допоможе вилікувати будь-яку хворобу, навіть найважчу, однак їх не можна було сушити і зберігати поруч із віниками, зв'язаними з гілок інших дерев.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3304 |
© Газета Домовик 2012-2023