Утеплюємося: мінвата або пінопласт?

20 листопада 2014

Теплоізоляційні матеріали дозволяють тривалий строк зберігати тепло в приміщенні. Саме вони допоможуть вам заощадити кошти, які йдуть на витрати енергоносіїв.

Сучасне виробництво дозволило надати утеплювачу ряд позитивних якостей:

- утеплювачі легкі,

- не підтримують горіння,

- економічні та екологічні.

Багато чого може пояснити склад і спосіб виробництва даних матеріалів.

Пінополістирол зазвичай називають пінопластом. Пінопласт - це теплоізоляційний матеріал, одержуваний шляхом нагрівання та термального спучування полістирольних гранул, а так само їх формування. У процесі виробництва йому надається певна щільність: пінопласт ПСБС-15, пінопласт ПСБС-2Б і пінопласт ПСБС-ЗБ. Далі він ріжеться на плити різної товщини, часто використовувана товщина 20, 30, 50 і 100 мм. У кожному конкретному випадку фахівець визначає щільність і товщину пінополістирольних плит для конкретного об'єкта. Кожна гранула містить пухирці повітря, які ізольовані один від одного, це надає йому волого- і паронепроникні властивості. Але головною позитивною якістю пінополістиролу є його вага. Цей матеріал на 98% складається з повітря. У першу чергу це сприятливо позначається на теплоізоляційних властивостях утеплювача, чим менша його теплопровідність, тим менші тепловтрати.

Один з підвидів пінополістиролу - це екструдований пінополістирол. Екструдований пінополістирол - це ті ж полістирольні гранули, які в цьому випадку піддаються плавці за допомогою екструзії. У результаті одержуємо однорідний цільний лист, що має усі ті ж позитивні якості пінопласту плюс еластичність, яка відсутня у пінополістиролу за рахунок його крихких і відокремлюваних одна від одної полістирольних кульок. Застосовується такого плану утеплювач найчастіше для ізоляції та утеплення підлоги, завдяки його пружності і підвищеній міцності на стиск і відмінним вологостійким якостям. Ціна на нього буде обов'язково вища, але це варте того.

Область застосування пінополістиролу досить велика. Це стіни, перегородки, підлога та покрівля. Однак у кожному конкретному випадку його використання може бути як необхідним єдино правильним рішенням, так і неефективним. Так, пінополістиролом утеплюють дах, однак мінеральні плити в цьому випадку за всіма показниками перевершують пінопласт. Основним напрямком на сьогоднішній день у застосуванні цього утеплювача є утеплення фасадів будинків. Немудра технологія дозволяє естетично й ефектно утеплити частини будинку та багатоповерхові об'єкти. Спеціально розроблені сухі будівельні суміші дозволили використовувати пінопласт саме в цій області, при цьому не тільки в будівництві нових об'єктів, а й у реставрації старих будинків.

Ідуть суперечки з приводу екологічності даного матеріалу, а саме: під впливом тепла або сонячного світла випаровуються шкідливі речовини. Але помітьте, що 30% упаковки продуктів виготовлено саме з цього матеріалу. До речі, мінеральна вата також виділяє шкідливі речовини, але в одному та іншому випадку їхня концентрація не є небезпечною для людини.

Мінеральна вата — це теплоізоляційний матеріал, що складається з волокон мінерального походження, розташованих у хаотичному порядку.

Шлаковату роблять із доменних шлаків, що являє собою супутній продукт металургійного виробництва. У шлаковати досить низький показник теплопровідності. Але в той же час ефективність утеплення шлаковатою зводиться до мінімуму її високою гігроскопічністю.

Інші мінуси шлаковати - її низька вібростійкість, а також висока кислотність. При підвищенні вологості в шлаковаті утворюються кислоти, які сприяють корозії на поверхні металу. Ось із цієї причини сьогодні шлаковату витиснули більш досконалі види волокнистих утеплювачів.

Скловата – волокнистий утеплювач, що має характерний жовтуватий колір. У якості сировини для виготовлення скловати використовують пісок, соду, вапняк, доломіт, буру та бите скло. У такої мінеральної вати низька теплопровідність, висока вібростійкість, а також гарна стискальність.

Скловата може до 6 разів зменшувати свій об'єм, що дає можливість транспортувати її в ущільненому стані і, у свою чергу, зменшує вартість транспортування. 

Скловату роблять наступним чином: вихідні компоненти в точному дозуванні поміщають у піч, де вони розплавляються. Далі розплав у вигляді струменя подається в центрифугу, де й утворюються волокна. Під час обпадання в камері волокноосадження, на волокна напиляють синтетичні сполучні і гідрофобізувальні добавки. Потім з камери волокноосадження готовий мат конвеєром переміщається в камеру полімеризації, там під дією температури проходить схоплювання зв'язувальної речовини. Після цього за допомогою валиків і пил виробу надають необхідні розміри, форму та щільність.

Базальтову вату виготовляють із габро-базальтових гірських порід (габро, базальт, діабаз), додаючи карбонатні гірські породи (вапняк і доломит). У базальтової вати найнижчий показник теплопровідності, матеріал відрізняється вібростійкістю і гідрофобністю, також він негорючий. 

М'яка базальтова вата призначена для використання в місцях, де теплоізоляція не навантажена, а ще при колодязевій кладці та у вентильованих фасадах з невеликою швидкістю повітряного потоку у вентиляційному зазорі. Зазвичай, це 3-4-х поверхові споруди.

Напівтверді види базальтової вати використовують, як правило, у системах вентильованих фасадів, де швидкість повітряних потоків не обмежена і, відповідно, не обмежена висотність будинку. Широко таку мінеральну вату застосовують також для звуко, тепло- і протипожежної ізоляції у повітропроводах. Сегменти, циліндри і напівциліндри мінеральної вати призначаються для теплоізоляції трубопроводів. Тверду базальтову вату застосовують там, де на утеплювач впливають які-небудь навантаження.

Базальтову вату випускають із декількома різними покриттями (фольга, склохолст), ще вона може бути прошита дротом або склониткою.

Процес виготовлення базальтової мінеральної вати багато в чому схожий з виробництвом скловати, що описаний вище. Різниця в тому, що для плавки сировини потрібні більш високі температури. 

Мінеральна вата також застосовується в системах утеплення фасадів штукатурного типу, в утепленні стін і перегородок, для тепло- і звукоізоляції покрівлі, для утеплення підлоги, у виробничій сфері, у каркасному будівництві, як утеплювач під сайдинг.

Висновок. Не можна однозначно сказати, що мінеральна вата краще пінополістиролу або навпаки. Пінополістирол - утеплювач, що набагато легше, прекрасно поводиться при обробці фасаду, не пропускає вологу, застосовується практично у всіх областях, що й мінеральна вата, він дешевше мінеральної вати. Однак варто завестися мишці, і використання його усередині стін або підлог зводить усі його плюси до нуля. Область застосування мінеральної вати величезна: побутова, виробнича, автомобілебудівна, суднобудівна, важко повірити, але в землеробстві вона також застосовується. Але ж вона поступається пінополістиролу за тепловими показниками та більше піддана впливу вологи. Як би там не було, вибір утеплювача залежить безпосередньо від сфери його використання.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 5864 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Куточок споживача»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс