Гумова рослина заміокулькас
У багатьох він викликає здивування. Ну не схожий заміокулькас на живу рослину. Скоріше, на щось пластмасово-гумове. Я, наприклад, уперше його побачивши, довго торкала листочки і навіть спробувала в ґрунті розшукати корінці, наткнулася на бульбу. Значить, точно - живий.
Заміакулькас годиться для терплячих квіткарів, тому що росте досить повільно. Нове «пластмасове» листя з'являється через великі проміжки часу. Квітує малопривабливо: біля основи листя формується невеликий «качан», оточений покривалом. Має велику бульба, що запасає вологу.
Незважаючи на недоліки, типу повільного росту, заміокулькас досить невибагливий, віддає перевагу достатку розсіяного світла, хоча може рости і на північному вікні. Не любить тривалу прохолодь, особливо, якщо субстрат постійно вологий. Влітку його поливають у міру висихання ґрунтової грудки, узимку - 1-2 рази на місяць. Заливати рослину не можна, це приведе до загнивання коренів і загибелі всієї рослини.
Підживлюють рослину навесні та влітку, чергуючи мінеральні й органічні добрива. Дорослу рослину пересаджують раз на п'ять років, молоду - у міру росту. Пересаджують рослини в березні.
Розмножують заміокулькас листобруньковими живцями, листяними пластинками і діленням великих екземплярів зі збереженням у кожній частині хоча б по одній крапці росту. Чим більша частина, узята для розмноження, тим швидше можна отримати розвинену рослину.
Листяні пластинки та живці вкорінюють у суміші піску та торфу (1:1). Ємкість ставлять у тепле місце з розсіяним освітленням, накривши склом або поліетиленом.
Найбільш часто заміокулькас вражає щитівка. Зустрічаються павутинний кліщ, зрідка попелиця. Серйозну загрозу становлять кореневі гнилі, які можуть розвиватися при поганому освітленні та тривалому застої вологи в ґрунті.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8206 |
Також у розділі «Кімнатні рослини» |
© Газета Домовик 2012-2023