Пеларгонія - види й догляд
Герань і пеларгонія належать до одного сімейства - геранієвих, але це два різних роди.
Герані ростуть у лісах, на лугах і галявинах у європейській частині. У них правильні бузкувато-блакитні квітки, у народі їх називають журавлики, тому що після цвітіння на довгих квітконіжках утворюються коробочки з насінням, схожі на дзьоб птаха.
Рослини з роду Пеларгонія завезені з Південної Африки, клімат на батьківщині загартував ці рослини, зробив їх невибагливими та витривалими, але негативні температури ці рослини не переносять, тому їх вирощують як кімнатні квіти в горщиках, на літо виставляючи в сад, на балкон або терасу.
У більшості пеларгоній квітки неправильної форми, нижні пелюстки трохи більше верхніх, а після цвітіння утворюється коробочка з п'ятьома стулками, вони розкриваються й розсипають насіння в різні боки.
Перш ніж купити сорт пеларгонії, що сподобався, поцікавтеся, до якого виду вона належить, від цього залежить не тільки зовнішній вигляд рослини, а також вимоги до умов мікроклімату та правила догляду для одержання пишного цвітіння. Різні види пеларгоній відбулися з різних регіонів, що відрізняються видом ґрунту, кількістю опадів, температурним режимом, вологістю повітря і ґрунту, тому для вирощування їх у кімнатних умовах необхідно врахувати особливості догляду для кожного виду.
Пеларгонія зональна є фаворитом підвіконь. Цю рослину можна сформувати в акуратний компактний кущик, її прямостоячі стебла виростають у висоту від 25 до 50 см. Симпатичне округле листя з невеликими виїмками по краях прикрашають рослину. Іноді на листях можна побачити коричнювату або червонувату окантовку. Над листям піднімаються суцвіття-парасольки з яскравими квітками. Тому що цей вид пеларгонії прекрасно себе почуває на відкритому повітрі, її часто вирощують улітку в саду або висаджують у балконні ящики і називають її садовою.
Пеларгонія зональна має велику кількість сортів, різних за забарвленням квіток - білого, різних відтінків червоного, рожевого, фіолетового, є двоцвітні забарвлення квіток із цятками, штрихами й крапом на пелюстках. За формою квіти зональної пеларгонії бувають прості з п'ятьома пелюстками, у напівмахрових кількість пелюстків досягає 9-ти, а в махрових пелюстків дуже багато. Також квітки пеларгоній бувають схожі на зірочки, трояндочки, бутончики тюльпанів або кактусовидні зі скрученими пелюстками. Є строкаті сорти пеларгоній з яскравим листям, окантованим у 2-3 кольорові смужки, на листях вони бувають білі, кремові, жовті, золотаві, бурі, коричневі. За формою рослин сорти пеларгонії розділяють на стандартні вище 20 см і мініатюрні або карликові, висотою до 15-20 см, ці рослини практично не вимагають формування прищіпкою та обрізкою.
Догляд за зональними пеларгоніями досить простий. Важливо пам'ятати, що пеларгонії світлолюбні, добре переносять прямі сонячні промені, тому тільки на підвіконнях з південною орієнтацією будуть добре квітувати, не витягатися, мати яскраве забарвлення листя.
Температура мікроклімату має велике значення для росту та цвітіння пеларгоній. Навесні й улітку квіти будуть прекрасно розвиватися при температурі +20…+25С. Краще, коли нічна температура знижується до +15…+13С. Пеларгонія не виносить заморозків, а також не любить спеку, при температурі +30°С ріст і цвітіння рослини припиняється.
Квітують пеларгонії зональні майже цілий рік з весни до осені, але з укорочуванням світлового дня їх необхідно ввести у фазу спокою. Для цього температуру мікроклімату знижують до +10°С і поливають рідко, але, не допускаючи повного пересихання земляної грудки, у цих умовах протягом двох-трьох місяців закладаються бруньки для майбутнього цвітіння.
До ґрунту пеларгонії не вимогливі, для їхньої посадки можна використовувати універсальну садову землю з додаванням піску. У землі не повинно бути багато перегною, тому що надлишок азоту спровокує ріст зеленої маси на шкоду цвітінню. Це ж правило варто дотримувати при підживленні квітів: вибирайте добрива з основним вмістом фосфору та калію й мінімальним - азоту. Краще зональні пеларгонії квітують у тісних горщиках.
Пересаджуйте квіти в міру росту, перевалюючи, не руйнуючи земляну грудку, у трохи більш просторий горщик навесні та восени.
Групу сортів пеларгонії крупноквіткової називають королівською або царською, за великі квітки з бархатистими пелюстками. Забарвлення квітів королівських пеларгоній часто двоцвітне, пелюстки бувають махровими або гофрованими. Листя із зубчастим краєм схоже на кленове із шорсткуватою поверхнею.
Королівська пеларгонія не тільки розкішна, але й примхлива. Вона не любить відкрите повітря, тому її вирощують тільки в приміщенні та називають домашньою.
Перша умова пишного цвітіння – яскраве освітлення. Друга важлива умова - дотримання температурного режиму, при якому закладаються квіткові бруньки для цвітіння - це прохолодна зимівля при температурі +8…+10С з гарним освітленням і вбогим поливом, при якому земля в горщику не просохне на всю глибину. Улітку королівська пеларгонія не виносить спеку, добре росте і цвіте при температурі до +25°С, при цьому нічна температура має бути не вище +18°С.
При правильному догляді королівська пеларгонія починає квітувати в березні-квітні і цвіте до осені. Перед зимівлею пагони рослини обрізають, до весни відростуть нові стебла, які почнуть квітувати.
Улітку королівські пеларгонії поливають більш рясно, ніж попередній вид, підтримуючи землю в горщику постійно трохи вологою. Щоб не допустити надлишкового поливу, перед посадкою квітки в дні горщика зробіть дренажні отвори та першим шаром насипте керамзит. Дренажна система буде відводити зайву воду після рясного поливу в піддон, звідки її потрібно зливати. Ці квіти віддають перевагу більш просторим горщикам. У якості підживлення використовуйте добрива з невеликою кількістю азоту.
Плющелисті пеларгонії є прекрасними ампельними квітами зі спадаючими пагонами. У цих пеларгоній блискуче шкірясте листя, за формою схоже на листя плюща, за що й одержали свою назву. Плющелисті пеларгонії ефектно виглядають у підвісних кашпо або на високих підставках, улітку можна прикрашати балкони або тераси.
Двох- і трирічні рослини варто омолоджувати, тому що молоді рослини рясніше цвітуть і виглядають більш привабливо. Для омолодження зрізують верхівки пагонів довжиною близько 10 см і вкорінюють. Живці пеларгоній краще вкорінюються в землі, у воді вони часто загнивають. Для вкорінення живці краще зрізати навесні або влітку, але й обрізані пагони восени добре підійдуть для розмноження квітів.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 9037 |
Схожі статті |
Також у розділі «Кімнатні рослини» |
© Газета Домовик 2012-2023