Лофофора - кактус у мініатюрі

Невеликі кактуси з кулястими, трохи приплющеними гладкими стеблами 3 см висотою і близько 5 см у діаметрі, з бархатистим епідермісом тьмяного сірого або блакитнувато-сірого кольору. Квітки білі, ніжно-рожеві, яскраво-рожеві, жовті, вировидні, широко відкриті, сидячі, з'являються поблизу крапки росту, до 2 см у діаметрі.

Догляд за рослинами нескладний за умови дотримання декількох правил. У літні місяці лофофору розташовують на сонячному місці, а субстрат намагаються підтримувати у вологому стані. Обприскування краще не робити. Восени полив поступово скорочують і підготовляють рослини до абсолютно сухої зимівлі при температурі 6-10°С.

Із приходом весни провокувати пробудження ранніми поливами не треба. Навіть зморщені за час зими стебла з підвищенням температури і вологості навколишнього середовища набирають тургор, а верхівки їх зеленіють. У цей період лофофору потрібно притінювати від прямих сонячних променів щоб уникнути опіків. Тільки після того, як рослини рушили в ріст, можна відновляти поливання.

Розмноження. Зрізані під корінь пагони після підсушування вкорінюються досить легко.

Гарні результати дає вкорінення пагонів восени. Їх поміщають на шар перліту і витримують в умовах зимівлі до весни. До весни на зрізах, як правило, утворюються потужні корені, що чекають, після чого рослини готові для їхнього розмішення на ґрунт. При зрізі основного стебла біля кореневої шийки коренева система, що залишилася недоторканою, часто утворює один або кілька стеблових пагонів на місці зрізу.