Каланхое, або - Лікаря викликали?
Каланхое - прекрасна кімнатна рослина, що досить довго квітує, а крім того має цілющі властивості.
Каланхое - рослина сонцелюбна, яка не боїться опіків від прямих сонячних променів, тому і не вимагає затінення. Улітку добре буде себе почувати на балконі, де багато свіжого повітря.
Поливають у міру просихання земляної грудки. Кожні 7-10 днів рослина вимагає підживлення мінеральними добривами. У липні прищипують верхівки для того, щоб утворювалися бічні пагони. Восени поступово скорочують полив, рідше вносять підживлення. Узимку рослини себе краще почувають при температурі не вище 12-15°С. Поливати їх потрібно тільки тоді, коли просохне земляна грудка.
ДОГЛЯД
Квітуче каланхое - рослина короткого дня. З весни до осені тримати його краще на підвіконні східного або західного вікна, узимку для рослини краща південна експозиція. У період цвітіння для каланхое необхідним є яскраве освітлення. В осінні та зимові місяці, коли тривалість та інтенсивність природного освітлення значно знижуються, рослини необхідно додатково освітлювати ввечері та вранці, доводячи світловий день до 12 годин. У серпні час освітленості не повинен перевищувати 9 годин.
Не забувайте, що куплену рослину, або рослину після довгої похмурої погоди, або розташовану в півтіні, до яскравого світла привчають поступово, щоб уникнути сонячного опіку.
Майже всі види каланхое можна вирощувати в широкому діапазоні температур. Улітку - у межах 18-28°C, узимку - не нижче 10-12°C, найкраще - при 16-18°C. При високих температурах восени та взимку не закладаються квіткові бруньки.
Навесні і влітку каланхое поливають помірно, якщо рослину тримають на сонці, то поливають рясно, у міру підсихання верхнього шару субстрату, узимку - значно рідше, м'якою вистояною водою, але не припиняють полив повністю, тому що при пересушуванні рослини сильно втрачають листя. Воду можна наливати не зверху, а в піддон.
Завдяки м'ясистому листю, покритому восковим нальотом або численними волосками, всі рослини каланхое добре переносять посушливе повітря міських квартир. Вологість повітря істотної ролі для рослини не грає. Каланхое не вимагає обприскування, але під час літньої спеки вдень це може принести рослині тільки користь.
Улітку щотижня вносять мінеральні добрива і 1 раз на 2 тижні органічні. Восени при закладанні бутонів підживлення можна повторити. Підживлювати можна добривом для кактусів.
Формують рослини обрізкою довгих пагонів. У деяких форм стебла, досягнувши певної висоти, починають перегинатися через край плошки або горщика. Посаджені по краях горщика 6-8 живців вкорінюються, у міру росту згинаються і звисають. Такі рослини з блискучим листям і багатими суцвіттями здобувають дуже декоративний вигляд.
Щоб каланхое раніше почало квітувати, навесні та влітку йому варто скорочувати світловий день до 12, а то і до 10 годин. Але щоб квітки були великими і яскравими, освітлення повинно бути інтенсивним. У деяких видів квітки ніжних і яскравих відтінків, дуже гарні, довго (близько трьох тижнів) стоять зрізаними у воді, не в'янучи. Після цвітіння стебла каланхое трохи підрізають, щоб рослини були охайними і мали декоративний вигляд. Відрізані частини рослини використовують у якості живців.
Пересадження здійснюють за необхідністю (рослини, що занадто розрослися). Ґрунт для пересадження береться нейтральний або слабокислий (рн 5,5-6,5). Рослини добре ростуть у звичайній для сукулентів суміші, за винятком епіфітних видів, яким для рясного цвітіння бажано додати перегнійної землі і застосовувати вдобрювальні підживлення. Молоді рослини пересаджують у суміш із 4 частин дернової, 2 частин листяної землі, по 1 частині перегнилого торфу та піску. Замість торфу можна брати хвойну землю. У суміш можна додати трохи рогових стружок і сухого коров'ячого гною. На дні горщика забезпечують гарний дренаж. Каланхое добре росте у гідропонній культурі.
РОЗМНОЖЕННЯ
Розмножують каланхое стебловими і листяними живцями, дитинками (ті види, у яких вони є) і насінням.
Зазвичай опадаюче старе листя можна вкоренити і отримати молоді рослини. Якщо в червні посадити лист у вологий пісок і накрити склянкою, то незабаром він утворить корінці. Виводкові бруньки (дитинки) живорідних видів висаджують у родючий ґрунтовий субстрат, перемішаний з піском.
Насіння висівають у січні - березні, землею не засипають, а лише придавлюють, накривають склом і притінюють папером. Землю для посіву беруть легку, листяну. Температура в приміщенні повинна бути 16-18°C. Посіви провітрюють щодня 2 рази на день, перевертаючи скло на інший бік. Необхідно стежити, щоб земля на посівах не підсихала. Поливають водою кімнатної температури. З появою сходів скло і папір знімають. Через місяць сіянці пікірують у ящик і прикривають на пару днів склом або поліетиленовою плівкою. Коли у рослин виросте по кілька листочків, їх пересаджують в 7-сантиметрові горщики. Живильну суміш складають із 4 частин листяної, 2 частин дернової землі, 1 частини компосту й 1 частини піску або ж з 4 частин торфу, 2 частин дернової землі й 1 частини піску. У молодих укорінених рослин верхівку прищипують. У липні рослини прищипують ще раз для формування куща, який розвиває зазвичай 4-5 пагонів. Перевалку виконують у серпні, коли рослини добре розів'ються та корені обплетуть земляну грудку. У горщики висаджують по 1-2 рослини. При перевалці земляну суміш складають з 4 частин компосту, 2 частин перегною й по 1 частині листяної землі та піску, додаючи трохи сухого коров'ячого гною. Починають квітувати рослини через рік після посіву.
ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ
Каланхое найчастіше страждає від недоліку світла - при цьому стебла витягаються, а нижнє листя облітає, або листя стає блідо- або жовтувато-зеленим.
Буває так, що після рясного цвітіння каланхое не росте, або оголюється - втрачає листя, у таких випадках, як правило, йому не вистачає живлення, тому потрібне пересадження або підживлення.
Листя сохне і відмирає при вирощуванні в дуже теплій кімнаті взимку, особливо біля батареї.
Бурі або чорні м'які плями або цвіль з'являються на рослині при підвищеній вологості та знижених температурах.
Листя велике соковито-зелене, цвітіння не наступає - при перегодовуванні добривами. При зимівлі в занадто теплих умовах каланхое втрачає листя і декоративну привабливість.
Найбільш часті шкідники - борошнисті червці, щитівка, павутинний кліщ.
ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ
Жителі Мадагаскару здавна використовували сік багатьох видів каланхое для лікування різних захворювань. У побуті каланхое нерідко називають «кімнатним женьшенем», або «деревом життя». Клітинний сік, виділений зі стебел свіжого листя каланхое пір'ястого, має протизапальну дію, не подразнює шкіру та слизові оболонки й успішно застосовується для стимуляції процесів регенерації тканин, наприклад у стоматології, у гінекології (при пологах для лікуванні розривів, для лікування ерозії шийки матки). При тріщинах сосків у матерів, що годують, його застосовують по 2-3 краплі після годівлі протягом 5-6 днів. Використовують сік каланхое при загоєнні ран, трофічних виразок, пролежнів, опіків, обморожень, а також при тонзиліті, пародонтозі і стоматитах. Рекомендується каланхое при мігренях, астматичному кашлі, хворобах шлунка, печінки, деяких інфекційних захворюваннях і грипі, для лікування вугрів, фурункулів, бородавок. За допомогою розім'ятого листочка каланхое можна позбутися зубного болю. Сік каланхое продають в аптеках, однак необхідно пам'ятати, що без рекомендації лікаря вживати його не можна.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 7495 |
Схожі статті |
Також у розділі «Кімнатні рослини» |
© Газета Домовик 2012-2023