Зелені шила пирію
Ця трава знайома кожному садівникові та городникові. Тут, на ділянці, вона - злісний бур'ян. Прополка, скошування, перекопка, як би ретельно вони не велися, повністю не звільняють ґрунт від пирію. Через тиждень-інший, дивишся, тасьмове листя знову з'явилося. Особливо багато пирію буває в посадках картоплі. І тут допоможуть лише ретельна прополка й підгортання.
З 60 видів пирію найбільш поширений - пирій повзучий. Повзучим його називають неспроста: кореневище розповзається в усі боки, захоплюючи все нові й нові площі. Навіть невеликий відрізок кореня, потрапивши в борозну, згодом розростається вшир, сильно засмічуючи орні землі. Так, пирій не тільки на ділянках, але й на полях - небезпечний бур'ян, де з ним споконвіків воюють селяни. Розчісуючи свіжу ріллю боронами, вони щовесни витягували на узбіччя полів цілі вали висмикнутих коренів. Тому й назва була в пирію - бороноволок.
Собачий зуб, пирник, пирій - ці наймення дані рослині за його «пиряючу» (пиряти - проколювати) здатність. Засмічені посіви бувають по весні суцільно пропороті зеленими шилами проростків бур'яну. А ще селянська назва пирію - ржавь, ржанець, житець. Колосся схоже на житнє, та зерен немає, а де є - не те.
Проти злісного бур'яну пирію розроблена ефективна система агротехнічних заходів. Вона передбачає придушення бур'яну глибоким закладенням у ґрунт: з великої глибини він не сходить. Ретельне вибирання кореневищ теж знесилить непотрібну в саду й городі рослину. Є в нашому розпорядженні й такий засіб, як виснаження бур'янів гнітючими культурами, наприклад, сіяними травами. І нарешті, прополка хімічна та ручна.
Але пирій - не тільки злісний бур'ян, він має деякий інтерес і як кормова, і як лікарська рослина.
Корені пирію повзучого наділені неабиякими цілющими властивостями. У народній медицині вони вживалися як кровоочисний засіб, а також при захворюванні дихальних шляхів і сечових органів. До початку нашого століття лікарське застосування пирію було ґрунтовно забуте. У двотомній праці «Російські лікарські рослини» (Пг., 1918 р.) М. В. Ритов категорично підкреслив: «Можна сказати, що ця рослина покінчила своє медичне поприще».
Через п'ятдесят років після ретельних досліджень фармацевти прийшли до іншого висновку: пирій повинен бути у флорі здоров'я. У його кореневищах виявлені поліцукрид тритицин, сапоніни, ефірна олія, органічні кислоти, слизи, вітамін С, каротин. Придатний до застосування як обволікаючий, сечогінний, потогінний, м'якшильний засіб.
Збирають пирій восени або навесні.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8169 |
Схожі статті |
Також у розділі «Сад-город» |
© Газета Домовик 2012-2023