Формування та обрізка персика

6 лютого 2013

Для одержання високого врожаю і великих за розміром плодів персик щорічно обрізають.

Малюнок 1. Вазоподібна (чашоподібна) крона: а - обрізка після посадки; б - навесні другого року; в - навесні третього - четвертого року; г - навесні п'ятого року.
Малюнок 1. Вазоподібна (чашоподібна) крона: а - обрізка після посадки; б - навесні другого року; в - навесні третього - четвертого року; г - навесні п'ятого року.

Персик формують за поліпшеною чашоподібною системою (Мал.1), що найбільше відповідає його вимогам до світла і тепла, з висотою штамба 50-60 см. Крону закладають з 3-4 кістякових гілок. Провідник після вибору гілок вирізують.

У перший рік після посадки однолітки укорочують до 50- 70 см. З бічних літніх пагонів або бруньок вибирають від трьох до п'яти майбутніх кістякових гілок, краще через два-три пагони (бруньки), або 10-20 см. Обрані пагони обрізають на дві-три бруньки, а якщо пагони сильні, то на 1/4-1/3 їхньої довжини. Зайві гілки вирізують на кільце, пагони, що з'явилися на штамбі влітку, виламують у трав'янистому стані.

У наступні три роки кістякові гілки укорочують на 1/4-1/3 , залишаючи не більше 50-55 см їхньої довжини. Одночасно закладають гілки другого порядку (від однієї до трьох на кожній гілці першого порядку) на відстані 30-50 см одну від одної. Перші гілки розміщують не ближче 35-45 см від штамба. Гілочки, що обростають, проріджують помірно, видаляючи в першу чергу ті, що зростають всередину крони. Довгі бічні прирости вкорочують до 30 см.

У період плодоносіння персик більше інших порід має потребу в обрізці та краще реагує на неї. Без обрізки, внаслідок його високої здатності утворювати пагони, крона швидко загущується, плодоносіння переміщюється на периферію і плоди дрібнішають. Основне завдання обрізки в цей період - забезпечити щорічні сильні прирости і не допустити переміщення плодоносіння на периферію крони. З цією метою застосовують щорічне укорочування та проріджування гілок. Після нього між обростаючими гілками залишають відстань 10-12 см.

Ступінь укорочування гілок обумовлена потужністю приросту та розміщенням плодових бруньок по їхній довжині. Залежно від сили росту при укорочуванні залишають від 3-5 до 12-15 груп плодових бруньок. У сортів з густо розташованими плодовими бруньками, розміщеними ближче до основи гілок, укорочування роблять сильніше. При більш рідкому розташуванні плодових бруньок пагони укорочують слабкіше.

У сортів, що закладають плодові бруньки переважно у верхній частині приросту, гілки не укорочують або укорочують дуже слабко, а гілки, що відплодоносили, видаляють шляхом перекладу на одну-дві нижні ростові гілки, зайві гілки та пагони видаляють.

Щоб запобігти оголенню гілок, виконується обрізка на заміщення (Мал.2). У цьому випадку ростові або змішані гілки укорочують із залишенням двох вегетативних бруньок. Наступного року з них утвориться два пагони. Нижній пагін знову підрізають на дві бруньки (на заміщення), а верхній укорочують на 5-12 плодових бруньок і залишають для плодоносіння. Чим слабкіший пагін, тим менше залишають плодових бруньок. У наступному році пагін, що відплодоносив, видаляють, а два нижніх обрізають, як у попередньому.

У сортів з густо розташованими плодовими бруньками, розміщеними ближче до основи гілок, застосовують господарську обрізку. Вона проста, продуктивна та сприяє одержанню найбільш високих урожаїв, але плодоносіння швидко переміщується на периферію крони, гілки оголюються, і плоди стають дрібнішими, При такій обрізці вирізують слабкі однолітні прирости (менш 20 см), нормальні пагони (довжиною 20-40 см) залишають на плодоносіння і залежно від сили росту на них залишають при укорочуванні від 3-5 до 6-8 груп плодових бруньок.

У практиці частіше господарську обрізку сполучають з обрізкою на заміщення: сильні плодові гілки ріжуть господарським способом, а ростові або слабкі змішані гілочки, зручно розташовані та ближчі до основи гілки, - на заміщення.

Гілки на заміщення залишають між плодоносними на відстані до 20 см і укорочують їх на 2-3 бруньки. Наступного року кращу гілку обрізають на плодоносіння, залишаючи 6-8 груп генеративних бруньок, ті, які послабше - на заміщення, як і в попередньому році. Гілки, які відплодоносили, вирізують біля самої основи.

З роками дерево персика старіє, приріст слабшає, плодоносіння переміщюється на периферію, основи кістякових і напівкістякових гілок оголюються. у цей період, коли однорічний приріст стає менше 25-30 см, дерева омолоджують на 2-3 річну деревину. Через кілька років, коли приріст стає ще менше, омолоджують ще сильніше - на 5-6 літню деревину.

Персик має сильну здатність утворювати пагони, тому з нових гілок, які виростають, легко заново сформувати крону. Сильне омолоджування дерев є доцільним тільки тоді, коли найнижча частина привою уражена витіканням камеді. При сильній обрізці дерев не варто допускати поразку листя курчавістю, клястероспориозом та іншими хворобами. Інакше важко забезпечити нормальне утворення пагонів для відновлення крони.

У північних районах України, де персик часто підмерзає, доцільно вирощувати його у вигляді куща з 3-4 гілками без штамба та центрального провідника. Кущова форма легше піддається відновленню після підмерзання.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 15327 Подобається: 1 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс