Золотава смородина: особливості агротехніки
Золотава смородина родом з Америки. Мабуть, у свій час ця не дуже схожа на смородину рослина здійснила таке сильне враження на європейців, що ті не полінувалися привезти її додому. Спочатку її вирощували як декоративний чагарник, але пізніше людям сподобалися і ягоди.
Смородина золотава - великий чагарник, до 2,5 м у висоту. Навесні вона звертає на себе увагу завдяки квіткам - золотаво-жовтим, великим, ароматним. Невеликі листочки за формою нагадують агрусові і теж, як на аґрусі, не пахнуть. Через цю подібність непрофесіонали часто помилково вважають золотаву смородину гібридом між смородиною та аґрусом. Але насправді це цілком самостійна рослина, створена природою, а не людьми.
На відміну від смородини і аґрусу її листя має ефектне осіннє розфарбування: червоні і жовті плями на зеленому фоні. Ця культура відрізняється немислимою пристосовністю та з легкістю переносить спеку, пил, дим, посуху. До того ж вона зимостійка і через своє пізнє цвітіння не ушкоджується заморозками.
Ягоди смородини золотавої зовсім не схожі ні на чорну, ні на червону смородину - скоріше вони ближче до дрібного аґрусу. Дозрівають у серпні. Залежно від сорту мають червоне, жовтогаряче, жовте, буре або чорне забарвлення та довгий «вусик». Смак солодкуватий, без явної кислоти, майже без запаху. З ягід можна готувати компоти, варення та джеми. Від-різняються щільною шкірочкою і непогано переносять транспортування.
КОРИСТЬ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я
Ягоди золотавої смородини містять багато вітаміну А (каротину), випереджаючи за цим показником навіть абрикоси і солодкий перець. Вітаміну С у них у 3-4 рази менше, ніж у чорній смородині, але все-таки більше, ніж у червоній смородині та аґрусі.
Через алергію не всяка людина може вживати в їжу плоди чорної і червоної смородини. Ягоди ж золотавої таким людям турбот не доставлять.
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ
Смородина золотава гарна тим, що прекрасно росте в проблемних для інших смородин місцях: при посусі та пилові, на глинистих або піщаних ґрунтах. Місце для неї краще вибирати сонячне, і хоча вона мириться із затіненням, але на сонці плоди виростають крупнішими та смачнішими.
На самоті смородина золотава не плодоносить. Для того, щоб одержати багатий урожай, кілька кущів варто посадити для перезапилення. Краще, якщо живці будуть зрізаних не з одного куща, а з різних.
Саджають золотаву смородину точно так само, як чорну або червону смородину. Перед посадкою обов'язково потрібно підготувати ґрунт. Посадкову яму копають таким чином, щоб повністю розмістити в ній кореневу систему. Після посадки потрібно обрізати кожний саджанець дуже коротко (на 2-3 бруньки), це дасть можливість зміцнілим пагонам наступного року стати ще сильніше. Щороку таких пагонів має бути 5-6 штук. Із плином деякого часу кущ сформується так, щоб у ньому були пагони "нульового порядку" різних віків.
У процесі наливу ягід пагони смородини схильні никнути під їхньою вагою, особливо після дощів. Щоб уникнути розвалювання куща, закріплюють у центральній частині 3-метрову арматуру, до якої шпагатом підв'язують обважнілі гілки.
Золотава смородина може обійтися без поливу, хоча під час посухи все-таки не перешкодить полити рослину.
Внесення добрив під золотаву смородину не обов'язкове, але бажане. Починаючи із третього року після посадки не пізніше початку червня рекомендується розведений гній, або пташиний послід, або мінеральні добрива у вигляді підживлень. Восени навколо кожного куща під чергове розпушування вносять по 4-5 кг перегною або компосту, 20 г суперфосфату і 20 г сірчанокислого калію (або 0,5 склянки попелу).
Для гарного росту золотавої смородини зазвичай достатньо санітарної обрізки, тобто видалення всіх слабких, хворих або ушкоджених гілок. Зрізують до поверхні ґрунту явно старі та маловрожайні 7-8-літні гілки.
При правильному догляді смородина золотава плодоносить близько 20 років.
Золотава смородина стане справжньою знахідкою для особливо зайнятих дачників, оскільки вона на порядок витриваліше звичайної смородини і здатна рости навіть при повній відсутності всякого догляду. Якщо знайти не 1, а 2-3 сорти і ретельно їх посадити, то це вже майже вирішить успіх усієї справи.
Велика перевага золотавої смородини - її можна розмножувати кореневими паростками, як малину або обліпиху. Ще можна скористатися здеревілими живцями або горизонтальними відводками.
Один з головних козирів золотавої смородини полягає в тому, що вона майже нічим не хворіє і не ушкоджується шкідниками. Лише іноді відзначаються випадки вертицильозного зів'янення, що не виліковується - рослину доводиться знищувати.
Основне призначення золотавої смородини - бути декоративною рослиною. У цій якості її застосовують давно та широко. Дана рослина на відміну від інших смородин і аґрусу має повний набір достоїнств декоративного чагарнику - вона гарна більшу частину сезону, витривала, не піддається хворобам і шкідникам. Золотава смородина витримує сусідство з газоном або квітником і добре переносить підтримуючі її форму регулярні стрижки.
У класичному озелененні золотаву смородину вирощують у живоплотах, групах, змішаних бордюрах. Її кущову або штамбову форму можна використовувати як солітер (окремо зростаючу рослину).
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3870 |
© Газета Домовик 2012-2023