Фізаліс - квітка, фрукт і овоч
Ця рослина є родичем картоплі та помідорів, оскільки, як і вони, належить до сімейства пасльонових. Фізаліс можна розділити на дві групи - так звані ягідну й овочеву. Існують і інші види, але зупинимося на найпоширеніших.
До ягідного належить суничний, або опушений фізаліс. Це однолітня самопильна невисока рослина висотою 35-45 см. Стебло та листя рясно опушені. Чашечка з плодами спочатку зелена, потім жовтіє, не занадто велика. Ягоди величиною близько 6-12 мм, масою 2-9 г, бурштиново-жовті, кислувато-солодкі, з суничним ароматом. Ті, які не дозріли, мають присмак пасльону.
Стиглі ягоди містять чимало (до 9 відсотків) цукру. На відміну від овочевого, ягоди суничного фізалісу не покриті восковим нальотом. Дозрілі ягоди обсипаються на землю, і таким чином рослина легко розмножується самосівбою.
Ягоди суничного фізалісу можна вживати свіжими, варити варення, в’ялити як ізюм. У догляді він більш примхливий, ніж овочевий, хоча в цілому не дуже вимогливий. Віддає перевагу сонячним місцям, чутливий до заморозків. Існує також сорт ананасний, смак плодів якого нагадує ананас.
Представником овочевої групи є насамперед фізаліс мексиканський. Він простий у догляді, смачний і дуже врожайний. Зовсім невибагливий до ґрунту. Менш вимогливий до тепла, ніж інші види. Витримує невелике затінення.
Це однолітня, перехреснозапильна рослина висотою до 120 см із сильним розгалуженням. Чашечка суха, дуже щільна, зелена, при дозріванні плодів стає жовтуватою. Вона надійно зберігає плоди та захищає їх від холоду. Плоди великі, масою 30-90 г, зеленого, жовтого, білого, фіолетового та інших кольорів, покриті гіркуватою клейкою речовиною, за що цей фізаліс ще називають клейкоплідним.
За смаком плоди мексиканського фізалісу - від кислих до солодких, без аромату, із численним дрібним насінням. Але, раз спробувавши, не поспішайте розчаровуватися, оскільки сирими їх їдять рідко. Набагато смачніші мариновані плоди фізілісу.
У кулінарії овочевий фізаліс консервують, засолюють, додають у кабачкову ікру, кладуть у перші та другі страви замість томатів, варять варення.
Перед вживанням плоди дістають із чашечок і промивають гарячою водою, щоб змити клейку речовину, або обдають окропом, після чого вона легко сходить. До речі, це єдиний овоч, якому властиві желейні властивості.
Плоди мають гарну лежкість та відмінно зберігають живильні речовини.
Агротехніка вирощування як у помідорів, з тією лише різницею, що кущі овочевого фізалісу не пасинкують. У той же час рослині потрібні опори. Як і томати, фізаліс нерідко вирощують із розсади, але можна й посівом у відкритий ґрунт.
Ну, а якщо ви любите вирощувати квіти, посадіть звичайний або декоративний фізаліс, і він буде радувати око своїми «ліхтариками» жовтого, жовтогарячого або червоного кольору не тільки в теплу пору року, але й узимку.
Висушений фізаліс надзвичайно декоративний, тому його часто використовують для створення зимових букетів.
До речі, свою назву фізаліс одержав завдяки формі чашечки, адже «фіза» у перекладі означає «міхур».
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 7515 |
© Газета Домовик 2012-2023