Дайкон - солодший гіркої редьки
Дайкон (він же байлобо, солодка редька, білий редис, японський великий корінь) не тільки солодший та ніжніший своєї родички редьки, але навіть має перед нею перевагу. Як і гірка редька, це справжній санітар нирок і печінки, що здатний навіть розчиняти камені. Але редька (як і хрін) містить багато гірчичних олій, які збуджують серцеву діяльність, і зловживати ним не рекомендується.
ВАЖЛИВІ «ТОНКОСТІ ВИРОЩУВАННЯ»
Більшість сортів дайкона не годиться для вирощування в першу половину літа, тому що при довгому дні рослини прискорено переходять до цвітіння, не даючи нормального коренеплоду. У рослин же, висаджених у другій половині літа, перехід до цвітіння затримується, а коренеплоди швидко нарощують масу. Тому саджають його в самому кінці червня.
Дайкон добре росте лише на вдобрених, багатих гумусом, легких, піщаних ґрунтах - саме на таких ґрунтах коренеплоди виходять більш рівними і гладкими. Перегній же дайкону ніколи не ушкодить. При посіві дайкона не варто шкодувати попелу. При внесенні великої кількості його смакові якості коренеплодів значно поліпшуються.
Необхідно пам'ятати, що дайкон украй вимогливий до дотримання оптимальної площі живлення. Тому міжряддя повинні бути приблизно 65-70 см, а відстань між насінням повинна складати 20 см. Адже загущені посіви не забезпечать вас обіцяним на барвистих пакетиках урожаєм. Коренеплоди замість кілограмових скоріше будуть нагадувати редис. Тому не варто заощаджувати на його життєвому просторі. Для дайкона це зовсім неприйнятно. А щоб не витрачати місце даремно, адже зійти може не кожне насіннячко, краще висівати в одну лунку по 2-3 насінини (зайві потім висмикнути на салат). Посіви відразу ж замульчувати тирсою для збереження вологості та створення оптимальних умов розвитку рослин. Дайкон не вимагає настільки частих поливів, як редис, однак при недоліку вологи коренеплоди формуються дрібними і грубими. Поливають посадки в міру необхідності, уникаючи сильного перезволоження, тому що останнє може привести до розвитку слизового бактеріозу.
Зазвичай практикують дворядкові посіви. Саме в цьому випадку забезпечується максимальне освітлення рослин. Відстань між рослинами в ряді залежить від сортових особливостей, в основному від розмірів коренеплодів. У борозенки висівають насіння і присипають пухким ґрунтом шаром 1,5-2 см. Сходи дайкона зазвичай з'являються через 3-5 діб. Рослини з округлою формою коренеплоду можна пересаджувати. Після утворення двох-трьох справжніх листочків сходи проріджують. На ранній стадії непогано полити їх водою з додаванням гумата натрію, а через два тижні підживити сечовиною.
ЗІБРАТИ ВРОЖАЙ З РОЗУМОМ
Збирати коренеплоди переважніше в суху погоду, але обов'язково до заморозків. В основному все як звичайно: коренеплоди очищають від землі і відразу ж обрізають бадилля (коренеплоди з необрізаним бадиллям дуже швидко в'януть), залишаючи черешки 1-2 см і не чіпаючи корінців. Коренеплоди дайкона легко ламаються і стають непридатними для закладки на зберігання. Тому великі коренеплоди варто підкопувати садовими вилами або лопатою і, розгойдуючи, обережно виймати із ґрунту. Не можна запізнюватися зі збиранням, тому що смакові якості коренеплодів, що перестояли, різко погіршуються. Дуже погано зберігаються коренеплоди, що потрапили під заморозки. Спочатку ушкодження непомітні, але згодом шкірочка на головках коренеплодів зморщується, усередині з'являються порожнечі, м'якоть здобуває гіркуватий присмак.
Дайкон - дійсно всесезонний овоч. У Японії та Кореї його в основному їдять тільки в салатах, а також ще солять і маринують. Такі заготівлі - найкорисніша їжа. Дайкон може зберігатися до березня, якщо дотримуватися кількох простих правил.
Щоб при збиранні не зламати тендітний дайкон, необхідно спочатку підкопати його вилами, а потім уже витягати із землі. Дайкон не можна кидати, звалювати в купу високим насипом. Збирати його потрібно до стійких заморозків 3-5 градусів: часто дайкон переносить у землі мінусову температуру, що провокує негативні наслідки - м'якоть темніє, гірчить, у ній утворюються порожнечі.
ЗБЕРІГАННЯ ДАЙКОНА
Ідеальні умови зберігання: температура +1-2 градуси і висока відносна вологість - 98%. Старий надійний спосіб - зарити дайкон у пісок. Пісок повинен бути злегка вологим (стислий у руці утворить грудку, але вода на долоні не залишається).
Якщо немає названих умов, то потрібно просто постаратися уникнути великих перепадів температури у сховищі. Коли на плодах не буде видна волога (конденсат), суха шкірочка не загниє.
Японці, обрізаючи бадилля з дайкона, залишають невеликі (2-3 см) черешки. Вони є своєрідними індикаторами свіжості: поки залишаються зеленими і не в'януть - усе в порядку.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6491 |
Схожі статті |
Також у розділі «Сад-город» |
© Газета Домовик 2012-2023