Попелиця на трояндах і способи боротьби зі шкідником
Троянди - справжня прикраса саду, як і всі рослини, піддані ушкодженню шкідниками, у тому числі попелицями.
За красу квітки та чудовий аромат троянда здавна вважається царицею саду. Любителі квітів завжди знайдуть куточок у саду для улюбленої квітки та кращим відпочинком уважають час, проведений у догляді за нею. Мотижачи ґрунт, підживлюючи рослину, господарка постійно шепотить чарівні слова ніжності, і вдячна квітка ще пишніше розпускає квітковий келих, огортаючи господарку тонким ароматом.
Попелиця - дрібний шкідник рослин, розміром 0,5-2,0 мм належить до загону рівнокрилих. Попелиця належить до сисних шкідників, тому на голівці чітко виділяється ротовий апарат, постачений хоботком. Є безкрилі і крилаті форми. При перельотах крилаті форми розносять вірусні хвороби, чим завдають сильної шкоди не тільки трояндам, але й іншим рослинам у саду.
Попелиць відносять до небезпечних шкідників. Самки кожні 2 тижні народжують 150-200 нових особин. Якщо не прийняти терміново захисні заходи, то величезні кількості попелиць, що розмножилися, здатні в короткий строк погубити зелену масу рослин, що приводить до різкого зниження декоративності кущів. Вони не тільки самі завдають шкоди рослині, але і є рознощиками небезпечних захворювань, у тому числі вірусних. На цукристих виділеннях швидко розмножується чорний сажистий гриб, що покриває листя рослин суцільною грибницею, знижуючи інтенсивність фотосинтезу. Перелітаючи на садові культури, вони вражають дерева раковими та іншими небезпечними захворюваннями, які приводять до загибелі багаторічних садових культур. Саме попелиці приписують поширення більше половини відомих фітопатогенних вірусів.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ
Попелиці неможливо позбутися одноразовою обробкою вже ушкоджених рослин. Необхідно постійне обстеження рослин і проведення профілактичних заходів, з метою захисту від поразки шкідниками, включаючи попелицю.
До профілактики належать агротехнічні заходи, такі як вибір ділянки під розарій, освітлення, правильний полив, підживлення.
Троянди необхідно систематично оглядати з метою виявлення шкідників.
Обов'язкові видалення засохлого листя і відцвілих бутонів троянд, обрізка хворих, ослаблених пагонів, які найчастіше вражаються шкідниками і хворобами.
Періодично (раз на місяць) необхідно обмивати троянди чистою водою або мильними розчинами. Попелиця малорухома і при змиві струменем води, як правило, назад не повертається, гине.
ПРИРОДНІ ВОРОГИ ПОПЕЛИЦІ
Природними ворогами попелиць є сонечка, журчалки, щипавки, жужелиці, золотоглазки, наїзники, левиний лев, клопи-довгоносики. Не обходять своєю увагою попелиць птахи, що оселилися в саду. Позитивну роль грають рослини-інсектициди.
Сонечок і журчалок відносять до санітарів садів і городів. Дорослі особини цілі дні поїдають попелиць. Рухливі личинки журчалок теж харчуються попелицею. За день одна личинка з'їдає до 200 особин. Для залучення корисних комах на клумбах, у міксбордерах, квітниках стрижених газонів, рабатках можна розмістити садові квіти, що забезпечують квітковий конвеєр від ранньої весни до пізньої осені. У цей конвеєр обов'язково мають увійти садова гречка, кріп пахучий, календула, чорнобривці, пижмо, буркун лікарський, лаванда, чебрець та інші. Звичайно, ці заходи не знищать повністю попелицю, але природний баланс між чисельністю корисних і шкідливих комах зіграє позитивну роль у захисті троянд від попелиці та інших шкідників.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПОПЕЛИЦЕЮ
Заходи боротьби з попелицею підрозділяються на біологічні, механічні, хімічні та народні.
Біологічні методи включають використання природних ворогів шкідника і були розглянуті в розділах «профілактичні заходи захисту» і «природні вороги попелиці».
До механічних методів відносять:
- ручний збір (при одиничних появах попелиці її давлять, не знімаючи з рослини). Якщо попелиця розселилася на бутонах, то обійнявши бутон долонею, протріть його рухом знизу нагору. При незначних кількостях практично вся попелиця на бутонах загине;
- змивання струменем води. Попелиця малорухома і при змиві гине. Змивання можна проводити чистим струменем води при поливі або спеціально приготовленими розчинами.
Для боротьби з попелицею можна порекомендувати хімічні препарати контактної дії. При зіткненні розчину з комахою, остання гине (фуфанон, карбофос). Інша група інсектицидів належить до препаратів кишкової дії. Потрапляючи в травну систему при харчуванні комахи, вони викликають її отруєння і загибель. Але найбільш діючими є кишково-контактні препарати акарин, актелік, агравертин, децис-профі, актофіт. Такі препарати як актара, конфідор-екстра, командор ефективні при внесенні в ґрунт і обприскуванні вегетуючих рослин.
Народні методи, застосовувані для знищення шкідників, більш «демократичні». Вони здебільшого не вбивають, а лише відганяють шкідників своїм запахом, незвичайним присмаком відварів і настоїв.
Не переносить попелиця запаху ромашки далматськой, фенхеля. Лаванда в розарії вижене попелицю, а настій гіркого перцю навряд чи сподобається за смаком. Чорнобривці й пеларгонія запашна, красоля, календула не тільки виженуть шкідників з розарію, але й у сполученні із трояндами підсилять декоративність квіткових клумб.
У літературі наведені різноманітні настої та відвари із трав інсектицидів, у тому числі зі свіжого бадилля картоплі, зубків часнику, головок цибулі, аптечної ромашки, аконіту, борщівника, чорнобривців, живокості, дурману, тютюну, софори японської, деревію, чистотілу та інших.
На готування 1 л концентрату беруть 200-250 г трави, заливають гарячою водою або кип'ятять 0,5 години й залишають настоюватися 2-3 дні в закритому посуді. Потім концентрат проціджують, розводять у співвідношенні 1:3-1:4 і обприскують рослини. При необхідності виготовляють більшу кількість концентрату, дотримуючи тих же співвідношень.
В усі відвари додають зелене або господарське мило (без відбілювача). Обприскують уражені рослини зазвичай ввечері, коли корисні комахи закінчують свій трудовий день.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5075 |
© Газета Домовик 2012-2023