Блефарит - що, звідки і як бути?
Такі очні хвороби як кон’юнктивіт або ячмінь знайомі всім, часом з дитинства, адже майже кожен з нас з ними зустрічався. А ось блефарит на ім’я мало хто знає, втім запалення країв повік часто докучає і людям у віці, і зовсім молодим. Винна дуже часто недорога процедура по нарощуванню вій. Як свідчить статистика, із ростом популярності нарощування зросла й кількість очних інфекцій. Серед найбільш частих захворювань, викликаних нарощуванням, - блефарит, тобто запалення повік. На думку експертів, це пов’язано зі скупченням бактерій на штучних віях. Причин, що провокують блефарит, звичайно, існує безліч і вони не зводяться до косметичних процедур. Що ж це за хвороба? Як її лікувати? І як уникнути зустрічі з нею? Про це ми поговорили із фахівцем - лікарем-офтальмологом Петром Олексійовичем ГАВРИЛОВИМ.
- Блефарит - це запалення країв повік, яке може бути як гострим, так і хронічним. Симптоми включають свербіж і печіння полів повік із почервонінням і набряком. Блефарит може бути гострим (виразковим або невиразковим) чи хронічним (дисфункція мейбомієвих залоз, себорейний блефарит).
- Чим же викликаються ці захворювання?
- Причиною гострого виразкового блефариту, зазвичай, виступає бактеріальна інфекція (як правило, стафілококова) країв повік біля коріння вій, що залучає до процесу фолікули вій і мейбомієві залози. Він також може бути викликаний вірусами (наприклад, вірусом простого герпесу або вірусом Varicella-zoster). Бактеріальні інфекції, як правило, мають більшу схильність до утворення кірки, ніж інфекції вірусного типу, при яких є більша кількість прозорих серозних виділень. Гострий невиразковий блефарит зазвичай викликається алергічною реакцією, що залучає ту ж область. Алерген викликає сильний свербіж, висип і позив потерти очі.
Хронічний блефарит це — неінфекційне запалення невідомої етіології. Мейбомієві залози повік виробляють ліпіди, які зменшують випаровування слізної плівки, утворюючи ліпідний шар поверх водного. При дисфункції мейбомієвих залоз порушується склад ліпідів, а протоки й отвори залоз заповнюються твердими, віскоподібними корками. У багатьох хворих розвивається розацеа й рецидивний ячмінь або халязіон.
Себорейний блефарит часто поєднується із себорейним дерматитом обличчя і шкіри голови або розацеа. Часто приєднується вторинна бактеріальна інфекція, що локалізується на лусочках, що утворюються на краях повік. Мейбомієві залози можуть закупорюватися. У багатьох пацієнтів з дисфункцією мейбомієвих залоз або себорейним блефаритом також спостерігається підвищене випаровування сльози і вторинний кератит, також відомий як синдром «сухого ока».
Спільні для всіх блефаритів симптоми включають свербіж і печіння полів повік, а також роздратування кон’юнктиви зі сльозотечею і світлобоязню, відчуттям стороннього тіла.
- Як проводиться діагностика захворювання?
- Діагноз ставиться після огляду за допомогою щілинної лампи. Відсутність ефективності від проведеного лікування хронічного блефарита вимагає проведення біопсії для виключення пухлин повік, які можуть симулювати захворювання.
- А яким є прогноз при блефариті?
- Лікування гострого блефариту найчастіше є ефективним, але в деяких випадках він може рецидивувати і/або переходити у хронічну форму. Хронічний блефарит - це уповільнене, рецидивуюче й стійке до лікування захворювання. При загостреннях виникають незручність, дискомфорт і косметичні дефекти, але зазвичай не спостерігається рубцювання рогівки або втрата зору.
- А як проводиться лікування блефариту?
- Застосовують бактерицидні препарати для лікування гострого виразкового блефариту, теплі компреси й іноді місцево глюкокортикоїди для гострого невиразкового блефариту.
Залежно від клінічних показань для лікування хронічного блефариту, синдрому «сухого ока» застосовуються теплі компреси, забезпечується гігієна вій й іноді місцево або системно використовуються антибіотики.
При гострому виразковому блефариті рекомендують антибіотиковмісні мазі (наприклад, бацитрацин/поліміксин В, еритроміцин або 0,3% гентаміцину 4 рази на день протягом 7-10 днів). Гострий вірусний виразковий блефарит лікують системними противірусними засобами (наприклад, ацикловір перорально по 400 мг 3 рази надень протягом 7 днів при простому герпесі.
Лікування гострого невиразкового блефариту починають з виключення дратівного фактора (наприклад, тертя) або речовини (наприклад, нових очних крапель). Теплі компреси на закриті повіки можуть допомогти зменшити симптоми і прискорити одужання. Якщо набряк триває понад добу, рекомендується використовувати місцево кортикостероїди (наприклад, очну мазь із флуорометолоном 3 рази на день протягом 7 днів.
- А як слід чинити при хронічному блефариті?
- Первинне лікування і себорейного блефариту, і дисфункції мейбомієвих залоз спрямоване на профілактику виникнення вторинного синдрому «сухого ока». У більшості випадків ефективним є застосування замінників сльози вдень, заспокійливих очних мазей вночі і при необхідності установка оклюдерів слізних точок (спеціалізованих пристосувань для закриття слізної точки з метою зменшення слізної фільтрації).
Додаткове лікування дисфункції мейбомієвих залоз включає теплі компреси для розм’якшення воскоподібних пробок та іноді масаж повік для відділення накопиченого у протоках залоз секрету.
Додаткове лікування себорейного блефариту включає м’яке очищення країв повік (промивання повік) двічі на день ватяним тампоном, змоченим у розбавленому розчині дитячого шампуню (2-3 краплі на півчашки теплої води). Якщо ретельна гігієна повік, підтримувана протягом декількох тижнів, не призводить до бажаного результату, може бути доданий місцевий антибіотик у вигляді мазі (еритроміцин, бацитрацин, поліміксин В 2 рази на день протягом 3 місяців). Це дозволить зменшити число бактерій на краях повік.
У деяких ситуаціях можуть бути ефективними антибіотики тетрациклінового ряду. (Наприклад, доксициклін перорально по 100 мг 2 рази на день зі зменшенням дози через 3-4 місяці), оскільки вони змінюють склад секрету мейбомієвих залоз і впливають на склад шкірних бактерій.
Хронічний блефарит часто супроводжується епізодами рецидиву, які можуть перебігати у важкій формі. А тому важливо мати належні гігієнічні звички, такі як щоденне очищення області навколо очей, щоб запобігти розвитку цього захворювання. Симптоми зазвичай контролюються, якщо дотримуватися правильного лікування, призначеного офтальмологом.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 1763 |
© Газета Домовик 2012-2023