Хвороби жовчного міхура: коли необхідна допомога лікаря
Жовчний міхур - це порожній орган, у якому накопичується і концентрується жовч, вироблювана печінкою. З жовчного міхура жовч періодично надходить у дванадцятипалу кишку через міхурову і загальну жовчні протоки.
Жовчний міхур має грушоподібну або конічну форму, розташовується нижче печінки. Стінка жовчного міхура складається зі слизової, м'язової та сполучнотканинної оболонок. Слизова оболонка має численні складки.
Багато людей думають, що жовчний міхур - це той орган, у якому утворюється жовч. Насправді жовч виробляється в печінці, а в жовчному міхурі вона тільки зберігається до чергового прийому їжі.
ЗАВДАННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Жовчний міхур служить резервуаром для збору жовчі, яку виробляє наша печінка. Якби його не було, жовч надходила б у дванадцятипалу кишку мимовільно. Цей потрібний секрет зберігається в жовчному міхурі до того моменту, поки не виникне необхідність у ньому. Жовчі в міхурі може поміститися до 200 мл.
У результаті скорочення жовчного міхура після прийому їжі тиск у ньому підвищується до 200-300 мм водяного стовпа, і концентрована жовч надходить у загальну жовчну протоку.
Варто нам з'їсти що-небудь жирне, як жовчний міхур відразу стискується й «викидає» порцію жовчі. Найбільш сильне надходження жовчі відбувається після прийому яєчних жовтків, рослинних і тварин жирів. Слідом за скороченням наступає розслаблення жовчного міхура, і він заповнюється печіночною жовчю (найінтенсивніше цей процес іде в нічні години). Крім цього, жовчний міхур регулює та підтримує на постійному рівні тиск цього секрету в жовчних протоках печінки.
ДЛЯ ЧОГО СЛУЖИТЬ САМА ЖОВЧ
Наш організм на 75% складається з води. Вода є головним середовищем життя, її основою, і будь-яка речовина, для того щоб бути засвоєною організмом, має перейти у водяний розчин. Жир, який ми приймаємо з їжею, у воді не розчиняється, тому для того щоб засвоїти жири, організм використовує ряд хитрувань. Одним з таких хитрувань і є жовч.
Основний діючий компонент жовчі - жовчні кислоти, природні детергенти, тобто миючі речовини. Жовч змішується із з'їденим нами жиром і розмиває його до стану емульсії. Жир при цьому перетворюється на дрібні краплі, що плавають у водному середовищі. Після цього жирову емульсію обробляють ферменти (біологічні каталізатори), що розщеплюють великі молекули жиру на дрібні структурні елементи, які вже малі настільки, що клітини кишечнику здатні їх поглинути й передати далі - у кров і лімфу. Ферменти виробляє підшлункова залоза - головна травна залоза організму.
У жовчному міхурі жовч зазнає деяких змін. Наприклад, майже в 10 раз збільшується її концентрація, тому жовч із нашого резервуара краще управляється з жирною їжею. Ось чому після операції з видалення жовчного міхура до кінця життя людині доводиться дотримуватися суворої дієти.
ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ РОБОТИ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Не помітити їх неможливо. Це біль у правому підребер'ї - ниюча, колюча або нападоподібна, що віддає в праву лопатку, плече або спину. Біль може підсилюватися в результаті стресу, при поїздці в транспорті, після прийому жирної, смаженої та гострої їжі, холодної газованої води або пива.
Через неправильну роботу жовчного міхура його вміст може закидатися в шлунок. При цьому з'являється відчуття гіркоти в роті, можуть виникнути нудота і блювота. Крім того, мають насторожити запори або, навпаки, поноси, підвищене газоутворення, погана переносимість молочних продуктів.
Необхідно якнайшвидше здатися лікарю, якщо біль:
- не відпускає більше 4 годин;
- підсилюється при зміні положення тіла;
- супроводжується підвищенням температури тіла;
- сполучена зі знебарвленням калу й/або зміною кольору сечі, а також шкірною сверблячкою, пожовтінням шкіри й/або склер очей.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4582 |
© Газета Домовик 2012-2023