Есхінантус «Мона Ліза»
Есхінантус «Мона Ліза» (Aeschynanthus Mona Lisa) – красиво квітуча рослина із сімейства Геснерієві. По різних джерелах, до роду есхінантуса належить від 80 до 200 видів. Найчастіше такі квіти зустрічаються в південноазіатських країнах. У кімнатному квітництві цей рід відомий не так широко, але поступово набирає популярність.
На латині цю рослину буквальна називають «перекрученою квіткою» через злегка скривлену форму його квіточок. У народі ж есхінантус нерідко йменують «квіткою-помадкою» через яскраве фарбування бутонів.
Більшість есхінантусів - вічнозелені епіфітні рослини, що у природі живуть на деревних стовбурах. Довжина пагонів рослини становить від 30 до 90 см. На них розташовані численні щільні й шкірясті овальні листки з короткими черешками. Під час цвітіння на пагонах з пазух або на верхівках з’являються яскраво-червоні або жовтогарячі квіточки, віночок яких відрізняється довгою вигнутою трубкою.
Кущики есхінантуса приваблюють квіткарів блискучими листочками і яскравими квітками. У горщиках їх зазвичай вирощують як ампельні рослини. Але разом з тим більшість есхінантусів досить примхливі й погано ростуть у домашньому середовищі, якщо не забезпечити їм підходящі умови. Рослина гарно розбудовується лише при підвищеній вологості повітря й не занадто високій температурі, але в прохолоді ризикує занедужати. Спека ж погано позначається на рясності її цвітіння. Рівень освітленості для рослини підібрати теж буває непросто - необхідно знайти потрібний баланс, щоб забезпечити квітці достатньо світла без формування опіків.
У домашніх умовах можуть вирощуватися близько 15 видів есхінантуса, у тому числі:
- Чудовий (A. speciosus) - жовто-жовтогарячі квітки мають червону облямівку, а пагони становлять від 30 до 60 см у довжину;
- Гарний (A. pulcher) - із червоно-жовтими квітками й півметровими пагонами;
- Мармуровий (A. longicaulis) - з незвичайним забарвленням листя й довгими пагонами;
- Скельний (A. rupestries) - листи такого виду прикрашені великими зазублинами, а квітки мають незвичайне світло-лілове забарвлення;
- Твістер (A. Twister) - із закрученим листям, що надає кущику кучерявий вид.
Із усіх видів і сортів квітки сорт есхінантуса «Мона Ліза» уважається одним з найбільш невибагливих. Він відрізняється виділеною центральною прожилкою на оливково-зеленому листі. Нагорі пагонів такий кущик формує суцвіття із близько зростаючих червоних квіточок. Хоча за такою квіткою доглядати буде трохи простіше, чим за іншими есхінантусами, зазвичай подібні рослини заводять вдома вже більш досвідчені квіткарі.
ДОГЛЯД У ДОМАШНІХ УМОВАХ
Освітлення
Для горщика із квіткою відразу підбирають найбільш підходяще місце. Таким стане куточок з розсіяним світлом східних, західних або затінених південних вікон. Прямі промені есхінантус переносить погано. Кімнату із квіткою можна провітрювати, але від протягів її слід берегти.
Температура
Навесні й улітку, коли есхінантус починає активно рости, його намагаються утримувати при температурі близько 24°С. Узимку рослині намагаються забезпечити прохолоду - близько 16-18°С. Цвітіння кущиків іноді починається вже навесні, тому прохолодне утримування у зимові місяці сприяє закладці бутонів.
Полив
Поливи слід проводити в міру підсихання верхнього шару ґрунту, приблизно 2-3 рази в тиждень - м’ясисті листи запасають вологу, тому коротку посуху квітка перенесе без особливих проблем. Улітку рекомендується раз у тиждень додатково обприскувати листя есхінантуса. На суцвіття при цьому краплі попадати не повинні. Узимку число поливів зменшують до щотижневих. Для поливу слід використовувати тільки добре вистояну воду.
Підгодівлі
Підгодовувати рослину слід лише навесні й улітку раз в 3 тижні. Для цього припустимо використовувати як органіку, так і мінеральні добавки. Щоб напевно не обпалити корінці, можна використовувати розчин в 2 рази слабкіший рекомендованого.
Пересадження
Обов’язковим для есхінантуса «Мона Ліза» є й періодичне пересадження. Якщо верхній шар ґрунту в горщику щорічно заміняють свіжим, пересадження можна проводити рідше - раз у кілька років. Роблять це навесні, коли кущик перецвіте. Новий горщик повинен на 2-3 сантиметри перевищувати старий у діаметрі. Переносити есхінантус на нове місце необхідно разом із ґрунтовою грудкою. У це же час можна злегка прищипнути його пагони, щоб зробити кущик більш пишним і акуратним.
РОЗМНОЖЕННЯ
У міру розвитку, навіть із регулярною прищіпкою, до 3-5 року життя кущ есхінантуса втрачає свою привабливість. У цьому випадку рослину омолоджують, заміняючи її більш молодим екземпляром. Його можна одержати з насіння або черешків.
Живцювання вважається найлегшим методом розмноження есхінантуса «Мона Ліза». Для цього беруться листи або стебла рослини. Для одержання стеблового черешка можна відрізати верхівку пагона довжиною близько 10 см, що має приблизно 5-6 вузлів. Обрізку проводять до початку або після завершення цвітіння куща. Із черешків забирають зайві листочки й ставлять їх у воду, або відразу висаджують у легку ґрунтову суміш. На цьому етапі важливо забезпечити саджанцям тепличні умови за допомогою прозорої ємності або пакета, або готової теплички. При температурі близько 25°С корінці повинні утворитися приблизно за 2-3 тижні.
Для одержання листових черешків необхідно запастися листям із бруньками. Пластинки висаджують у землю й теж поміщають у тепличку. Коли листи сформують корінці, їх розсаджують по окремих ємностях із дренажним шаром, а зверху присипають субстрат піском.
Розмножувати есхінантус «Мона Ліза» насінням не занадто зручно, крім того, цей метод вимагає більше часу.
ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ
Якщо під час зимового відпочинку листя есхінантуса почало жовтіти, квітці не вистачає світла. Заповнити нестачу освітленості допоможуть лампи. У цей період кущики не рекомендується тривожити й переносити без необхідності.
Проблеми зі цвітінням можуть спостерігатися не тільки через недотримання температурного режиму, але й через відсутність обрізки. Якщо після цвітіння кущик не підстригли, у наступному сезоні на цих пагонах бутони можуть не з’явитися.
Коричневі плями на листю можуть з’явитися, якщо квітку поливають занадто холодною водою.
Найпоширеніші хвороби квітки:
- сіра гнилизна й борошниста роса - ці грибкові хвороби провокує перезволоження в комбінації з низькою температурою в кімнаті. Есхінантус необхідно обробити фунгіцидом;
- хлороз - з появою білястих плям на листі використовують «Фітоверм».
До шкідників, які найчастіше з’являються на есхінантусах і харчуються їхнім соком, належать:
- попелиця - невелика кількість шкідників можна знищити мильним розчином або екстрактом чорного перцю;
- щитівка - від невеликого числа щитівок допоможе часниковий настій, у запущених випадках необхідно використовувати інсектициди;
- борошнистий червець - самих шкідників видаляють з куща проспиртованою ваткою, а листи протирають мильним розчином. Велику кількість червців доведеться знищувати спеціальним препаратом;
- павутинний кліщ - від кліщів для есхінантуса буде потрібно придбати акарицид.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6607 |
© Газета Домовик 2012-2023