Гемантус. Догляд і розмноження

4 липня 2018

Подібна рослина належить до сімейства амарилісових. Але гемантус не настільки відомий, як його побратими: клівія, гіпеаструм і амариліс. Трапляється так, що аматор-квіткар доглядає й опікується про квітку навіть не знаючи її точної назви. А це дуже погано, адже для кожної конкретної рослини мають бути свої умови мікроклімату.

У перший раз опис квітки зробив сам Карл Лінней. Відбулося це в 1753 році. У перекладі гемантус означає «кривава квітка». Але серед усіх видів подібної рослини можна зустріти різні кольори. Ось, наприклад, багато квіткарів дуже полюбили гемантус білоквітковий (по-народному – оленячий язик). Для вирощування в домашніх умовах більше підходять вічнозелені види, вони вважаються більш стійкими.

Природа квітки така, що не вимагає особливого мікроклімату, він прекрасно може рости в кімнатних умовах.

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ Й ОСВІТЛЕННЯ

Тут потрібно підійти з усією відповідальністю, тому що майже всім видам подібної рослини потрібне яскраве світло, і не пряме, а розсіяне. У них звичайно період спокою чітко виражається через втрату листя. У цей час квітку краще помістити туди, де менше світла і не так тепло. Гемантуси, що належать до вічнозелених, можна тримати у притінку.

ТЕМПЕРАТУРА

Отут цілком прийнятна звичайна кімнатна температура повітря +18-22 градусів, при ній рослина гарно росте і квітує. А от у період спокою рослини температуру необхідно знизити до +10-15 градусів.

Варто пам'ятати, що різкі стрибки температур не під силу навіть дуже витривалим квітам. Це необхідно враховувати, якщо купувати рослину в зимовий період. Як відомо, за допомогою різних стимуляторів у квіткових магазинах рослини не мають стану спокою, хоча це й дуже погано для квітів. А раптом зелений красень ще й підмерзне, поки його довезуть до місця призначення. Так що без необхідності краще не експериментувати і не купувати рослини взимку, тільки якщо при доставці квітці буде тепло.

ПОЛИВ І ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

Гемантус прекрасно може обійтися без обприскування і, відповідно, який відсоток вологості повітря в приміщенні, де він перебуває, його не турбує. Під час його активного росту (весняно-літній період) полив має бути рясним, як тільки просохне перший шар ґрунту. Як тільки рослина підходить до стану спокою, листя починає жовтіти, поливи необхідно скоротити максимально і два місяці взагалі не воложити.

У гемантуса немає особливих вимог до вологості повітря в приміщенні. Він не має потреби в регулярних обприскуваннях.

ПІДЖИВЛЕННЯ ТА ДОБРИВА

Характерна відмінність гемантуса в плані підживлення та, що органіка йому небажана. Йому прекрасно підходять мінеральні добрива, де підвищений вміст калію і фосфору.

ПЕРЕСАДЖЕННЯ

Здорову кореневу систему, успішний ріст і цвітіння, забезпечить гемантусу гарний дренаж. Рослина може почати гнити, якщо буде багато вологи або відбудеться її застій. Ґрунт для квітки можна придбати в спеціальному магазині, але можна й самому виготовити. Оптимальний склад землесуміші:

- 2 частини дерну;

- 1 частина листяної землі;

- по 1 частині піску й торфу;

- 0,5 частини перегною.

Пересаджувати рослину можна після 2-3 років росту, або ж виходячи з розміру цибулини. Більша частина амарилісових побратимів віддають перевагу тісним горщикам, а от гемантус більше любить простору ємкість. Бажано щоб при посадці цибулини від неї до країв було 3-5 см. І не потрібно повністю цибулинку заглиблювати.

ОБРІЗКА

Тут все дуже просто - видаляється лише сухе листя.

РОЗМНОЖЕННЯ ГЕМАНТУСА

Рослина розмножується декількома способами – насінням, листяними живцями й дочірніми цибулинами. Нове потомство гемантуса одержати зовсім нескладно.

При розмноженні дочірніми цибулинами, молоді цибулинки, які утворюються поруч із основною цибулиною, відокремлюють і висаджують у підготовлені горщики. Через 3-4 роки гемантус починає квітувати.

Розмножуючи гемантус насінням, перевагу слід віддати свіжозібраному, тому що воно швидко втрачає схожість.

При розмноженні листяними живцями відокремлюють зовнішній листок з м'ясистою основою, яка прикріплена до дінця, обробивши місце зрізу деревним вугіллям. Підсушений листок необхідно висадити в субстрат із суміші торфу та піску. Через час маленькі цибулинки з'являться біля основи. Відокремивши, їх висаджують і ростять далі.

ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ

Найбільшу небезпеку для рослини становить щитівка і червоний павутинний кліщ. Якщо температура мікроклімату в приміщенні буде високою, вони будуть дуже швидко розмножуватися. Щоб уникнути проблем гемантус необхідно регулярно оглядати. Щитівки ховаються під листям, висмоктують сік рослини. У результаті цього листя засихає і обпадає. Позбутися цих шкідників можна за допомогою м'якої щіточки. У боротьбі з комахами допоможе рогор і карбофос.

Червоний павутинний кліщ, що обплутує листя рослини, розмножується дуже швидко. Через нього листя покривається бурими плямами, жовтіє, а потім засихає. Листя зараженого гемантуса обмивають теплою водою, а потім обробляють інсектицидами.

Попелиця і трипси можуть стати причиною деформації надземної частини рослини. Некротичні плями на листях свідчать про поразку сірою гниллю. Якщо загниє цибулина гемантуса, рослину не можна буде врятувати.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 182 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Кімнатні рослини»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...