Пелея - кнопкове чудо
Унікальна мініатюрна папороть пелея дуже гарна й у якості горщикової рослини, і в ампелях. Її візерункове листя й елегантні вайї перетворюють кожну рослину в розкішний акцент. Свою назву пелеї отримали через темнозабарвлені черешки листя - від латинського "pellos" (темний). Але у нас цей вид більше відомий як кнопковий, а в Європі - як ґудзикова папороть.
Пелея - виходець із сімейства Синоптерисових, що нараховує близько 80 видів. Живе в субтропічних і тропічних зонах практично всієї північної півкулі, але зустрічається також у Новій Зеландії і на півдні Африки.
Скромні розміри папороті в природі роблять її практично непомітною. Але рівних у мережевності і здатності утворювати килим під великими рослинами їй немає. Зовнішність цієї папороті неповторно прекрасна і легко впізнається навіть у дикій природі.
У висоту рослини часто обмежуються 15 см, хоча дорослі пелеї можуть досягати й 40 см. Вегетаційний період у рослини триває цілий рік, але більш активним ростом рослина відрізняється саме у весняно-літній період.
СОРТИ Й ВИДИ
Як кімнатну рослину вирощують 6 видів пелей. Абсолютним фаворитом квіткарів і найбільш декоративним з усіх представників роду є Пелея круглолиста. Це новозеландська рослина з повзучим лускатим кореневищем, одноразово-пір'ястим листям довжиною до 30 см і шириною до 4-х см. Лусочки на черешках надають рослині яскравість завдяки коричнево-червоному тону. Але головна прикраса цієї пелеї - округле або еліптичне листя (до 20 пар на кожній вайї) із цільним краєм, темним офарбленням і сліпучим глянцем темно-зеленої поверхні.
Пелея темно-пурпурна також досить популярний і декоративний вид. Він відрізняється від круглолистої пелеї своїми фіолетовими черешками і червонясто-коричневим листям, яке перетворює папороть на один з найбільш ефектних темно-червоних акцентів у будь-якому інтер'єрі. Листя в неї двічі-пір'ясте, з опушеними черешками. Ця рослина не тільки кімнатна, але й садова. Причому її морозостійкість дозволяє любуватися листям навіть в умовах нашої зими.
Пелея зелена виділяється зібраними в прикореневу розетку вайями з нетипово довгими черешками. Одноразово-пір'ясте листя в довжину здатне вирости до півметра, досить широке, до 20 см, з овальними частками-листочками. Це найбільший вид пелей з найдовшими частками листя, для яких зовсім не характерна монетчаста форма.
Пелея яйцеподібна - центрально-американський вид з дуже витонченими вайями зі світлого, яскравого листя із серцеподібними частками.
Пелея гола - північноамериканський вид висотою до 35 см із практично лінійним, двічі-пір'ястим або одинарним листям з голими коричневими черешками. Вважається однією з кращих папоротей для оформлення альпійських гірок, але використовується й у кімнатній формі.
Пелея гарно-темна - африканський вид папоротей із двічі або тричі-пір'ястим листям довжиною до 60 см і шириною до 30 см, зібраними в пишну прикореневу розетку. Вайї сидять на червоних довгих черешках, а форма часток листочків дуже незвичайна, трикутна, асиметрична.
ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ
Освітлення рослині необхідне розсіяне та постійне, інакше листя починає бліднути й обсипатися і ріст сповільнюється. Тому, якщо природного освітлення не вистачає необхідно забезпечити штучне світло.
Температура повітря в приміщенні має бути близько 23°С у літній період, оскільки відбувається час активної вегетації. А в зимовий час необхідно рослині забезпечити умови спокою і понизити температурний режим до 16°С. Якщо в приміщенні занадто пекуче необхідно обприскувати рослину, інакше листя починає підсихати.
Поливу рослина віддає перевагу помірному, оскільки від застою вологи у рослини починає підгнивати коренева система. У теплий період полив варто проводити в міру підсихання 1 см ґрунту, тобто 3 рази на тиждень. У зимову пору рослину переводять на більш економічний полив, один раз на 7 днів.
Також рослина вимагає зволоження листя, обприскувати пелею потрібно періодично в літню пору й частіше, коли починається опалювальний сезон.
Добриво для пелеї необхідні тільки в період активної вегетації. Удобрювати необхідно мінеральними комплексними добривами один раз на 14 днів.
ПЕРЕСАДЖЕННЯ
Пересадження потрібно робити в міру розростання кореневої системи в ґрунті. А кожні два-три роки необхідно підсипати новий ґрунт, видаляючи старий до половини ємкості. Під час пересадження, також у міру необхідності потрібно робити ділення куща, оскільки рослина дуже розростається.
До складу ґрунту для пелеї мають входити листяний ґрунт, торф'яний, і крупний пісок. Усі компоненти змішують у рівних частинах. Гарний дренаж на дно посадкової ємкості є обов'язковим, щоб уникнути застою вологи в горщику.
Ємкість для пересадження рослини необхідно підбирати на пару сантиметрів ширше і глибше попередньої. Оскільки пелея болісно переносить пересадження, то рослину переміщають у новий горщик разом з колишнім ґрунтом, не обтрушуючи корені, щоб менше травмувати папороть. А потім досипати відсутні місця новою приготовленою землею.
РОЗМНОЖЕННЯ
Нове покоління цих папоротей можна одержати, використовуючи спори або набагато більш простий спосіб - ділення кущів.
Розмноження діленням куща, необхідно робити з великими рослинами, що розрослися. Для цього потрібно відокремити від головної кореневої системи кілька пагонів з гарними корінцями, що утворилися, і посадити їх у підготовлену ємкість із ґрунтом.
ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ
Зі шкідників рослину вражає попелиця, щитівка, трипси. Для боротьби зі шкідниками необхідно пелею обробляти інсектицидами. А щоб рослину не вражали шкідники, для профілактичних дій необхідно часто обприскувати листя.
Якщо ж у рослини починає жовтіти і підсихати листя, можливо воно уражене нематодою. З'являється ця хвороба через холодну воду для поливу з великою кількістю в ній хлору.
Якщо листя починає никнути і скручуватися, причина в малому провітрюванні приміщення й відсутності свіжого повітря.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3380 |
© Газета Домовик 2012-2023