Гіпоестес - рідкий гість з Мадагаскару

19 лютого 2014

Любителі рідкісних домашніх рослин, можливо, ще не знайомі з дивовижною квіткою зовсім надзвичайного забарвлення. Такі квіти цінують за екзотичну красу їхнього листя і відносять до групи декоративно-листяних рослин, хоча блідо-фіолетові дрібні квітки з білим вічком цілком гармоніюють з нечувано яскравим забарвленням листя гіпоестеса.

Гіпоестес прикрасить ваш будинок розкішними фарбами овального листя.
Гіпоестес прикрасить ваш будинок розкішними фарбами овального листя.

Уявіть собі невисокий пишний кущик з протилежним листям яйцеподібної форми, на якому рідкісні просвіти традиційно зеленого забарвлення сусідять із безліччю яскраво-рожевих, пурпурних, білих плям і бризів. Дійсно, таке життєрадісне і у той же час ніжне забарвлення листя рідко зустрінеш.

Батьківщина цього мальовничого шедевра - тропічні райони Південної Африки й острів Мадагаскар. Рід нараховує близько 150 видів, належить до сімейства Акантових, у культурі ж розводять найчастіше два-три види.

Гіпоестес листоколосковий відрізняється м'яким, фіолетово-червоним листям. Квітки його одиночні, пазушні, лавандовоцвітні. У природі острова Мадагаскар він зростає в тінистих вологих місцях. Отже, і вдома ми створюємо тропічним рослинам умови, максимально наближені до природних.

Гіпоестес криваво-червоний є напівчагарником висотою до 50 см з добре розгалуженими пагонами. Втім, розгалуження пагонів залежить від нашого догляду за рослиною: чим частіше прищипувати або підрізати верхівки пагонів, тим густішою та ошатнішою буде виглядати рослина. Листя її вузько-яйцеподібне, м'яке, довжиною 5-8 см і шириною 3-4 см. Воно цільне, злегка хвилясте по краях, що надає особливу принадність цьому листю у різнобарвних бризах по рідкому зеленому полю. Деякі сорти й зовсім рожеволисті з пурпурними жилками. Квітки дрібні, у напівпарасольках, світло-пурпурні. Вони - не головне достоїнство цього виду, але під час цвітіння гіпоестес виглядає ще ошатнішим.

РОЗМНОЖЕННЯ ГІПОЕСТЕСА

Після закінчення цвітіння квітконіжки зрізають і укорочують пагони, що занадто витягнулися. Зрізані живці довжиною 7-10 см відразу кладуть у ємкість з водою, щоб вони там поплавали й гарненько наситилися водою. Якщо просто поставити живці в склянку з водою, як плющ або пеларгонію, вони миттєво в'януть. Але «купання з головою» незабаром приводить цих тропічних ніженок у почуття. Дорослі рослини при цьому цілком витривалі в кімнатних умовах, вдячно приймають регулярне обприскування, але й без нього обходяться.

Коли листя живців знову стане пружним, ставимо їх у стаканчик, краще непрозорий, і накриваємо прозорим мішком або пластиковою склянкою. Зручніше стаканчик з живцями поставити в поліетиленовий прозорий пакет і легко зв'язати його краї. У міру появи коренів пакет злегка розв'язують, а потім і зовсім розкривають. Тримають цей міні-парничок у теплом, світлому місці, але не на прямому сонці. 

На південному й західному вікнах на час літньої надлишкової освітленості живці притінюють папером, марлею, тюлевою фіранкою прямо по склу. 

В умовах високої вологості живці досить швидко вкорінюються, утворюючи у вузлах густу масу білих тонких корінців. Тепер їх можна висаджувати в невеликі горщики по кілька штук, не розплутуючи кореневу плутанину, щоб не ушкодити корені і швидко отримати густий гарний кущик. При висадженні в горщик зазвичай вже потрібно прищипнути верхівки пагонів, що витягнулися за час укорінення.

Земляну суміш традиційно рекомендується складати з 1 частини дернової землі, 1 частини перегнійної, 1 частини торф'яної і 1 частини піску. Якщо в запасі немає садової землі, використовують готові торфосуміші слабокислої реакції з додаванням перліту, піску для кращої волого- і повітропроникності. Крім того, у субстрат добре додати комплексне або повне добриво тривалої дії (AVA з азотом, по 1 ч. л. на 1 л суміші) і ретельно перемішати ґрунт з порошком AVA. 

Як завжди, при посадці на дно горщика кладемо керамзит або промитий крупний пісок, або биті черепки від старих промитих горщиків для дренажу. Надлишкова волога не повинна застоюватися в горщику, щоб коріння не задихалося без доступу кисню.

Тільки що посаджені вкорінені живці на кілька днів ставлять у тінь або на притінене місце, обприскують теплою вистояною водою, а особливо чутливі до сухості повітря види (гіпоестес із їхнього числа) накривають плівкою, ставлять у прозорий мішок, стягаючи його краї, словом, зберігають підвищену вологість повітря та субстрату, поки вкорінення в ґрунті не завершиться, і листя стане стійко пружним. 

Тепер укриття поступово розкривають, а пізніше прибирають зовсім.

Пам'ятайте, розмноження тропічних рослин вимагає терпіння й уваги. Як тільки вони підростуть, турботою буде лише своєчасний полив і періодичне обприскування повітря навколо рослин.

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ

Ошатні, радісного забарвлення гіпоестеси можуть виступати як солісти вашої колекції, жити в деякому віддаленні від вікна, але не в темряві. 

Усі строкаті рослини мають потребу в гарній освітленості, інакше їхні яскраві незвичайні плями зблякнуть, а можуть і пропасти, листя позеленіє.

Дуже гарні гіпоестеси в компанії з фітонією білострокатою, сенполіями з рожевим, білим, бузковим або фіолетовим забарвленням квіток. Дзвіночки також будуть виглядати ефектніше на їхньому незвичайному фіолетово-червоному або рожевому фоні. Для складання композиції можна використати підходящий контейнер - невисокий, але просторий для декількох екземплярів рослин-партнерів. Можна пристосувати для них тацю, на дно якої насипати дрібний керамзит і обприскувати його для підтримки достатньої вологості повітря. 

Навесні та влітку для гіпоестеса достатня температура повітря 20-23°С, узимку – не нижче 18°С.

Дуже комфортно будуть себе почувати ці рослини в акваріумах. У них легше забезпечити підвищену температуру й вологість узимку. Але гіпоестеси висаджують і в ящики, сполучаючи з квітучими низькорослими бальзамінами, гельксиною - пишним килимком з тонких пагонів з малюсінькими круглими листочками, плющем, гінурою з фіолетовим опушеним листям, бегоніями з кольоровим червонуватим листям або звичайною бегонією вічноквітучою. Пишні кущики гіпоестеса ставлять у якості кольорового килимка на поверхню землі великих діжкових рослин, особливо якщо нижня частина цих крупномірних рослин оголена.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 2725 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Кімнатні рослини»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...