Приділіть увагу ягідним культурам
Бруньки ягідних кущів розпускаються рано. Тому, якщо ви не зробили обрізування ягідника осінню, не чекайте, поки грунт повністю підсохне.
Сьогодні поговоримо про те, як ягідні кущі обрізувати. Почнемо з червоних і білих порічок. У перші чотири-п’ять років після висаджування у порічок формують по 18-22 скелетних гілок різного віку - за рахунок прикореневих пагінців. На відміну від чорної смородини, порічка зберігає свої кольчатки (короткі, довжиною 0,5 -3,0 см, пагони з недорозвиненими бічними бруньками) довше, вони зазвичай живуть і плодоносять до чотирьох-п’яти років, а на родючому грунті й при гарному освітленні - і всі сім-вісім років. І навіть при ослабленні росту і зменшенні однорічного приросту продуктивність гілок у віці до семи-восьми років залишається досить високою. І вже у старшому віці гілки різко знижують свою продуктивність і їх необхідно видалити, замінити - з відповідної кількості прикореневих паростків.
Дорослий кущ порічки, що сформувався, потребує заміни старих скелетних гілок, видаленні хворих і поламаних гілок - все це можна робити ранньої весни, восени і взимку.
А от у кущах агрусу формують по 18-25 скелетних гілок різного віку, на яких розміщується основний урожай. Кольчатки агрусу також довговічні, тому гілки його можуть рясно плодоносити і після того, як втратять здатність давати сильний приріст. Видаляти треба у дорослих кущів старі, семи-восьмирічні гілки з незначним приростом і невеликою кількістю живих бруньок, а також уражені хворобами, поламані, сухі гілки.
Садівники-любителі часто тримають старі кущі смородини, агрусу без заміни дуже довго. Хоч приріст у них уже слабкий, ягоди дрібні, урожай незначний. Але ці кущі можна омолодити. У перший рік виріжте біля землі близько двох третин найстарших і найслабших гілок, а наступного року - решту всіх гілок. У результаті такого сильного обрізування виросте багато сильних прикореневих пагінців. Із них залиште такі, які необхідні для формування скелетних гілок, а інші виріжте. Нагадую, що грунт під кущами при цьому необхідно ретельно обробляти, підживлювати і зрошувати.
А хто не любить соковиті, ароматні ягоди малини? Щоб малина добре плодоносила, її треба частіше «розчищувати». Річ у тому, що надземні частини малини ніколи не бувають старшими за два роки. Стеблини ростуть у довжину і товщину тільки в рік утворення, а наступного року, після урожаю, відмирають. Найбільш урожайні плодові гілочки, що розвиваються, на другий рік життя з основних бруньок паростків, що перезимували, розташовані на висоті 60-150 см від землі.
Якщо малину не проріджувати регулярно, ягідник-малинник перетвориться на низькоурожайні чагарники, адже малина утворює багато паростків заміщення і кореневих нащадків.
Існують два способи вирощування малини - кущовий і стрічковий. При кущовому способі вирощування два роки формують могутній кущ, який складається з 8-12 сильних пагінців заміщення, що виростають із сплячих бруньок маткової рослини. Всі слабкі паростки заміщення і кореневі паростки, що виходять за межі маткового куща, регулярно вирізують протягом вегетації.
При стрічковому способі створюють суцільну «стрічку» з пагінців заміщення і кореневих пагінців. Ширина цієї стрічки - не більше 60-70 см. На один її метр залишають 15-18 сильних пагінців. У межах стрічки під час прополювання видаляють слабкі пагінці, а в міжряддях - кореневі пагінці. Дворічні рослини відразу після збирання врожаю вирізують при землі, виносять і спалюють. Ранньої весни у пагінців обрізують слаборозвинені верхівки, що підмерзли, до живих бруньок.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 1794 |
© Газета Домовик 2012-2023