Весняне пожовтіння листів озимого часнику. 5 причин

8 лютого 2020

Появі жовтизни листів озимого часнику передують кілька причин. Культуру потрібно висаджувати вчасно, забезпечити достатній полив, подбати про рятування від шкідників і вчасно вносити добрива. Легше попередити причину, чим боротися з наслідками проблеми.

ЗАНАДТО РАННЯ ПОСАДКА

Посадку озимого часнику необхідно проводити в оптимальний термін. При ранній посадці паростки встигають проклюнутися й піти в ріст, і перші морози обпалять молоді пагони.

Озимий часник висаджують із середини жовтня до початку листопада, залежно від регіону. При своєчасній посадці зубчики встигають укоренитися до першого заморозку, але не викинуть перше листя.

НЕСТАЧА ВОЛОГИ

Рослина потребує правильного поливу. Як нестача, так і надлишок вологи веде до пожовтіння листів. На початку активного вегетативного росту, коли йде нарощування зеленої маси, часник потребує рясного поливу. 

При недостатньому зволоженні кінчики листів можуть пожовкнути. Пересихання веде до зупинки росту й передчасному викиданню стрілки. Суха земля не розчиняє корисні речовини, і культура буде страждати від недоліку мікроелементів. Занадто вологий ґрунт веде до загнивання. Інтенсивність поливу визначається залежно від структури землі. Піщані ґрунти пропускають вологу й вона не усмоктується коріннями, у порівнянні з органічними чорноземами.

ШКІДНИКИ

Однією із причин, чому жовтіє пір’я часнику, є ураження хворобами й шкідниками (налічується більше 100 видів шкідників). Найчастіше рослина уражається стебловим нематодом, скритнохоботником, попелицею. Парадоксально, що часник, який використовується в боротьбі з різними комахами, на грядці сам піддається їхньому впливу.

Довгоносик або скритнохоботник – це жук розміром 2-2,7 мм, на голові якого розташовується довгий хоботок-трубка. Комаха атакує цибульні ряди, але не відмовляється й від часникового пір’я. Гризуть листи, як дорослі особини – імаго, так і личинки. Для боротьби зі шкідником використовують ефективний народний метод: суміш деревної золи й тютюнового пилу в рівних частинах, якої запилюють посадки. Можна посипати між рядами суху гірчицю або перець.

Стеблова нематода небезпечна для часникових листів, на яких з’являються поздовжні жовті смуги, перо скручується й засихає. Шкідник виглядає, як дрібні білі черв’ячки розміром 1,5 мм, помітити їх неозброєним оком важко. Живуть нематоди в коріннях, стеблах, листах і цибулинах часнику. Личинки шкідника зимують у ґрунті й можуть без їжі перебувати більш 5 років у стані анабіозу. У вологому середовищі вони зберігають життєздатність протягом року.

Для профілактики посадковий матеріал замочують на 2 години у зольному розчині або добу витримують в 3 літрах розчину харчової солі з додаванням здрібнених листів папороті (160-200 г). Для запобігання нападу нематоди ґрунт перед посадкою проливають сольовим розчином: на 3 л води 20 г солі – на 1 кв.м.

Попелиця вражає листи часнику, вони викривляються й жовтіють. Комахи є ненажерливими шкідниками, що й швидко розмножуються. За сезон з’являється кілька поколінь, які знищують молоді паростки, потім перебираються на дорослі рослини. Попелиця переносить грибкові захворювання. Для профілактики розкидають у міжряддя здрібнені листи м’яти, які відлякують попелицю.

Щоб не давати комахам відкладати личинки, використовуються методи запилення деревною золою, обприскування розчином нашатирного спирту (50 мл спирту на цебро води), настоями чистотілу або полиню.

ГРИБОК

Одним із грибкових захворювань, що проявляються в пожовтінні листів часнику, є фузаріоз або гнилизна дінця. Хвороба вражає цибулини рослин. Нижні пір’я жовтіють, починаючи з кінчиків до основини стебла, потім поступово відмирають. Зараження відбувається через ґрунт, поливну воду, хворий посадковий матеріал, неочищений садовий реманент, хвороба переноситься комахами.

Занедужати часник може в період вегетації й зберігання при надлишковій вологості й температурі від +13°С до +30°С. Для профілактики ретельно відбраковують зіпсовані зубчики. Посадковий матеріал замочують у гарячій воді (50°С) на 10-15 хвилин, після чого пересипають товченою крейдою.

Для запобігання зараження через ґрунт сіяти культуру на одному місці краще із проміжком в 3 роки. Ґрунт збагачують органічними добривами й обробляють фунгіцидами для повноцінного живлення й захисту від патогенних мікроорганізмів.

Одне із самих руйнівних грибкових захворювань, іменоване біла гнилизна дінця часнику вражає рослину на будь-якій стадії росту. Пожовтіння й відмирання поширюється від кінчиків листів і далі вниз по рослині. Грибок викликає водянистий розпад цибулини рослини, починаючи з дінця.

Зараження відбувається за допомогою:

- перенесення на взутті або реманенті зараженого ґрунту;

- посадки зараженого насіння;

- потрапляння заражених водних потоків з інших ділянок поля;

- екскрементів тварин, що харчуються зараженими грибком овочами.

Щоб убезпечити рослини від білої гнилизни, досить використовувати чистий посадковий матеріал і знезаражений садовий реманент. Потрібно знищувати заражені рослини разом із прикореневою грудкою землі, дезінфікувати взуття й усе, що могло бути в контакті із цим захворюванням. При хімічних методах лікування білої гнилизни застосовують фунгіциди.

Якщо ви проти хімікатів, використовуйте народний метод: розведіть в 3,5 л води 0,5 чайної ложки мідного купоросу й 1,5 л молочної сироватки. Цим розчином обприскайте часникові посадки.

НЕСТАЧА АЗОТУ В ҐРУНТІ

Якщо жовтіють кінчики листів часнику, це може бути сигналом про те, що рослинам не вистачає азоту. Вирішенням проблеми може стати коренева й позакоренева підгодівля аміачною селітрою: 1 ст. ложка на 10 л води. Можливий полив або обприскування листів розчином 5 л на 1 кв. м.

Листи стають світло-зеленим або жовтим, дрібніють. Колір змінюється поступово, починаючи з кінчиків, на листі не буває жилок зеленого кольору. Молоді пагони в розсадний період особливо чутливі до нестачі азоту.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 2309 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс