Примхливий баклажан - найсмачніший серед жителів півдня

29 березня 2019

Баклажани можна вирощувати тільки на теплих сонячних ділянках. Вони більш вимогливі до тепла, чим томати. Для них зовсім непридатні важкі вологі ґрунти, що повільно прогріваються навесні. Зате добре вдаються на піщаних, багатих перегноєм ґрунтах, при посадці на грядах у південної сторони стіни або забору.

Найкращий результат одержують при вирощуванні баклажанів під склом, у холодних або переносних парниках. Стекло захищає рослини від дощів і нічного зниження температури. Коли баклажани досягають такої висоти, що майже впруться в скло, рами піднімають вище. Для цього стійкі подовжують, зв’язують рейками, на них укладають рами. Рослини й добре провітрюються, і захищені від несприятливої погоди. Переносний парник можна зовсім прибрати, залишивши лише стійки із заскленими рамами. 

Насіння баклажанів, як і томатів, слід сіяти в теплиці й вирощувати тут розсаду в горщиках до висадження в ґрунт. 

Площа харчування баклажанів - 40х50 см, тому на 1 кв. м розміщають чотири-п’ять рослин. Цю схему потрібно витримувати як у парнику, так і у відкритому ґрунті. При більш тісній посадці врожай знижується. Баклажани слід висаджувати трохи глибше, чим вони росли в горщиках: завдяки цьому вони краще тримаються вертикально. 

У відкритий ґрунт баклажани висаджують не раніше другої половини травня, але в холодні й переносні парники - уже на початку травня. Баклажани ушкоджуються не тільки під час заморозків, але й при низьких позитивних температурах, при холодній вологій погоді, різких змінах температур. 

При вирощуванні баклажанів завжди виправдовується мульчування ґрунту перепрілим гноєм або торфом. Його застосовують як у відкритому ґрунті, так і в парниках, відразу після висадження розсади, для збереження ґрунтової вологи й тепла. Щоб ґрунт під гноєм або торфом залишався пухким, перший раз поливають тільки після мульчування.

Якщо прагнете одержати великі плоди, у кущів слід залишати не більш чотирьох стебел. Усі інші видаляють, і якомога раніше, відразу після того, як виявляться ті, що найшвидше розвиваються. Пасинки також видаляють. Основні стебла не прищипують. 

Початок збору зрілих плодів залежить від умов літа, звичайно припадає на середину серпня й триває до першого заморозку. 

У якості попередника або міжрядної культури для баклажанів підходить тільки редис.

У дощовий час баклажани часто уражаються фітофторою, і тоді не можна розраховувати на одержання врожаю. Листи буріють, на плодах з’являються плями. У більшості випадків після цього гинуть і самі рослини. Єдиним заходом захисту в цьому випадку є рами, обтягнуті синтетичною плівкою, якими вкривають баклажани. 

БАКЛАЖАНАМ - СЕЧОВИНУ 

Напевно кожний городник-аматор знає, що одержати гарний урожай баклажанів можна лише на легких, родючих ґрунтах. Тому якщо добрива не внесені восени під перекопку або перед висадженням розсади, то через 7-10 днів, коли вона вкорениться, можна починати підгодівлі азотними й калійно-фосфорними добривами, чергуючи їх. Усього проводять до восьми вдобрювальних підгодівель за сезон. 

До самого зацвітання ефективну дію на рослини справляє сечовина, а при формуванні плодів треба віддати перевагу калійним і фосфорним добривам. Звичайний рецепт рідкої вдобрювальної суміші - 1 сірникова коробка речовини розчиняють в 10 л води, використовують по 1 л на кущ із інтервалом в 10 днів. Підгодівлі підвищують не тільки врожайність, але і якість плодів - у них збільшується вміст цукрів і вітамінів. У період плодоносіння ефективна підгодівля розчином нітрофоски (3 ст. л. на 10 л води - на 10 рослин) особливо великоплідних сортів. 

При відсутності мінеральних добрив для підгодівель застосовують деревну золу, коров’як, пташиний послід. 

ТІЛЬКИ ТЕПЛОЮ ВОДОЮ 

Рослини в жаркі дні часто в’януть. Якщо після поливів регулярно рихлити й мульчувати ґрунт, баклажани будуть менше страждати від недоліку вологи. У якості мульчі можна використовувати солому, ошурки, перегній. Треба сказати, що мульча рятує ґрунт не тільки від пересихання, але й від перегріву, а це важливо.Тридцяти-сорокаградусну жару (а земля в районі кореневої системи нагрівається й до 60-80 градусів) баклажани переносять погано, можуть скидати квіти й навіть листя, формувати виродливі плоди. Тому підтримувати ґрунт у вологому, пухкому стані надзвичайно важливо для одержання високих урожаїв. Поливають баклажани теплою (+25°С) водою, холодну використовувати не можна. 

Рослини баклажанів підсапують, а кущі формують по 4 стебла. Це можна зробити, коли почнеться активний ріст висадженої розсади. Наприкінці липня-початку серпня верхівки можна прищипнути, щоб плоди встигнули дозріти до заморозків. Однак при цьому пам’ятайте, що восени, особливо якщо вона довга й тепла, плодоносіння кущів може навіть збільшитися. Імовірно, це пов’язане з тим, що зменшується світловий день і спадає жара, наш клімат жаркого літа стає м’якше й більш рівним, а це відразу ж позначається на врожаї. 

НЕ ЗРИВАТИ, А ЗРІЗАТИ 

Посадки баклажанів в осінній період можна захистити від заморозку поліетиленовою плівкою, і тоді ви довго будете ласувати блюдами зі свіжозібраних синеньких. А якщо потужну високоврожайну рослину вирити з коренем і прикопати в парнику або теплиці, то строк споживання свіжих плодів можна продовжити ще більше. Тільки пам’ятайте: відривати баклажани руками не можна, через це рано відмирають кущі. Плоди зрізуйте ножем або секатором із частиною плодоніжки, не ушкоджуючи саму рослину. Намагайтеся регулярно проводити санітарну обрізку, видаляючи жовті, хворі й ушкоджені листи й пагони. 

ОБІЙДЕМОСЯ БЕЗ ХІМІЇ 

Баклажани, як і інші овочеві культури, при недоліку уваги й догляду можуть постраждати від хвороб і шкідників. Рослини й плоди ушкоджують совки, палі, слимаки, павутинний кліщ, колорадський жук, попелиці й трипси. Висаджена розсада особливо страждає від палі й колорадського жука. Для захисту від паль рослини саджають у перфорованих сітках, кільцях, інших огородженнях - поки це самий надійний спосіб. 

Колорадських жуків збирають вручну, але можна накрити молоді рослини ковпаками з капронової (віконної) сітки з дрібними комірками. Під таким укриттям вони навіть краще розвиваються, чим під поліетиленовою плівкою або неукриті. Хімічні препарати для боротьби з комахами-шкідниками на овочевих культурах краще не використовувати, а застосовувати настої полиню, часнику, тютюнового пилу, золу. Але якщо без «хімії» все-таки не обійтися, намагайтеся для обробки саду й городу купувати біологічні препарати (дендробациллін, ентобактерін) і строго дотримуйтеся інструкції із застосування. 

Баклажани можуть ушкоджуватися грибними, бактеріальними й вірусними хворобами, такими, як макроспороз, столбур, різні гнилизни. Регулярний збір і знищення рослинних залишків, гарна агротехніка й правильна сівозміна (після пасльонових баклажани можна повернути на старе місце через 4 роки) допоможуть уникнути захворювань. При уважному догляді врожай баклажанів становить 3-4 кг із 1 кв. м, а іноді буває й до 8 кг, так що турбот по переробці вистачає.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 366 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...