Синьйор Помідор

13 квітня 2016

Щоб одержати гарний урожай помідорів, потрібно правильно вибрати сорт (що підходить під ґрунт), приготувати й посіяти насіння, виростити розсаду і тим більше доглядати за рослинами.

Усі сорти помідорів діляться на детермінантні та індетермінантні. До детермінантної групи відносять рослини з низькорослим стеблом, що закінчується суцвіттям. Основний урожай у таких помідорів на перших 2-4 кистях. Детермінантні це найскоростигліші сорти помідорів (ранні детермінантні помідори дозрівають на 95-й день після появи сходів або на 40-42-й день після висадження розсади, ультраранні томати дозрівають на 87-й день).

Індетермінантні (високорослі) помідори мають головний пагін, що може досягати у висоту декількох метрів. Перше суцвіття в індетермінантних помідорів закладається після появи 9-12-го листа. Індетермінантні помідори дають більше врожаю, але дозрівають набагато пізніше, ніж низькорослі детермінантні.

Звичайно, вибір сорту помідорів може багато в чому залежати від особистої симпатії до зовнішнього вигляду плодів. Однак щоб гарна фотографія перевтілилася в щедрий урожай приємних на смак томатів, важливо звертати увагу на визначальний успіх якості: урожайність; відповідність кліматичним умовам; морозовитривалість; стійкість до захворювань; смакові якості. Крім того, вибираючи кращі сорти помідорів важливо чітко визначити для себе призначення врожаю, адже характеристики томатів, вирощуваних, приміром, для салатів, консервації та продажу принципово різні. 

Очікувана врожайність - цей критерій, мабуть, для більшості буде пріоритетним. Звичайно, продовжуючи малювати надзвичайні картини врожайності посаджених томатів, наша уява може бути не настільки рада зіткнутися з реальністю. Однак щоб не ворожити безпідставно, скільки плодів удасться одержати, можна приділити час нескладному підрахунку. У середньому з одного квадратного метра теплиці виходить близько 12-15 кг урожаю традиційних помідорових сортів. Якщо ж віддавати перевагу спеціально виведеним для цих умов гібридам, при правильній агротехніці цей показник може складати від 20 кг і навіть вище. Найчастіше F1 гібриди мають більшу стійкість до змін мікроклімату та менш вимогливі до догляду. При досить низькій освітленості та перепадах температури, які нерідкі в тепличних умовах, вони демонструють відмінну врожайність. Крім того, вони піддаються захворюванням набагато рідше. 

ТИП КУЩА 

Кращими сортами тепличних томатів визнані індетермінантні, або високорослі, здатні досягати декількох метрів. Вони формують ліановидні кущі та відрізняються більшою тривалістю плодоносіння (до пізньої осені), а значить - і більш багатим урожаєм. Оскільки місця для кожного куща знадобиться більше, ніж для низькорослих сортів, на один квадратний метр висаджують по 2-3 індетермінантних рослини. Формуйте високорослі томати одним стеблом для більш тривалого і багатого урожаю. Щоб кущ ріс одним високим стеблом, варто регулярно видаляти пасинки довжиною 5-7 см, залишаючи невеликі "пеньки" близько 1-1,5 см. Це допоможе запобігти пробудженню сплячих бруньок і появі нових пасинків на тім же місці. Така процедура дозволить рослині зберегти час і сили для росту нагору, цвітіння та утворення плодів замість формування непотрібних нових пагонів. Перше суцвіття на індетермінантних кущах формується після сьомого-дванадцятого листика, а всі наступні - через кожні три. 

Однак переваги високорослих помідорів зовсім не говорить про те, що про низькорослі (детермінантні) варто забути. До цієї групи відносять рослини з невисоким стеблом, які найчастіше плодоносять раніше своїх братів-гігантів. У сортів, що швидко визрівають, основну частину врожаю збирають з перших двох-чотирьох кистей. 

Система їхньої посадки при одностебловому формуванні кущика - по 4-5 рослин на квадратний метр і по 2-3 при двох- або тристебловому формуванні. При розподілі томатів у теплиці, важливо саджати високорослі сорти тільки в її центрі, у той час як низькорослі краще висаджувати по периметру. Плоди в зав'язях низькорослих скоростиглих сортів нечисленні, однак дозволяють знімати новий урожай до трьох разів на рік.

ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ ТОМАТУ

Посів насіння на розсаду залежить від строків висадження розсади на постійне місце. Різні городники ростять розсаду протягом 45-80 діб до висадження. Звичайно, розсада повинна являти собою міцний кущик висотою 35 см з 10 справжніми листками й 2 кистями квіток. Переросла розсада томатів погано приживається і хворіє.

Ґрунтові суміші для розсади томату готують з 7 частин торфу, 1 частини дернової землі й 0,5 частин тирси. Або змішують торф, перегній, коров'як, тирсу у співвідношенні 3:1:0,5:0,5. На 1 м2 суміші додають 1,5 кг аміачної селітри, 4 кг суперфосфату, 1 г сульфату калію, 3 г бури, 1 г сульфату цинку, 2 г мідні купороси, 1 г марганцівки. Але можна використовувати мінеральні добрива як підживлення пізніше.

Можна самостійно підготувати грунтосуміш для розсади з осені (30% перегною, 60% торфу, 10% річкового піску), на зиму його виставляють на мороз для промерзання, а навесні розкладають по контейнерах для розсади.

Основна помилка городника при вирощуванні розсади - занадто густі посіви в занадто ранній термін. Кращий вік для висадження розсади в парник - 30-35 днів.

При висіванні насіння у лютому для одержання ранньої розсади сходи необхідно підсвічувати лампою протягом 14-16 годин (не цілодобово!). Недолік освітленості можна скорегувати внесенням калійних добрив. 

Оптимальна температура вирощування розсади томату до пікіровки 20-25°С у сонячні дні й 18-20°С у похмурі. Після пікіровки протягом тижня підтримують температуру 25-27°С вдень (20-22°С у похмуру погоду) і 14-17°С уночі. Через 7 днів установлюють постійний температурний режим удень 20-25°С (18-20°С у похмуру погоду) і 8-10°С у нічний час.

Для спрощення скидання сходами насінної оболонки, проводять серію невеликих поливів теплою водою.

Сходи пікірують у фазі утворення 1-2 справжніх листочків (у віці 18-20 днів).

За 12-14 днів до висадження розсаду томатів починають загартовувати. При цьому скорочують поливи, привчають розсаду до сонячних променів (починаючи з декількох годин на день), у цей період розсаду можна обробити 1% бордоською сумішшю. Непоганий результат може дати підживлення калійними добривами (для підвищення усмоктувальних сил коренів), для цього в 1 л води розчиняють 1 г аміачної селітри, 4 г суперфосфату й 7 г сульфату калію або калімагнезії.

Розсаду томатів у відкритий ґрунт висаджують у першій декаді травня. Розсаду томату при пересадженні заглиблюють до сім'ядольних листочків, розсаду, що витягнулася, саджають похило, вершиною до півдня, закопуючи кущ на 1/4 або на 1/3 його висоти. Ґрунт після посадки можна мульчувати. 

Схема посадки залежить від сорту томату (ранньостиглі сорти саджають за схемою 30х40 см, пізні - 50х50 см) і від способу формування куща.

ПІДЖИВЛЕННЯ ТОМАТУ

Томати воліють рости на багатих органікою ґрунтах. При підготовці грядок для помідорів на 1 м2 вносять: до 10 кг органічних добрив, фосфорні й калійні добрива (по 20 г) - восени, азотні добрива (10 г) навесні.

У сезон проводять два підживлення томатів: через 20 днів після висадження розсади і ще через 20 днів у період масового плодоутворення. Для рідких підживлень у 10 л води розводять 25 г азотних добрив, 40 г фосфорних, 15 г калійних. Витрата рідкого підживлення перший раз на 15 рослин, другий раз - на 7 рослин.

Можна застосовувати сухі мінеральні добрива для підживлень, зашпаровуючи їх у міжряддя. При сухих підживленнях томатів на 1м2 використовують 5 г азотних добрив, по 10 г фосфорних і калійних добрив.

Гарний результат дають рідкі підживлення органічними добривами.

На початку вегетації томат має велику потребу у фосфорних добривах, що сприятливо позначається на цвітінні і плодоутворенні.

Надлишки азоту (особливо при низьких температурах) послабляють рослину, можуть привести до скидання зав'язей.

При недоліку калію на листях з'являється облямівка, що засихає, і воно скручується. Плоди томату виходять пустотілими, нерівномірно пофарбованими, з білястою м'якоттю біля плодоніжки.

При недоліку азоту листя матове з сіруватим відтінком або світле і дрібне.

При недоліку фосфору нижній бік листя стає фіолетовим, листя притискається до стовбура і піднімається нагору. 

При недоліку магнію листя здобуває мармурове забарвлення.

ПОЛИВ ТОМАТУ

При недоліку вологи листя томату темно-зелене, опушене, ворсинки, що покривають, ростуть вертикально нагору. При надлишку вологи листя розростається, стаєть блідо-зеленим.

Томати мають потребу в поливах у період масового формування плодів. Вони не люблять високу вологість повітря (вражаються грибковими захворюваннями) і влучення води на листя.

Надлишкові поливи розсади томату приводять до її витягування. А надлишкова вологість при недоліку тепла приводить до посиленого росту пагонів на шкоду плодоносінню.

Часті поливи на початковому етапі розвитку томату приводять до зайвого росту надземної частини рослин, корені при цьому не встигають набрати силу, що в стресовій ситуації (у спеку, наприклад) приводить до низької стійкості рослин до хвороб, скидання квіток і т.п.

Зав'язування плодів можна стимулювати некореневим підживленням борною кислотою (1 г на 1 л гарячої води), охололим розчином обприскують рослину під час цвітіння.

ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ

Помідори мають потребу в пасинкуванні - видаленні бічних пагонів, що ростуть у пазухах листя. Перше видалення пасинків проводять, коли їхня довжина 5-7 см, через 3 тижні після посадки. Надалі пасинкування томату проводять систематично.

Високорослі сорти помідорів не тільки пасинкують, їм ще прищипують крапку росту (на початку серпня).

Для прискорення дозрівання помідорів потрібно припинити поливи, обірвати частину коренів (для цього потрібно злегка посмикати за стебло, начебто вириваючи рослину). Крім цього, необхідно обірвати всі верхівки, а наприкінці липня - всі квітки й бутони.

При високій температурі повітря потрібно притінити посадки в парнику, розвісивши над рослинами білий нетканий матеріал або проводити вечірнє дощування рослин.

При вирощуванні томату в теплиці або парнику необхідно відкривати його на день при температурі повітря вище +25° і закривати на ніч повністю, якщо температура нижче +12°, якщо ночі тепліші, можна залишати для провітрювання відкритою кватирку.

ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ

Фітофтороз, макроспориоз, септориоз, біла гниль, верхівкова гниль, чорна ніжка, колорадський жук, совка, білокрилка, слимаки - з багатьма з цих проблем допоможуть упоратися народні засоби.

Для профілактики захворювань і грибкових поразок рослини необхідно обробляти спеціальними препаратами.

Верхівкова гниль - одне із найнебезпечніших захворювань томату, при якому чорніє верхівка стебла. При верхівковій гнилі необхідно обприскати пагони кальцієвою селітрою, яку вносять на етапі посадки розсади.

Найбільш небезпечними шкідниками для помідорів є колорадський жук, озима совка, попелиця, проти них найбільш активними вважаються препарати: "Актофіт". "Фітоверм" і "Конфідор".

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 1343 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...